ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2006 Справа № А37/134
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)
суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Врона С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Тропін В.В., довіреність №б/н від 30.03.03, представник;
від відповідача: Жураковська О.Б., довіреність №27036/10/100 від 05.09.06, державний податковий інспектор- присутня у судовому засіданні 20.11.06;
Іванова О.П., довіреність №34874/10-100 від 17.11.06, державний податковий інспектор - присутня у судовому засіданні 20.11.06;
Сорока В.М., довіреність №26678/10/100 від 04.09.06, головний державний податковий інспектор;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги закритого акціонерного товариства “Термоізоляція", м.Дніпропетровськ і Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.06р. у справі № А37/134
за позовом закритого акціонерного товариства “Термоізоляція", м.Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ЗАТ “Термоізоляція", звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ДПІ у м.Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №465/15-4/01414979/46099 від 01.11.2005р. про нарахування штрафної санкції за затримку до 90 календарних днів граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 1606,82грн. та про зобов’язання відповідача внести зміни до особової картки підприємства і виключити суми, які слугували підставою для нарахування штрафної санкції і безпосередньо штрафну санкцію.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2006р. у справі №А37/134 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено частково. Визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Дніпродзержинську в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 103,61грн. В решті позову відмовлено.
Постанову господарського суду обґрунтовано тим, що відповідачем неправомірно визначено період затримки з 02.12.2003року та розмір штрафних санкцій –20% від суми податкового боргу; затримка платежу склала 25 днів, що тягне за собою застосування штрафних санкцій у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу та складає 103,60грн.; в частині відмови в задоволенні вимог суд зазначив, що спрямування відповідачем поточних платежів позивача в рахунок погашення наявного податкового боргу є правомірним, а вимоги позивача про зобов’язання відповідача внести зміни до особової картки підприємства і виключити суми, які слугували підставою для нарахування штрафної санкції і безпосередньо штрафну санкцію не відповідають способу захисту можливо порушеного права.
Позивач, не погодившись з постановою господарського суду, оскаржує її, просить скасувати прийняту постанову, прийняти нову, якою задовольнити повністю позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем невірно визначений період сплати, що потягло неправильне визначення і стягнення пені, безпідставне збільшення суми податкового боргу; позивачем наданий уточнений розрахунок податкового зобов’язання, відповідачем відповідні зміни до картки платника не внесені; акт перевірки складений з порушенням порядку та способу проведення перевірки і оформлення її результатів.
Відповідач, також не погодившись з постановою господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.11.05р. №466/15-4/01414979/46099 ДПІ у м.Дніпродзержинську в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 103,61грн., та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову повністю відмовити.
На думку скаржника висновок суду щодо неправомірності визначення відповідачем періоду затримки з 02.12.2003 року та розміру штрафних санкцій –20% від суми податкового боргу (1036,06грн.), є невірним.
Розглянувши апеляційні скарги позивача і відповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ЗАТ “Термоізоляція" і ДПІ в м.Дніпродзержинську не підлягають задоволенню на підставі наступного.
ЗАТ “Термоізоляція” протягом 2001-2004 років надавало до ДПІ розрахунки земельного податку, у яких підприємством самостійно визначались суми податкового зобов’язання по земельному податку.
Позивачем 22.01.2003року наданий розрахунок земельного податку на 2003 рік, в якому за жовтень, листопад, грудень 2003 року задекларовано до сплати суму земельного податку в розмірі 4156,0грн. щомісячно (т.1 а.с.74).
Довідкою про суми земельного податку, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах 29.10.2003року позивач задекларував суми земельного податку у жовтні, листопаді, грудні 2003року в розмірі 2227,0грн. щомісячно (т.1 а.с.77-78).
ДПІ у м.Дніпродзержинську складено акт від 01.11.2005року №346/15-4/01414979 з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по платі за землю за період з 31.01.2002р. по 19.07.2004р.
На підставі зазначеного акта винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2005року №465/15-4/01414979/46099 про нарахування штрафної санкції за затримку до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 1606,82грн.
Відповідно до ст.17 Закону України „Про плату за землю” земельний податок сплачується рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачами - виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками - щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.
Посилання відповідача на норми Законів України про Державний бюджет України на 2001-2004 роки є неправомірним, оскільки відповідно до частини другої статті 7 Закону України „Про систему оподаткування” зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Як свідчить розрахунок спірних штрафних санкцій ( т.1 а.с. 53) відповідач зарахував перший платіж з боку позивача 10.02.2004року на суму 1036,0грн. В даному випадку затримка платежу склала 25 днів (з 15.01.2004 року по 10.02.2004 року), що тягне за собою застосування штрафних санкцій на підставі п.п 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу та складає 103,6грн.
Таким чином, господарським судом зроблений правильний висновок стосовно часткового задоволення позовних вимог на суму штрафних санкцій в розмірі 103,61грн.
Щодо інших спірних штрафних санкцій за вказаним вище розрахунком, то відповідачем невірно визначено період затримки прострочення платежів, але це не впливає на розмір санкцій, оскільки затримка в будь-якому випадку складає до 90 календарних днів.
З особової картки позивача зі сплати земельного податку вбачається наявність податкового боргу з земельного податку на момент сплати земельного податку станом на 15.01.2004року та 15.04.2004року, отже, спрямування відповідачем поточних платежів позивача в рахунок погашення наявного податкового боргу є правомірним на підставі п.7.7 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
У Податковому роз'яснені щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13 листопада 2002 року №540, визначено, що кошти, які надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.
Стосовно зауважень ЗАТ „Термоізоляція" щодо акта перевірки слід зазначити наступне. Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Проте, доводи позивача є непереконливими, необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи. Крім того, вказані доводи є формальними і у будь-якому випадку не можуть бути підставою для визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення.
Посилання позивача на неправильне відображення в особовому рахунку сплачених платежів не підтверджується матеріалами справи, тому вони є безпідставними. Позивачем не визначено конкретно в чому саме особова картка підприємства не відповідає фактичним обставинам, що унеможливлює вирішення спору в цій частині.
Щодо інших доводів ЗАТ “Термоізоляція", то: по-перше, позивач посилається на обставини, що мали місце в 2002р., проте, спірним періодом є ІУ квартал 2003р. –І квартал 2004р.; по-друге, на вимогу ЗАТ “Термоізоляція" 08.11.2004р. ДПІ було надано витяг з облікової картки платника податку; по-третє, договір про розстрочення сплати податкового боргу було скасовано рішенням №27 від 27.06.2002р. заступника начальника ДПІ у м.Дніпродзержинську.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Термоізоляція", м.Дніпропетровськ, залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.06р. у справі № А37/134 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя І.В.Тищик
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець