Справа № 761/14546/13-ц
Провадження №6/761/487/2013
У Х В А Л А
іменем України
02 серпня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
при секретарі Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву державного виконавця Державної виконавчої служби Солом»янського РУЮ в м.Києві Цапенко С.М. про зміну способу і порядку виконання рішення суду, -
в с т а н о в и в:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2010 р. позов було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №01-72 06-А від 05 квітня 2006 p.: 43 164 /сорок три тисячі сто шістдесят чотири/ дол. 05 центів США. що за курсом НБУ на час звернення з позовом становить 342 113 /триста сорок дві тисячі сто тринадцять/ грн. 94 коп. заборгованість по несплаченій частині кредиту; 5 706 /п'ять тисяч сімсот шість/ дол. 89 центів США, що за курсом НБУ на час звернення з позовом становить 45 232 /сорок п'ять тисяч двісті тридцять дві/ грн. 34 коп. заборгованість по відсоткам; 203 780 /двісті три тисячі сімсот вісімдесят/ грн. 71 коп. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами.
Рішення суду набрало законної сили.
22 листопада 2010 року по вищезазначені справі було видано виконавчий лист.
В червні 2013 року державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Солом»янського РУЮ в м.Києві Цапенко С.М. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про зміну способу і порядку виконання вищевказаного рішення суду, а саме звернути стягнення на майно боржника шляхом реалізації 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності.
Свою заяву державний виконавець обґрунтовував тим, що по теперішній час рішення суду не виконано, оскільки у нього немає можливості реалізувати 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 ,яка належить ОСОБА_3 на праві власності, так як у вищезазначеній квартирі прописаний неповнолітній ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, а Органу опіки та піклування Солом"янської районної в м.Києві державної адміністрації не надає дозвіл на реалізацію майна боржника з метою запобігання порушенню житлових прав дитини.
В судовому засідання заявник просив заяву задовольнити з викладених підстав з метою здійснення примусового виконання рішення суду, оскільки на інше майна боржника вже також накладено арешт, боржник офіційно не працює, інших доходів немає.
Представник стягувача в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити з метою виконання рішення суду.
Боржник про час та місце розгляду справи оповіщався в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, поважності причини неявки суду не повідомив, як і не подавав заперечення на заяву.
Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи № 2-13522/10, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 373 ЦПК України (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження») за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
За змістом ст. 32 цього Закону заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Станом на даний час рішення суду від 22.01.2010 року в повному обсязі не виконано.
В той же час, судом достовірно встановлено, що з метою виконання рішення суду впродовж здійснення виконавчого провадження було накладено арешт на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві власності. Відповідно до довідки форми № 3 наданої ВСП "Залізниий" в вищезазначеній квартирі прописані неповнолітні, а саме :ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно статті 18 Закону України "Про охорону дитинства" діти- члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватись займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Стаття 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" встановлює неприпустимість зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень, право користування або володіння якими мають діти.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
У разі реалізації належного ОСОБА_3 майна, стороння особа набуде право володіння та користування 2/3 частинами квартири, в результаті чого частина житлової площі, що буде у користуванні дитини, зменшиться.
Зважаючи на викладене, суд не може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно боржника, а саме - 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, де зареєстрований малолітній ОСОБА_4, для запобігання порушенню житлових прав дитини.
Крім того, суду не було надано даних про те, що державним виконавцем вживались усі передбачені законом заходи щодо розшуку іншого рухомого і нерухомого майна боржника та звертались стягнення на інші види доходів.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що подана заява задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 210, 218, 293, 294, 373 ЦПК України; ст. ст. 41, 124 Конституції України; ст. ст. 32, 36, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
у х в а л и в :
Заяву державного виконавця Державної виконавчої служби Солом»янського РУЮ в м.Києві Цапенко С.М. про зміну способу і порядку виконання рішення суду про звернення стягнення на майно боржника шляхом реалізації 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності, - залишити без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: /пі: