Єд.Ун.№763/993/13-к

1-кп/763/202/13

ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

_____________________________________________________________________________________________

ВИРОК

іменем України

26 липня 2013 року м. Севастополь

Гагарінський районній суд міста Севастополя в складі головуючого судді Щербакова В.В.,

при секретарі Дегтярьової Г.А.,

за участю державного обвинувача - старшого прокурора прокуратури Гагарінського району міста Рикунова Д.П., потерпілої ОСОБА_1,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гагарінського районного суду міста Севастополя розглянув кримінальне провадження відносно,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Севастополя, громадянка України, яка маюча неповну середню освіту, не працююча, не одружена, яка має на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.302 ч.1, 303 ч.1 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

07.05.2013 приблизно о 15 годині 45 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись по місту свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, де мешкає разом зі своєю сестрою ОСОБА_1, знаючи про її важке матеріальне становище, шляхом переконання і оповідань про легкість і доступність отримання матеріальних благ шляхом надання інтимних послуг, переконала ОСОБА_1 в доцільності і вигідності надання сексуальних послуг, та тім самим втягнула до заняття проституцією. А саме, цього ж дня ОСОБА_2, разом з ОСОБА_1, домовившись про надання платних інтимних послуг чоловікам, сіли до автомобілю ОСОБА_3, який займався перевезенням пасажирів. Після чого ОСОБА_3. повіз ОСОБА_2, та ОСОБА_1, в сауну готелю «Рейкарц», розташованого в місті Севастополі по вул. Г.Сталінграду 22, де їх очікували клієнти, а саме ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з якими вони зайшли до приміщення сауни вищевказаного готелю, де ОСОБА_1 вступила в статеві відносини з ОСОБА_5, тім самим надав інтимні послуги за грошову винагороду.

Дії ОСОБА_2, суд кваліфікує за ст.. 303 ч. 1 КК України, как, втягнення особи в заняття проституцією.

Крім цього ОСОБА_2 07.05.2013 року близько 21 часу 40 хвилин, діючи умисно, з метою звідництва для розпусти, шляхом здійснення посередницьких дій, по сприянню добровільним сексуальним стосункам незнайомих осіб між собою, знаходячись в сауну готелю «Рейкарц», розташованого в місті Севастополі по вул. Г.Сталінграду 22, запросила по мобільному телефону до вказаної сауни раніше її знайому ОСОБА_8, яка була готова добровільно займатися розпустою за грошову винагороду, вчинивши таким чином звідництвом для розпусти відносно неї. Приїхавши до вищезазначеного готелю, ОСОБА_8, зайшла до сауни, де знаходились раніше її знайомі ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та вчинила розпусні дії за грошову винагороду з ОСОБА_5 вступив з ним у статеві відносини за грошову винагороду.

Дії ОСОБА_2, суд кваліфікує за ст..302 ч.1 КК України як, звідництво для розпусти.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою провину визнала в повному обсязі та показала, що 07.05.2012 року їй подзвонив таксист ОСОБА_3, який знав що вона займається проституцією і повідомив, що є 2 молодих людини яким необхідно зробити послуги. Вона погодилася. На балконі була ОСОБА_1 яка чула розмову. Раніше ОСОБА_1 цим не займалася. Вона їй запропонувала і ОСОБА_1 погодилася оскільки у останньої було скрутне матеріальне становище. ОСОБА_3 заїхав і відвіз в готель. Там вийшла молода людина який провів в сауну. ОСОБА_1 зробила послуги одній молодій людині. У зв'язку з тим, що вона не могла того дня зробити послуги, вона подзвонила своїй знайомій ОСОБА_8 яка теж займалася проституцією і запропонувала приїхати в сауну для надання послуг. Остання погодилася і приїхала, після чого ОСОБА_8 зажадала гроші, один з чоловіків заплатив, і ОСОБА_8 попросила покласти гроші в сумочку, після чого пішла робити послуги. У подальшому в сауну прийшли працівники міліції і їх затримали. У скоєному розкаюється.

Відповідно до ст.349 КПК України судом не досліджувались інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та інших обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорювались.

Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі та не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місцю, способу скоєння злочину, форми умислу.

При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз'яснено їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядкую.

Обставиною, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжую покарання обвинуваченої ОСОБА_2, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинені злочини є злочинами невеликої та середньої тяжкості. Суд враховує особу винної, тяжкість скоєних правопорушень та вважає необхідним і достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді позбавлення волі. Враховуючи особу винної, що вона раніш не судима, характеризується позитивно, має малолітню дитину, наявність пом'якшуючий покарання обставини, суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання, із застосуванням випробування відповідно до ст..75 ч.1 КК України, але в умовах належного контролю за його поведінкою і виконанням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст.76 КК України.

Речові докази по справі відсутні.

Позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст..ст.302 ч.1, 303 ч.1 КК України, та призначити їй покарання:

- за ст.302 ч.1 КК України в вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

- за ст.303 ч.1 КК України в вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст..70 ч.1 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та встановити в вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю в 1 (однин) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду міста Севастополя через Гагарінський районний суд міста Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий по справі

суддя Щербаков В.В.