Справа № 413/3414/13-к

Провадження № 1-кп/413/218/13

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2013 року м. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шелюти В. М.,

при секретарі Ксоврелі Н.Я.

за участю прокурора Дурицької Д.Д.

захисника ОСОБА_1

законного представника неповнолітнього, який на досяг віку кримінальної відповідальності ОСОБА_2

представника служби у справах дітей Краснолуцької міської ради Дуванової Л.Л.

представника сектору кримінальної міліції у справах дітей Голяк Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красний Луч клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Красний Луч Луганської області, українця, громадянин України, учня ЗОШ ¹ 11 міста Красний Луч, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2013 року, у період часу з 15-00 до 16-00 годин неповнолітній ОСОБА_5 знаходячись у приміщенні спортивного залу «Палац спорту» міста Красний Луч, куди прийшов на тренування по боротьбі, підійшов до підвіконня, на якому побачив мобільний телефон «Nokia C2-01», після чого в нього виник умисел його на таємне викрадення. Після чого, ОСОБА_5 забрав цей мобільний телефон вартістю 471 грн. 27 коп., який належить ОСОБА_6, та приніс після тренування до дому за адресою: АДРЕСА_1, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.

Неповнолітній, який не досяг віку кримінальної відповідальності ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він дійсно 14.02.2013 року, знаходячись у приміщенні спортивного залу «Палац спорту» міста Красний Луч, куди прийшов на тренування по боротьбі, з підвіконня таємно викрав мобільний телефон «Nokia C2-01», який в подальшому в нього вилучили працівники міліції.

Законний представник неповнолітнього який не досяг віку кримінальної відповідальності ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона має вплив на свого онука ОСОБА_5, і зможе керувати його поведінкою та належним чином виховувати його. Просить передати онука під її нагляд.

Представники служби у справах дітей та відділу кримінальної міліції у справах дітей в судовому засіданні пояснили, що неповнолітній, який не досяг віку кримінальної відповідальності ОСОБА_5 на обліку в кримінальній міліції не знаходився, вважають доцільним передати неповнолітнього під нагляд його бабусі.

Прокурор клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру підтримав і просить суд застосувати проти нього примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд бабусі, яка є його опікуном.

Відповідно до письмової заяви потерпілої ОСОБА_6 остання просить суд розглянути клопотання без її участі, цивільний позов не заявляє.

Суд, вислухавши неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, його законного представника, захисника ОСОБА_1, представників служби у справах дітей та відділу кримінальної міліції у справах дітей, прокурора, вважає, що відповідно до наданих доказів провина неповнолітнього ОСОБА_5 у скоєному доведена в повному обсязі, а його дії підпадають під кваліфікацію ст. 185 ч. 1 КК України як таємне викрадання чужого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи, що на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_5 виповнилося 11 років 01 місяць і він не досяг віку кримінальної відповідальності суд вважає, що є підстави для застосування до нього примусових заходів виховного характеру.

При застосування виду примусових заходів виховного характеру суд враховує що ОСОБА_5 розкаявся у вчиненому, на обліку в кримінальній міліції не перебував, міри виховного характеру раніше до нього не застосовувалися.

З урахуванням даних про неповнолітнього, який вперше вчинив суспільно-небезпечне діяння, за місцем проживання і навчання характеризується позитивно, суд вважає за необхідне застосувати до малолітнього ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд бабусі, що суд вважає достатнім для його виправлення.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати на користь держави за проведення НДЕКЦ при ГУ МВС України у Луганській області товарознавчої експертизи в сумі 489,44 грн., суд вважає за необхідне стягнути з законного представника неповнолітнього ОСОБА_2.

Речовий доказ: мобільний телефон «Nokia C2-01», який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6, суд вважає за необхідне вважати повернутим власнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 498, 500-501 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України.

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5 примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд бабусі ОСОБА_2.

Судові витрати на користь держави за проведення НДЕКЦ при ГУ МВС України у Луганській області товарознавчої експертизи в сумі 489 гривень 44 копійки стягнути з законного представника неповнолітнього ОСОБА_2.

Речовий доказ: мобільний телефон «Nokia C2-01», який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6, вважати повернутим власнику.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області через Краснолуцький міський суд, протягом 30 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: В.М. Шелюта