ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2006 Справа № 27/180
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
судді: Науменко І.М., Білецька Л.М.,
секретар судового засідання: Лазаренко П.М.,
представник позивача: Драний А.В.,
представник відповідача: Дульський А.Л.,
розглянувши апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.06р.
у справі № 27/180
за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі
до відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”,
м. Кривий Ріг
про стягнення 29000 грн. 00 коп.
В С Т А Н О В И В :
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, м. Кривий Ріг про стягнення 29000 грн. 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17.05.2005 р. було стягнуто з позивача на користь Мукан М.В. моральну шкоду в сумі 29 000 грн. у зв’язку з отриманням останнім професійного захворювання під час роботи у ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат”. Також посилається на ст.ст. 1172, 1191 ЦК України, відповідно до яких позивач має право зворотньої вимоги (регресу) до підприємства.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2006 р. (суддя Татарчук В.О.) в позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що страхові виплати здійснюються за рахунок внесків роботодавців і Закон не передбачає права Фонду на звернення до страхувальника (роботодавця) з регресними вимогами щодо відшкодування сплачених Фондом страхових виплат. Також, суд вказує, що питання сплати внесків підприємствами (страхувальниками) і відшкодування Фондом (страховиком) шкоди, в тому числі моральної, врегульовані спеціальним законом –Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, та є безпідставними доводи позивача про необхідність застосування ст.ст. 1172, 1191 ЦК України.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі не погодилось з
рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 05.10.2006 р. та стягнути з відповідача на користь позивача 29 000 грн. 00 коп. –виплачені Фондом потерпілому суми моральної шкоди. Вказує, що на Фонд покладено обов’язок відшкодувати моральну шкоду всім потерпілим в аспекті ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, але зазначена виплата, відшкодування моральної шкоди потерпілому, не стосується передбаченої ст 34 вищевказаного Закону, та повинна здійснюватись за рахунок коштів роботодавця..
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги; представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить постанову господарського суду скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17.05.2005 р. по справі №2-1301/2005 р. було стягнуто з позивача на користь Мукан М.В. моральну шкоду в сумі 29 000 грн. у зв’язку з отриманням останнім ушкодження здоров’я під час роботи у ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат”.
Судом було встановлено, що потерпілий отримав професійне захворювання, працюючи на ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат”.
Відділенням Фонду була сплачена вказана сума, що підтверджується копіями платіжного доручення №962 від 29.09.2005 р. і списку-реєстру №1867 від 29.09.2005 р.
Сплата вказаної суми стала підставою звернення до відповідача з позовом про стягнення її в порядку регресу на підставі ст. 1191 Цивільного кодексу України.
Правовідносини, що є предметом даного господарського спору регулюються спеціальним Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р., який набрав чинності з 01.04.2001р. з подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон). Згідно ст. 4 Закону , законодавство про страхування від нещасного випадку складається з “Основ законодавства України про державне соціальне страхування”, Кодексу законів про працю України, Закону України “Про охорону праці” та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до Закону, страхування від нещасного випадку здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Одним з основних принципів страхування від нещасного випадку є своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком у разі настання страхового випадку.
Згідно з п. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 Закону за наявністю факту заподіяння шкоди потерпілому, незалежно від виплати майнової шкоди відшкодовується і моральна шкода.
Відповідно до ст. 46 Закону, одним із джерел фінансування Фонду від нещасних випадків є внески роботодавців, розмір яких встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, що підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян, як це передбачено статтею 21 “Основ законодавства України про державне соціальне страхування”.
Розмір страхового внеску для кожного підприємства встановлює Фонд з урахуванням класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство.
Відповідач сплатив всі належні платежі до Фонду, що не спростовується позивачем.
Згідно зі ст. 25 Закону усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, проводяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду. Будь яких виключень стосовно відшкодування моральної шкоди Закон не містить.
Законом “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності” також не передбачено право Фонду на звернення до роботодавця з регресними вимогами щодо відшкодування страхових виплат.
За таких умов господарський суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача, в тому числі –в зв’язку з пропуском строку позовної давності.
Крім того, суд першої інстанції також вірно зазначив, що оскільки питання відшкодування Фондом шкоди, в тому числі і моральної, врегульовано спеціальним Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” посилання позивача на ст.ст. 1172, 1191 Цивільного кодексу України, є безпідставними.
Також колегія суддів не погоджується з посилання Фонду на ст. 237-1 Кодексу законів про працю України, ст. 1167 Цивільного кодексу України, які регламентують відшкодування моральної шкоди всім іншим особам, які не є суб’єктами страхування від нещасних випадків і на яких не поширюється дія Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Така позиція, також узгоджується з рішенням Конституційного суду України від 27.01.04р. № 1-рп/2004 по справі №1-9/2004.
Таким чином, рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та чинному законодавству і підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі
- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.06р. по справі №27/180- залишити без змін.
Головуючий І.М.Герасименко
Суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
З оригіналом згідно.
Помічник судді Ю.А. Тараненко