АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, МСП вул. Солом'янська, 2-а

Справа № 11/796/1452/2013

Постанова

попереднього розгляду справи

1 серпня 2013 року суддя Апеляційного суду м. Києва Ноздряков В.М. з участю прокурора Ємець А.А. провівши попередній розгляд кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 за ст. 185 ч. 5 КК України, -

встановив:

постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.03.2013 року кримінальна справа відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачених у скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч. 5 КК України направлена на додаткове розслідування прокурору Голосіївського району м. Києва.

На постанову суду прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляцію.

Постановою районного суду від 10.05.2013 року апеляція була залишена без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам ст. 350 КПК України, наданий строк на усунення недоліків.

Прокурором подана апеляційна скарга в новій редакції.

Вислухавши думку прокурора, який вважав, що справа не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, вважаю, що справа підлягає поверненню до районного суду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 350 КПК України в апеляції повинно бути зазначена вказівка на те, в чому полягає незаконність постанови та доводи на її обґрунтування.

Так, в постанові суду про направлення справи на додаткове розслідування вказано, що при проведенні додаткового розслідування необхідно: перевірити версію підсудного ОСОБА_1 про його перебування на момент вчинення злочину в м. Березань; встановити особу, яка відповідно до показів підсудного ОСОБА_2 була його наглядно знайомим та називала себе «ОСОБА_1»; перевірити версію підсудних, що вони один одного не знали та не зустрічались раніше, а познайомились вже під час досудового слідства по кримінальній справі.

Суд вказав, що для з'ясування цих питань необхідно провести значний обсяг слідчих дій, які не можна здійснити безпосередньо в суді.

В апеляції прокурора, незважаючи на її нову редакцію, не вказано, чому ці питання є надуманими і необґрунтованими.

Аргументація в апеляції по питанню перевірки ствердження ОСОБА_1, що він на час вчинення злочину не перебував в м. Києві, а був в м. Березань по суті не наведена. Вказівка на те, що не виключена та обставина, що мобільний телефон ОСОБА_1 залишив дома, в м. Березань, не є аргументом в підтвердження необґрунтованості вказівки суду.

В апеляції в загалі не вказано, чому інші вказівки суду, а саме: по встановленню особи, яка називала себе «ОСОБА_1» у спілкуванні з ОСОБА_2 та по перевірці версії підсудних, що вони раніше до початку досудового провадження не знали друг друга, є необґрунтованими.

Таким чином, слід прийти до висновку, про те, що апеляція не відповідає вимогам п.4 ч.1 ст. 350 КПК України.

Апеляційний суд, за таких обставин, позбавлений можливості належним чином проаналізувати рішення суду і аргументувати своє рішення.

Керуючись ст. ст. 357, 359 КПК України, -

постановив:

кримінальну справу відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 5 КК України повернути до Голосіївського районного суду м. Києва для виконання вимог ст. 350 КПК України відносно апеляції прокурора.

Суддя: В.М. Ноздряков