АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження: № 22ц/790/4857/13 Головуючий 1-ої інстанції - Єлізаров І.Є.

Справа: № 2/643/908/13 Доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: спори, що виникають із

спадкових правовідносин

УХВАЛА

іменем України

16 липня 2013р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів - Макарова Г.О., Котелевець А.В.,

при секретарі - Шабас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИЛА:

12 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності згідно спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказувала, що згідно до свідоцтва про право власності на житло від 10.01.1994р., виданого Харківським міським центром приватизації, власником вищевказаної квартири є ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1р., єдиним спадкоємцем першої черги за законом є його батько - ОСОБА_4

ОСОБА_4 31.05.2012 р. склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, реєстровий № 1152, яким заповів їй - ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р. - до завершення 6-місячного строку на прийняття спадщини; з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався. -

Позивачка після смерті ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернулася до ХМНК № 1 для оформлення спадщини, але постановою від 30.11.2012 г. нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину відносно вищевказаної квартири, бо в заповіті адреса будинку, де знаходиться квартира, вказана неточно, а саме: номер будинку цифрами вказаний «№5», а літерами вказано «п'ять В».

З урахуванням того, що спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_3 - ОСОБА_4 помер після відкриття спадщини до завершення 6-місячного терміну для прийняття спадщини, до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звертався, право на прийняття спадщини переходить до його спадкоємців /спадкова трансмісія/, тобто до ОСОБА_2, яка є такою відповідно до заповіту.

В судовому засіданні першої інстанції відповідач ОСОБА_1 та його представник позовних вимог не визнали, оскільки вважали не встановленим, чи прийняв ОСОБА_4 спадщину після смерті сина.

Справу розглянуто за відсутності представника Харківської міської ради повідомлених про час і місце розгляду справи.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 червня 2013 року позов задоволено.

Суд визнав за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1р.

Рішення районного суду ОСОБА_1, оскаржив в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Інші особи, що брали участь у справі рішення суду не оскаржили.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать, що після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1року, та на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_2, відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

Судом першої інстанції також встановлено та не заперечується сторонами, що єдиним спадкоємцем першої черги за законом є батько спадкодавця - ОСОБА_4, який проживав та був зареєстрований в спірній квартирі АДРЕСА_1 31.05.2012р. ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 1152, яким заповів квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р.

Зазначені об ставники підтверджуються копіями спадкових справ які залучені до матеріалів справи.

Згідно ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини переходить до його спадкоємців /спадкова трансмісія/. Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився.

Вимоги ОСОБА_2, стосуються визнання права власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1р. квартири АДРЕСА_1, за тих обставин, що нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину відносно вищевказаної квартири, з підстав суперечностей в заповіті стосовно адреси заповіданого майна, а саме: номер будинку цифрами зазначений «№5», а прописом зазначено «п'ять В».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції обґрунтовано виходив з доведеності тих обставин, що заповіт ОСОБА_4 стосується саме квартири АДРЕСА_1, а розбіжності тексту заповіту щодо нумерації будинку, в цифровому виді «№5», а прописом зазначено «п'ять В», - є помилкою нотаріуса який посвідчив заповіт.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка.

Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

Суд дав належну оцінку всім наявним у справі доказам, та навів у рішенні мотиви спростування кожного з доводів, які наводилися.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

судді