ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1393/13-a

"03" червня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

при секретарі Бойко Н.Б.

за участю:

прокурора Процик Е.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя справу за позовом прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 3542,42 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Теребовлянського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості на суму 3542,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач згідно п.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску, та всупереч вимог ст. 9 вказаного Закону не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 4742,42 грн. за період січень - грудень 2012 року, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

До початку розгляду справи від Управління Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі надійшла заява про зменшення суми позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості у розмірі 1200 грн, а тому просить стягнути з відповідача решту суми заборгованість в сумі 3542,42 грн.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів передбачених у позові.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, надавши клопотання про розгляд справи без його участі у відповідності до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України.

Відповідач надав клопотання про розгляд справи без її участі у відповідності до вимог ч.4 ст. 122 КАС України, позовні вимоги визнає.

Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, заслухавши пояснення прокурора, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктами 1, 4 чатини 2 ст. 6 вищевказаного Закону зобов'язано платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Тобто платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця не менше ніж: з 1 січня 2012 року - 372,33 грн. (1073,00 грн. х 34,7% = 372,33 грн.), з 1 квітня 2012 року - 379,62 грн. (1094,00 грн. х 34,7% = 379,62 грн.), з 1 липня 2012 року - 382,39 грн. (1102,00 грн. х 34,7% = 382,39 грн.), з 1 жовтня 2012 року - 387,95 грн. (1118,00 грн. х 34,7% = 387,95 грн.), з 1 грудня 2012 року - 393,50 грн. (1134,00 грн. х 34,7% = 393,50 грн.).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідач згідно довідки Гусятинської МДПІ (Теребовлянське відділення) здійснювала підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 по 31.12.2012 (а.с.13).

Судом встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець є платником єдиного внеску, та всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у зв'язку з чим станом на дату подання позову за ним рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 3542,42 грн. яка виникла за період січень-грудень 2012 року.

Вказана заборгованість підтверджується повідомленням-розрахунком суми платежів (а.с.7).

Відповідно до п.4 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Управлінням Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі 20.02.2013 року прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання на за встановленою формою звітності, передбаченої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №117, на підставі якого до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 170 грн. (а.с. 11).

З метою погашення заборгованості Управлінням Пенсійного фонду України в Теребовлянському районі за юридичною адресою боржника направлялась вимога від 01.04.2013року № 37, про що відповідач був повідомлений належним чином (а.с. 8-10). Вказана вимога Пенсійного фонду не призвела до повного погашення податкового боргу та в установленому порядку не оскаржена.

Як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158, 163-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3542,42 грн. (три тисячі п'ятсот сорок дві гривні 42 копійки) на р/р№37192076001914 банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, одержувач УДКСУ в Теребовлянському районі, МФО 838012, код 37625079.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.