ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. Справа № 809/2109/13-а

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-

ВСТАНОВИВ:

11.07.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про припинення підприємницької діяльності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 22.05.2006 року, заборгованості до бюджету немає, проте більше року не подає документи бухгалтерської звітності, а дана обставина є однією із підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 КАС України, судом 12.07.2013 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яка разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлена відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову. Проте, 24.07.2013 року ухвала повернулася на адресу суду, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", внаслідок чого, у відповідності до вимог статті 35 КАС України, відповідач вважається повідомленим щодо відкриття провадження в даній справі.

Заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 183-2 КАС України, не надходили.

Згідно вимог пункту 2 частини 5 статті 183-2 КАС України, справа повинна бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.05.2006 року відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як фізична особа-підприємець.

Згідно зі статтею 58, частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України, статтею 15 Податкового кодексу України, відповідач являється суб'єктом господарювання та платником податків і зборів (обов'язкових платежів).

Підпунктом 16.1.3 пункту 16 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Згідно положень пункту 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Податковим Кодексом України звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є відповідно до Податкового Кодексу України незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

З матеріалів справи вбачається, що з 15.05.2009 року, по даний час, тобто більш ніж протягом року, відповідач не подавав податкову звітність.

Також судом встановлено, що станом на 14.06.2012 року у відповідача відсутній податковий борг зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом.

Частиною 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (надалі - Закон) встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Частиною 2 статті 46 Закону передбачено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно положень частини 3 статті 46 Закону, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду із позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Згідно положень частини 1 статті 49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що неподання з 15.05.2009 року податкових декларацій, документів фінансової звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 органам державної податкової служби, суперечить статті 67 Конституції України, статті 128 Господарського кодексу України, статті 16 Податкового кодексу, і у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 8-14, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1), АДРЕСА_1.

Постанову звернути до негайного виконання.

Згідно частини 1 статті 49 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" копію постанови направити реєстраційній службі Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Василіянок, 6, м. Івано-Франківськ).

Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Панікар І.В.

Постанова складена 31.07.13р.