Справа № 0907/2-2921/2011
Провадження № 22ц/779/1820/2013
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О.В.
Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Матківського Р.Й., Мелінишин Г.П.,
секретаря Турів О.М.,
з участю представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення збитків, інфляційних збитків та трьох процентів річних за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 травня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
11.08.2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення збитків, інфляційних збитків та трьох відсотків річних.
В заяві зазначив, що 03.07.2007 року він позичив ОСОБА_3 240000 грн., що еквівалентно 48000 доларів США, про що сторони уклали договір позики, за яким ОСОБА_3 зобов'язався повернути борг до 01.10.2007 року.
Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку повернув лише 100000 грн., просив стягнути з нього збитки в сумі 80920 грн. - різниці між курсами долара на залишок заборгованості 28000 дол. США; 62720 грн. інфляційних збитків, нарахованих на залишок заборгованості 140000 грн., та 11865,57 грн. - 3% річних.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 травня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що у ОСОБА_3 перед ним немає заборгованості за договором позики, оскільки наявність боргу підтверджується розпискою від 18.02.2008 року.
Судом не було досліджено підстав видачі даної розписки та не було враховано того, що на звороті вищевказаної розписки від 18.02.2008 року є напис, виконаний ОСОБА_3 про те, що розписка повернута у зв'язку з неповним погашенням заборгованості та існує залишок заборгованості, яку останній зобов'язався повернути до 30.11.2008 року.
Також, зазначає позивач, судом не було враховано того, що відповідач, долучаючи до матеріалів справи висновок спеціаліста ЗАТ «Аудиторська фірма «Аудит-Сервіс Inc» від 30.09.2011 року, згідно з яким загальна сума інфляційних втрат та 3% річних становить 14628,15 грн., визнав факт наявності заборгованості перед ним.
Крім того, ОСОБА_2 вказує на те, що судом, в порушення ст. 214 ЦПК, не було досліджено, які саме кошти були повернуті ОСОБА_3 і на підставі яких зобов'язань дані кошти повертались, а також не мотивовано відсутність даної заборгованості.
На підставі вищенаведеного, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подав суперечливі докази щодо позики коштів та їх повернення, а тому не довів наявність заборгованості, у зв'язку з чим немає підстав для відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 240000 грн., що еквівалентно 48000 доларів США з терміном повернення до 01.10.2007 року (а.с. 6).
Згідно розписки від 02.10.2007 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 100000 грн., що еквівалентно 20000 доларів США, в рахунок погашення боргу за договором позики. (а.с. 26).
Судовим наказом Івано-Франківського міського суду від 22.10.2007 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 140000 грн. заборгованості за договором позики від 03.07.2007 року.
Згідно розписки від 18.02.2008 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 23000 доларів США, що еквівалентно 115000 грн. і залишок заборгованості становить 7000 доларів США (а.с. 38).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що станом на 18.02.2008 року заборгованість ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 становила 7000 дол. США, що станом на 30.09.2011 року еквівалентно 35350 грн.
Згідно висновку спеціаліста незалежної аудиторської фірми «Аудит-сервіс Inc», проведеного за клопотанням представника відповідача, на залишок заборгованості 35350 грн. сума інфляційних збитків становить 12027,36 грн., а 3% річних - 2600,79 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення загальна сума 14628,15 грн.
Що стосується позовної вимоги про стягнення 80920 грн. завданих збитків, то у задоволенні позову в цій частині слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 623 ЦПК боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
З огляду на положення ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
На обґрунтування позовної вимоги про стягнення збитків позивач посилався на зміну курсу долара США за період з моменту передачі коштів за договором позики до моменту пред'явлення позову.
Колегія суддів вважає, що сам факт зміни курсу долара США не є підтвердженням спричинення позивачу невиконанням договору позики реальних збитків, а інших доказів ним не подано.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 29 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення збитків, інфляційних збитків та трьох процентів річних задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 12027,36 грн. інфляційних збитків та 3% річних - 2600,79 грн., а всього 14628,15 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 344,10 грн. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: Л.В. Ясеновенко
Р.Й. Матківський
Г.П. Мелінишин