Судове рішення #31311520

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа № 544/151/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/2696/2013

Головуючий у 1-й інстанції Марфіна Н.В.

Доповідач Дорош А. І.


Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


31 липня 2013 року м. Полтава



Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:


Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Прядкіної О.В.

при секретарі: Ткаченко Т.І.

з участю

позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3


розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційні скарги ОСОБА_1, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2, ОСОБА_5


на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 червня 2013 року


по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої при виконанні трудових обов'язків,-


В С Т А Н О В И Л А:

08.02.2013 р. позивач звернулася до суду з даним позовом. Вказала, що з відповідачами вона уклала трудові договори та останні працювали продавцями магазину, який належить їй, також вона уклала з ними договір про повну матеріальну відповідальність. 13.09.2011 р. в магазині була проведена ревізія та виявлена недостача товаро-матеріальних цінностей на суму 23 585,11 грн. Просила суд стягнути з відповідачів солідарно на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 23 858,11 грн., сплачений судовий збір 235,65 грн., вартість правової допомоги 1500 грн., вартість сплаченого уадиту 2000 грн.


Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 червня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої при виконанні трудових обов'язків - відмовлено.


В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог. Свої доводи обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.


В апеляційних скаргах відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять зазначене рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю та за пропуском строків позовної давності. Свої доводи обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.


Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.


Згідно п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 27.06.2003 р. за укладеним трудовим договором на роботу на посаді продавця магазину, який належить ОСОБА_1 прийнята ОСОБА_4 01.01.2003 р. за укладеним трудовим договором на роботу на посаді продавця магазину, який належить ОСОБА_1, була прийнята ОСОБА_5

11.04.2006 р. ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, за умовами якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийняли на себе колективну (бригадну) матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності майна та інших цінностей, переданих їм для торгівлі і зобов'язалися дбайливо відноситись до цінностей та приймати міри до попередження збитків (а.с.5-6).

Згідно п.14 зазначеного договору, підставою для притягнення членів колективу (бригади) до матеріальної відповідальності є матеріальні збитки спричинені недостачею, підтвердженою інвентаризаційною відомістю ( а.с.6).

13.09.2011 р. ОСОБА_1 проведена інвентаризація товаро-матеріальних цінностей в магазині, за результатами якої складений акт від 13.09.2011 р. про виявлену недостачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 23631,90 грн. (а.с. 64).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушили свої трудові обов'язки по дотриманню правил дбайливого та бережливого ставлення до переданого майна і вжиття заходів для запобігання шкоди. Порушення відповідачами трудових обов»язків стало причиною заподіяння шкоди, яка виразилася у нестачі товарно-матеріальних цінностей, тому прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, але з урахуванням спливу строку позовної давності звернення до суду за захистом порушеного права, прийшов до висновку про відмову у їх задоволенні з цих підстав.

Проте, повністю з висновком місцевого суду погодитися не можна, з наступних підстав.

Місцевий суд прийшов до вірного висновку про те, що відповідачі по справі порушили покладені на них трудові відносини, завдали пряму дійсну шкоду, що полягає у виявленій недостачі товарно-матеріальних цінностей, що є підставою покладення на них матеріальної відповідальності, оскільки суд дійшов такого висновку після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.


Як встановила колегія суддів, відповідачів були присутні 13.09.2011 р. при проведенні інвентаризації товаро-матеріальних цінностей в магазині, від підпису в інвентаризаційному описі відмовилися, свої зауваження , застереження, заяви про допущені порушення у її проведенні під час проведення інвентаризації та відразу після її проведення не подавали, тому їх заперечення щодо порушення порядку проведення інвентаризації, неповноти не заслуговують на увагу.


Проте, є невірним висновок суду про відмову у задоволенні позову у зв»язку з пропуском строку звернення до суду, враховуючи наступне.


Згідно ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству,установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.


Як вбачається із матеріалів цивільної справи № 2/1624/607/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, позивач звернулася до суду з даним позовом 14.09.2012 р. 01.02.2013 р. вона подала до суду заяву про залишення цього позову без розгляду у зв»язку з необхідністю зі змінити підстави позову (а.с. 186). Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 01.02.2013 р. позов залишено без розгляду (а.с. 190).


08.02.2013 р. позивач вдруге звернулася з позовом. 11.06.2013 р. подала заяву про поновлення строку для пред»явлення позову (а.с.138-139), просила суд поновити строк звернення до суду з позовом з тих підстав, що до набрання чинності ухвали місцевого суду від 01.02.2013 р. нею подана вдруге позовна заява, просила визнати поважною причину пропуску строку.


Колегія суддів вважає поважною причину пропуску строку звернення до суду з даним позовом, тому строк підлягає поновленню, а завдана матеріальна шкода - стягненню. З відповідачів також підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 235,65 грн., за надання правової допомоги - 1500 грн. Щодо вимоги про стягнення вартості проведеного аудиторського дослідження у розмірі 2000 грн., то вона не підлягає задоволенню, оскільки не є судовими витратами, пов»язаними з розглядом даної справи. В цій частині слід відмовити.


З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.





Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п. 3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -


В И Р І Ш И Л А :


Апеляційні скарги представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2, ОСОБА_5 - відхилити.


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.


Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.


Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред»явлення позову - задовольнити.


Поновити ОСОБА_1 строк пред»явлення позову, пропущений з поважних причин.


Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої при виконанні трудових обов'язків задовольнити.


Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 23 585,11 грн., сплачений судовий збір у розмірі 235,65 грн., за надання правової допомоги - 1500 грн., а всього 25320,76 грн.


В частині позовних вимог про стягнення вартості проведеного аудиторського дослідження у розмірі 2000 грн. - відмовити.


Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.


С У Д Д І :





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація