АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження: № 22ц/790/5003/13 Головуючий 1-ої інстанції - Назаренко О.В.

Справа: № 2034/2-2923/11 Доповідач - Кіпенко І.С.

Категорія: право власності

УХВАЛА

іменем України

23 липня 2013р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Кіпенка І.С.,

суддів - Кружиліної О.А., Котелевець А.В.,

при секретарі - Шабас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поновлення порушеного права, відновлення становища, яке існувало до порушення права та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

25.02.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про поновлення порушеного права, відновлення становища, яке існувало до порушення права та стягнення моральної шкоди.

Після проведення судової будівельно-технічної експертизи позивачі уточнили позовні вимоги та просили суд поновити право власності на житловий будинок літ. «Б-1» домоволодіння АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідачку ОСОБА_3, що мешкає у суміжному домоволодінні АДРЕСА_2 за свій кошт своїми силами демонтувати самочинно збудовану будівлю, що розташована на межовій лінії між їх земельними ділянками, відновити становище, яке існувало до самочинного будівництва; зобов'язати відповідачку ОСОБА_3 за свій кошт та своїми силами встановити, належний металевий паркан, що розташований на межі між земельними ділянками сторін, та відновити становище, яке існувало до порушення прав позивачів; стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивачів моральну шкоду у сумі 5000 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову вказували, що відповідачем порушена межа між земельними ділянками, самовільно знесений металевий паркан між земельними ділянками сторін та на межі самовільно побудувала будівлю сараю.

В судовому засіданні першої інстанції позивачі та їх представник позов підтримали, посилаючись на обставини зазначені в позові. Притягувати до участі у справі в якості співвідповідача Пономаренківську сільську раду, яка є власником суміжної земельної ділянки представники позивачів та позивач відмовились.

Справу розглянуто за відсутності відповідачки ОСОБА_3

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 просять вказане рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив обставини справи, представлені докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон їх регулюючий.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно оцінив надані докази, та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, безпідставні.

При розгляді спору судом встановлено, що позивачам на праві спільної сумісної власності належать будинок і земельна ділянка, що розташовані в АДРЕСА_1

Власником будинку, що розташований на суміжній земельній ділянці в АДРЕСА_2 є відповідачка ОСОБА_3 Земельна ділянка не належить відповідачу на праві власності, власником земельної ділянки є Пономаренківська сільська рада Харківського району.

У відповідності з п.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачкою не надано доказів порушення її права користування земельною ділянкою.

Власник земельної ділянки, згідно статті 106 ЗК України, має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків, у випадках, коли вони зникли, перемістилися або стали непридатними. Позивачкою не надано доказів що до порушення її прав.

За висновком судово-технічної експертизи ( а.с. 142-144), площа земельної ділянки позивачів згідно рішення Пономаренківської сільської ради Харківського району від 27.01.2012р. та Державних Актів становить 2248 кв. метрів, згідно топо-геодезичної зйомки 2332,0 кв. метрів, що на 84,0кв.м. більше ніж до рішення від 27.01.2012р.

Встановити чи відповідає фактичне місце розташування та лінійні розміри межі між домоволодіннями № НОМЕР_1 не надається можливим.

Крім того позивачі відмовилися притягувати до участі у справі в якості співвідповідача Пономаренківську сільську раду, яка є власником суміжної земельної ділянки № 13.

За таких обставин судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи, оскільки рішення судом першої інстанції постановлено відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315, 317,319 ЦПК Україна, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді