Справа № 2604/23398/12

В И Р О К

іменем України

"17" червня 2013 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарях: Алтоковій С.О., Жир С.О., Дем'яненку В.В.,

за участю прокурора: Морунова Д.В.,

захисника: ОСОБА_1,

за участю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, уродженця м.Києва, громадянина України,

з неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

раніше судимого:

26.04.2004 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва

за ст.309ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі із застосуванням

ст.ст.75, 104 КК України з випробуванням з іспитовим строком на

2 роки;

01.06.2005 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва

за ст.186ч.2 КК України із застосуванням ст.71 КК України на

5 років 3 місяця позбавлення волі;

22.04.2010 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва

за ст.185ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України на

2 роки позбавлення волі, звільненого 16 листопада 2011 року з місць

позбавлення волі по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.186ч.2 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 31 липня 2012 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 разом з особою, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, побачили раніше незнайомого їм неповнолітнього ОСОБА_2

Керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 та особа, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, діючи умисно, за попередньою змовою між собою, при цьому ОСОБА_4 повторно, підійшли до ОСОБА_2 ззаду, при цьому ОСОБА_4 застосував до ОСОБА_2 насильство, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, а саме обхопив рукою за шию ОСОБА_2 з метою подальшого його утримання і подолання можливого опору з боку останнього. В цей час, ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправний характер дій ОСОБА_4 та особи, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, вирвався з обхвату ОСОБА_4 та намагався втекти, однак був схоплений ОСОБА_4 та особою, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, за лямку рюкзака, що знаходився у потерпілого за спиною. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_4, застосовуючи фізичне насильство, завдав однин удар кулаком в груди потерпілому, внаслідок чого останній впав. Після цього, ОСОБА_4 та особа, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, висловлюючи на адресу потерпілого погрози подальшого застосування насильства, сказали ОСОБА_2 показати його мобільний телефон, на що потерпілий погодився, побоюючись подальшого застосування насильства, при цьому дістав свій мобільний телефон та тримаючи його в правій руці з грошовими коштами, показав ОСОБА_4 та особі, відносно якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження. Після цього, ОСОБА_4 з метою доведення злочинного умислу до кінця, усвідомлюючи відкритий характер своїх дій, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з особою, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, застосував до потерпілого насильство, що не є небезпечним для здоров'я потерпілого, яке виразилось в нанесенні одного удару ногою по правій руці ОСОБА_2, в якій останній тримав свій мобільний телефон з грошовими коштами. Від удару ОСОБА_2 випустив свій мобільний телефон та грошові кошти на землю. Після цього, ОСОБА_4 відкрито викрав належний потерпілому мобільний телефон «Нокіа-Е72», вартістю 3299 гривень 95 копійок з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 25 гривень, із залишком грошових коштів на рахунку у розмірі 30 гривень та з картою пам'яті об'ємом 4Гб, вартістю 100 гривень, а особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, в свою чергу відкрито викрала грошові кошти у розмірі 100 гривень.

В подальшому, ОСОБА_4 та особа, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, з викраденим майном з місця злочину зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 3454 гривні 95 копійок.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що 31 липня 2012 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 знаходились на вулиці Жмаченка, де побачили раніше незнайомого хлопця, яким виявився в подальшому ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_6 запропонував йому викрасати у ОСОБА_2 майно, на що він погодився. З цією метою вони підійшли до ОСОБА_2 ззаду та він, ОСОБА_4, сказав потерпілому, що начебто невідомі особи викрали у його сестри мобільний телефон, а ОСОБА_6 в свою чергу сказав потерпілому показати його мобільний телефон. На прохання ОСОБА_6 ОСОБА_2 погодився та дістав з кишені штанів свій мобільний телефон «Нокіа-Е72», після чого поклав його назад в кишеню. Далі, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_2 пройти з ними вздовж дороги, нібито для зустрічі з сестрою, яка начебто повинна була впізнати викрадача телефону. ОСОБА_2 погодився та разом з ними пройшов, приблизно 100 метрів, по вулиці Жмаченка в напрямку станції метро «Дарниця» у м.Києві. Потім, ОСОБА_6 знову попросив ОСОБА_2 показати свій телефон. ОСОБА_2 погодився та знову дістав свій мобальний телефон з грошима, які тримав у правій руці. В цей момент, він, ОСОБА_4, завдав правою ногою удар по правій руці ОСОБА_2 та вибив цим ударом з руки мобільний телефон та гроші, які впали на землю. Після цього, він, ОСОБА_4, підібрав з землі мобільний телефон потерпілого, чи забирав при цьому ОСОБА_6 з землі грошові кошти, належні потерпілому, він не звернув увагу, після чого, разом з ОСОБА_6 втекли з місця події. Поряд з цим, підсудний в судовому засіданні зазначив, що не наносив потерпілому удару в груди та не тримав його за шию, лише вибив ногою з руки потерпілого мобільний телефон.

Незважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини в пред'явленому йому обвинуваченні, його винність у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст.186ч.2 КК України, підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 31 липня 2012 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, він знаходився неподалік технікуму «КУТЕП» та йшов в напрямку зупинки громадського транспорту по АДРЕСА_4. В цей час, до нього ззаду підбігло двоє раніше невідомих чоловіків, одними з яких як з'ясувалось в подальшому був ОСОБА_4 Останній схопив його рукою за шию ззаду, але йому вдалося викрутитись від захвату ОСОБА_4 та він став тікати в напрямку дороги, де почав зупиняти на дорозі автомобілі, однак ніхто не зупинився. В цей час, ОСОБА_4 разом з іншим чоловіком підійшли до нього та ОСОБА_4 схопив його за лямку рюкзака, при цьому відтягнув його від дороги до зупинки громадського транспорту, де став говорити, що у його сестри хлопець схожий на нього, ОСОБА_2, викрав мобільний телефон. Після цього, ОСОБА_4 сказав показати йому речі, що знаходились в кишенях, на що він погодився та дістав з кишені мобільний телефон, який одразу сховав назад у кишеню. Однак, ОСОБА_4 своєю рукою хотів знову дістати мобільний телефон з його, ОСОБА_2, кишені. Далі, йому вдалось вирватись та він знову побіг до дороги, але ОСОБА_4 наздогнав його та вдарив кулаком у груди, після чого ОСОБА_4 разом зі своїм другом схопили його, відтягли з дороги на тротуар, де стали казати, що зараз начебто приїде сестра ОСОБА_4 та впізнає, чи він викрав у неї мобільний телефон. Після цього, ОСОБА_4 разом з другом сказали, знов показати наявні у кишенях речі, щоб не витрачати дарма час. А тому, він знову дістав з кишені мобільний телефон та гроші, при цьому ОСОБА_4 ногою вибив з його руки мобільний телефон та гроші, які впали на землю. Далі, ОСОБА_4 разом зі своїм другом підняли мобільний телефон «Нокіа-Е72», вартістю 3299 гривень 95 копійок з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 25 гривень, із залишком грошових коштів на рахунку у розмірі 30 гривень та з картою пам'яті об'ємом 4Гб, вартістю 100 гривень, а також гроші у розмірі 100 гривень, після чого втекли в напрямку лісу. Внаслідок завданого ОСОБА_4 йому удару в груди та удару ногою по руці, він відчув фізичний біль, крім того під час вчинення вказаних дій ОСОБА_4 з другом діяли разом, одночасно, при цьому також погрожували побиттям.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3, в присутності якого був допитаний неповнолітній потерпілий, підтвердив показання останнього та зазначив, що потерпілий, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні незмінно давав аналогічні показання про обставини вчинення щодо нього злочину, вказані обставини йому стали відомі зі слів неповнолітнього потерпілого.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що 31 липня 2012 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, їй зателефонував чоловік, який є законним представником потерпілого, та повідомив, що у їх сина ОСОБА_2, в цей день, приблизно о 16 годині, двоє невідомих хлопців відібрали мобільний телефон та гроші у розмірі 100 гривень, при цьому вказані особи застосували до потерпілого ОСОБА_2 насильство, яке виразилось в нанесенні йому удару кулаком в груди. У зв'язку з вказаними обставинами вони звернулись в міліцію. Викрадений у неповнолітнього потерпілого мобільний телефон, вони купували останньому разом з чоловіком. Загалом було викрадено мобільний телефон «Нокіа-Е72», вартістю 3299 гривень 95 копійок з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 25 гривень, із залишком грошових коштів на рахунку у розмірі 30 гривень та з картою пам'яті об'ємом 4Гб, вартістю 100 гривень, а також грошові кошти у розмірі 100 гривень, а всього на загальну суму 3454 гривні 95 копійок.

Вищезазначені показання неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_5, підтверджуються показаннями законного представника ОСОБА_3, а також об'єктивно підтверджується наступними зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами:

- даними протоколу усної заяви ОСОБА_3 про злочин про те, що 31 липня 2012 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, по АДРЕСА_4 невідомі відкрито викрали у його неповнолітнього сина ОСОБА_2 мобільний телефон «Нокіа Е 72» (а.с.14);

- даними протоколу допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 від 09 серпня 2012 року про те, за яких обставин ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим 31 липня 2012 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись по АДРЕСА_4 шляхом застосування насильства, яке виразилось в нанесенні ОСОБА_4 йому удару кулаком в груди та удару ногою по руці, а також шляхом погроз застосування фізичного насильства заволоділи його мобільним телефоном «Нокіа-Е72», вартістю 3299 гривень 95 копійок з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 25 гривень, із залишком грошових коштів на рахунку у розмірі 30 гривень, з картою пам'яті об'ємом 4Гб, вартістю 100 гривень та грошовими коштами у розмірі 100 гривень (а.с.24-25);

- даними протоколу пред'явлення осіб для впізнання від 04 вересня 2012 року про те, що потерпілий ОСОБА_2 серед осіб, пред'явлених йому для впізнання осіб впізнав ОСОБА_4 та вказав на нього як на особу, що разом зі своїм знайомим 31 липня 2012 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись по АДРЕСА_4 шляхом застосування насильства, яке виразилось в нанесенні ОСОБА_4 йому удару кулаком в груди відкрито заволоділи його мобільним телефоном «Нокіа-Е72» та грошовими коштами у розмірі 100 гривень (а.с.47-50);

- даними протоколу про пред'явлення фотокарток для впізнання від 04 вересня 2012 року про те, що потерпілий ОСОБА_2 вказав на фотокартку із зображенням, особи матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, та пояснив, що саме з вказаною особою ОСОБА_4 вчинив щодо нього злочин (а.с.51-52);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_2 від 04.09.2012 року, в ході якої потерпілий ОСОБА_2 підтвердив свої показання про те, що ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим 31 липня 2012 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись по АДРЕСА_4 шляхом застосування насильства, яке виразилось в нанесенні ОСОБА_4 йому удару кулаком в груди та утриманням за шию, а також шляхом погроз застосування фізичного насильства заволоділи його мобільним телефоном, в тому числі грошовими коштами у розмірі 100 гривень (а.с.60-61);

- даними копії чеку про вартість мобільного телефону (а.с.67);

- даними протоколу перегляду відеозапису з камер відеоспостереження ломбардного відділення «Свіжа копійка», на якому відображено, як ОСОБА_4 та дві особи чоловічої статі, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження зайшли до вказаного ломбардного відділення та передали експерту-оцінювачу через касове вікно мобільний телефон та паспорт особи, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, при цьому отримали грошові кошти за закладений мобільний телефон, після чого вийшли з вказаного приміщення (а.с.84);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_4 від 27.09.2012 року, в ході якої останній на місці події розказав і показав як саме він разом з особою, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, 31 липня 2012 року, приблизно о 16 годині, знаходячись по АДРЕСА_4 відкрито заволоділи мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_2 шляхом застосування насильства, яке виразилось в нанесенні ним потерпілому удару ногою по руці (а.с.89-92);

- іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Аналізуючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_4 в пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст.186ч.2 КК України знайшла повне підтвердження в судовому засіданні.

Посилання підсудного ОСОБА_4 на те, що він не наносив потерпілому удар кулаком в груди та не викрадав у нього гроші у розмірі 100 гривень, суд визнає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються вищезазначеними неодноразовими незмінними показаннями потерпілого ОСОБА_2 в ході досудового слідства про те, що ОСОБА_4 разом зі своїм знайомим 31 липня 2012 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, знаходячись по АДРЕСА_4 шляхом застосування насильства, яке виразилось в нанесенні ОСОБА_4 йому удару кулаком в груди та удару ногою по руці, а також шляхом погроз застосування фізичного насильства відкрито заволоділи його мобільним телефоном «Нокіа-Е72», вартістю 3299 гривень 95 копійок з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 25 гривень, із залишком грошових коштів на рахунку у розмірі 30 гривень, з картою пам'яті об'ємом 4Гб, вартістю 100 гривень та грошовими коштами у розмірі 100 гривень. Дані показання потерпілий ОСОБА_2 незмінно підтверджував під час проведення впізнання, в ході очної ставки з ОСОБА_4, вказуючи, що останній, крім іншого, під час заволодіння його майном наносив йому удар кулаком в груди та відкрито заволодів разом з іншою особою належним йому мобільним телефоном та грошовими коштами у розмірі 100 гривень, при цьому останні діяли разом, а також вказані показання підтвердив в суді.

Наведені показання потерпілого ОСОБА_2 про обставини вчинення відкритого викрадення його майна ОСОБА_4 разом з особою, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, в тому числі і в частині щодо нанесення йому ОСОБА_4 удару кулаком в груди та щодо заволодіння крім мобільного телефону його грошовими коштами у розмірі 100 гривень є неодноразовими та послідовними, узгоджуються в цій частині з показаннями свідка ОСОБА_5, підтверджуються показаннями законного представника ОСОБА_3, а також об'єктивно підтверджуються вищезазначеними зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи сукупність зібраних по справі доказів, які були досліджені в судовому засіданні, показання потерпілого ОСОБА_2 про відкрите заволодіння його майном на загальну суму 3454 гривні 95 копійок ОСОБА_4 разом з іншою особою, шляхом застосування насильства, яке виразилось в нанесенні ОСОБА_4 йому удару кулаком в груди та удару ногою по руці, а також шляхом погроз застосування фізичного насильства суд визнає правдивими, такими, що відповідають дійсності та кладе їх в основу вироку.

У суду немає підстав не довіряти показанням потерпілого ОСОБА_2, свідка ОСОБА_5 та законного представника ОСОБА_3 В судовому засіданні не встановлено обставин для обмови потерпілим та вказаними свідком і законним представником підсудного ОСОБА_4

Про наявність попередньої змови між підсудним ОСОБА_4 та особою, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження свідчать їх спільні дії, які були узгоджені, якими вони допомагали один одному та доповнювали один одного, охоплювались при цьому їх єдиним умислом з метою досягнення єдиного злочинного результату.

Часткове визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому злочині, суд розцінює, як спосіб захисту підсудного, та вважає його показання такими, що дані підсудним ОСОБА_4 з метою принизити ступінь своєї відповідальності за вчинений злочин.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону України під час провадження досудового слідства по справі в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, на підставі наведеного, суд приходить до висновку про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.186ч.2 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, з погрозою застосування такого насильства, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про призначення підсудному ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного, який не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше неодноразово судимий (а.с.120-134).

Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_4, суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4, суд визнає рецидив злочинів, щодо не знятої та непогашеної у встановленому законом порядку судимості за вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 26.04.2004 року за ст.309ч.1 КК України.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, який відноситься до тяжких злочинів, даних про особу підсудного, який не працює, раніше неодноразово судимий, вчинив новий умисний корисливий злочин, маючи не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, у зв'язку з чим виправлення ОСОБА_4 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає.

Речовий доказ по справі: СД-диск з відеозаписом з камер відеоспостереження ломбардного відділення «Свіжа копійка», який приєднаний до матеріалів кримінальної справи слід зберігати при матеріалах кримінальної справи (а.с.85, 86).

Судових витрат по справі немає.

Цивільний позов по справі відшкодовано в повному обсязі (а.с.68, 171, 196).

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), «Перехідними положеннями» кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року, суд,-

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186ч.2 КК України та призначити йому покарання за цей злочин у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби України в м.Києві та Київській області залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 04 вересня 2012 року (а.с.36-38).

Речовий доказ по справі: СД-диск з відеозаписом з камер відеоспостереження ломбардного відділення «Свіжа копійка», який приєднаний до матеріалів кримінальної справи - зберігати при матеріалах кримінальної справи (а.с.85, 86).

Цивільний позов відшкодовано.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення через Дніпровський районний суд м.Києва, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: