ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2006                                                                                   Справа № 4/58  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий  суддя Герасименко І.М. (доповідача)    

судді:   Ясир Л.О., Голяшкін О.В.,

секретар судового засідання: Лазаренко П.М.,

за участю представників сторін:

від  позивача:  Коркішко І. І., Білуха Н. В.;

від   відповідача : Кривоносов Є. М.;

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Авілон”, м. Кіровоград,

на рішення господарського суду Кіровоградської області від  22.08.06р.

у справі № 4/58

за позовом   товариства з обмеженою відповідальністю “Алмакс-Авто”, м. Полтава

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Авілон”, м. Кіровоград

про  стягнення 14040 грн. боргу та пені

ВСТАНОВИВ:

          До господарського суду Кіровоградської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Алмакс-Авто”, м. Полтава, з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Авілон”, м. Кіровоград, про  стягнення 14040 грн. боргу та пені.  Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання  по оплаті поставлених паливно-мастильних матеріалів, на підставі договору №36-АЗС/2004 від 01.09.2004 р.

          В процесі розгляду справи, 24.07.2006 р. позивач подав до суду першої інстанції заяву про зміну підстав, на яких ґрунтуються позовні вимоги та змінив ціну позову , відповідно до заяви від 22.08.2006 (а.с.27), посилаючись на те, що правовідносини сторін витікають не з договору №36-АЗС/2004 р., а з дій сторін по купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України. Просить стягнути суму боргу 7805 грн. 14 коп.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2006 р. позов задоволено.  Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за отриманий товар в розмірі 7805 грн. 14 коп., витрати за сплату державного мита в розмірі 140 грн. 40 коп., витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг в розмірі 118 грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2006 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення частково та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 305 грн. 14 коп. Вказує, що рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2006 р. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що привело до неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Вказує, що судом не враховано всі платежі в розрахунках за отриманий товар і вважає, що заборгованість складає 305 грн. 14 коп.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 31.10.2006 р. представник позивача заперечує проти апеляційної скарги; представник

відповідача просить скасувати рішення господарського суду.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

01.09.2004 р. між позивачем та Полтавською філією ТОВ “Авілон”, яка діяла від імені відповідача - ТОВ “Авілон”, був укладений договір поставки №36-АЗС/2004 на поставку паливно-мастильних матеріалів від 01.09.2004 р., орієнтованою ціною договору 40 000 грн.

В кінці кожного місяця, на підставі бланків дозволу на відпуск палива та заправ- очних  відомостей за поточний місяць, бухгалтерією відповідача складалась накладна на поставлене позивачем та отримане відповідачем на протязі місяця паливо.

24.07.2006 р. до господарського суду надійшла заява про зміну обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та ціни позову. Позовні вимоги викладені з посиланням на ст. 205 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.  Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину,  якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, фактично після виконання сторонами певних дій спрямованих на набуття цивільних прав та обов’язків між позивачем та відповідачем виникли права та обов”язки по купівлі-продажу товару, відповідно до ст. 11 ЦК України.

Починаючи з вересня 2004 року за попередньою домовленістю позивач зі своєї сторони відвантажував паливо, а відповідач його отримував на підставі бланків дозволу ПФ ТОВ “Авілон” на відпуск палива (талони), з вказівкою П.І.Б. водія, який має право отримати паливо, виду та кількості палива кожний з яких скріплювався печаткою ПФ ТОВ “Авілон”. Кожен факт заправки фіксувався та відображався в заправ очній відомості позивача з вказівкою прізвища водія, державного номерного знаку автотранспортного засобу відповідача, виду та кількості отриманого палива, з фіксуванням дати та часу видачі палива, також всі дані затверджувались підписом водія, який отримував паливо і являвся працівником відповідача. В кінці кожного місяця, на підставі бланків дозволу на відпуск  палива та заправ очних відомостей за поточний місяць, бухгалтерією позивача складались рахунок-фактура та накладна на поставлене та отримане відповідачем на протязі місяця паливо.

Відповідно до уточнюючих позовних вимог, відповідачем отримано товар по накладній №4409 від 30.09.2005 р. та № 4410 від 30.09.2005 р., а крім того існувала заборгованість станом на 15.09.2005 р. на загальну суму 9040 грн. 14 коп., яка частково погашена шляхом оплати 6 000 грн. 00 коп., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків складеним на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р., відповідно до якого заборгованість складає 3040 грн. 78 коп.

Згідно з матеріалами справи  встановлено, що відповідач на протязі всього періоду приймав товар, який поставлявся позивачем, частково оплачував цей товар. Відповідач своїми діями виявляв згоду на вчинення певних погоджених дій (прийняття товару, часткова оплата поставленого товару та ін.) і жодним чином не заявив про відкликання домовленості або про відмову, а навпаки продовжував приймати товар, який поставлявся позивачем на підставі довіреностей  виписаних ним відповідно до п. 5 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, а саме: “Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерській облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами, ними на те уповноваженими”.

22.08.2006 р. позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути 7805 грн. 14 коп. і наявність даної заборгованості доведена доказами по справі. Відповідно до уточнюючих

позовних вимог, відповідачем отримано товар по накладній №4409 від 30.09.2005 р. та № 4410 від 30.09.2005 р., а крім того існувала заборгованість станом на 15.09.2005 р. на загальну суму 9040 грн. 14 коп., яка частково погашена шляхом оплати 6 000 грн. 00 коп., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків складеним на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р., відповідно до якого заборгованість складає 3040 грн. 78 коп.

Строк розрахунку між сторонами узгоджено не було, тому 13.06.2006 р. позивач направив відповідачу лист з вимогою про сплату боргу в сумі 13021, 91 грн. ( в порядку ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в сумі 3040 грн. 78 коп., тому рішення суду першої інстанції необхідно змінити в зв’язку з тим, що судом невірно встановлено суму боргу, в зв’язку з неповним дослідженням доказів по справі.

Також необхідно стягнути судові витрати по справі, пропорційно до задоволених позовних вимог, на підставі ст. 44, 49 ГПК України: суму держмита при поданні позовної заяви –30 грн. 41 коп., при поданні апеляційної скарги –15 грн. 20 коп., а всього: 45 грн. 61 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

                                        П О С Т А Н О В И В :    

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Авілон”, м. Кіровоград –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від  22.08.06р. у справі № 4/58- змінити.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача товариство з обмеженою відповідальністю  “Авілон” (м. Кіровоград, вул. Леніна,14, п/р 26008420150410 в КОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 323293, код 32892364 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Алмакс-Авто” (м. Полтава, вул. Монастирська,8, р/р 26000171687001 в ГРУ КБ “Приватбанк”, МФО 331401, код. 25156973 заборгованість за отриманий товар в розмірі 3040 грн. 78 коп., витрати за сплату державного мита в розмірі 45 грн. 61 коп., затрати по оплаті інформаційно-технічних послуг в розмірі 118 грн. 00 коп.

Доручити господарському суду Кіровоградської області видати наказ по справі.

Головуючий суддя                                                                          І.М. Герасименко

Суддя                                                                                Л.О. Ясир

Суддя                                                                                              О.В. Голяшкін

З оригіналом згідно.

      Помічник судді                                                             Ю.А. Тараненко