ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
30 липня 2013 р. Справа № 802/3256/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Немирівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до Приватного підприємства "Сохо Вуд" про стягнення податкового боргу
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Немирівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області Державної податкової служби (далі - позивач) до Приватного підприємства "Сохо Вуд" (далі - ПП "Сохо Вуд", відповідач) про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку в сумі 80841,60грн., яка у встановлений законом строк не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надав заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу в письмовому проваджені без участі представника.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином. На адресу суду повернувся конверт з судовою кореспонденцією з відміткою відділення поштового зв'язку - "за зазначеною адресою не проживає".
За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, враховуючи неприбуття без поважних причин відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Приватне підприємство "Сохо Вуд" зареєстроване Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницької області 09.10.2009 року (а.с.7). Позивачем обрано спрощену систему оподаткування та видано свідоцтво платника єдиного подакту №58-22 від 23.12.2010 року, яке, згідно заяви платника податків від 25.05.2012 року замінено на свідоцтво платника єдиного податку серії А №290587 від 31.05.2012 року (а.с. 22 ).
Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2013 року ДПІ у Тульчинськоу районі Вінницької області Державної податкової служби було проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки №68/22-36532130 та прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000042200 від 06.03.2013 року та №0000032200 від 06.03.2013 року, яким до платника податків застосовано штрафні сакції.
Прийняті податкові повідомлення рішення - рішення направлені платнику податків рекомендованим листом, однак згідно поштового повідомлення лист повернувся без вручення з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".
Відповідачу відповідно до Податкового кодексу було направлено податкову вимогу №7 від 10.04.2013 року, яка також повернулась з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження юридичної особи ПП "Сохо Вуд" - м.Тульчин, вул. Максима Кривоноса, буд. 117.
Відповідно до п.45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також відповідно до пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичних осіб.
На виконання вимог ст.20 Податкового кодексу України Немирівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банку.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2013 року по справі №802/2594/13-а адміністративний позов задоволено частково - накладено арешт на кошти та інші цінності ПП "Сухо Вуд", що знаходяться у банку на суму податкового боргу 72914,26 грн.
Судом встановлено, що на момент винесення рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 80841,6 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податку станом на 15.07.2013 року (а.с.15-16) та податковою вимогою форми "Ф" № 7 від 10.04.2013 р. (а.с.12).
Зазначена податкова вимога залишилась без виконання. Заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості, не призвели до добровільного її погашення відповідачем.
Згідно із Законом України "Про державну податкову службу в Україні" контроль за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством здійснюють органи державної податкової служби.
Відповідно до п.14.1.175., ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Крім цього, відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень. Відповідно п.20.1.18. с. 20 Податкового кодексу України ДПІ має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Таким чином, ДПІ має право звертатись до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Так, згідно підрозділу 8, розділу ХХ Податкового кодексу України "Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку" з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва застосовується Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами; далі Указ № 727).
Оподаткування єдиним податком за своєю суттю є спрощеним порядком оподаткування, оскільки він встановлюється у вигляді платежу, який не залежить від розміру доходів платника такого податку, за фіксованою ставкою відповідно до рішення місцевої ради. Обрання такої системи оподаткування є правом фізичної особи-підприємця. Таким чином, платник податків, надаючи до органу податкової служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, погоджується на сплату єдиного податку щомісяця у розмірі, встановленому місцевою радою. Тобто, сума єдиного податку є узгодженою з моменту видачі такому платнику податків свідоцтва про сплату єдиного податку і у подальшому узгодження щомісяця не потребує. За таких обставин, сума єдиного податку узгоджена відповідачем з моменту отримання ним свідоцтва про сплату єдиного податку.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Згідно до п. 5.4.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( в редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу) (далі -Закон) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 5.3.1. ст. 5 Закону зазначено, що у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону в разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Крім того, згідно з п. 3.1.1. ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості відповідача по сплаті єдиного податку у сумі 80841,6 грн. підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому згідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Сохо Вуд" ( ПАТ "КБ"Хрещатик", МФО 300670 розрахунковий рахунок №26005001087388; №26001194021, №26003194018 в АТ "Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805) заборгованість по єдиному податку в сумі 80841 (вісімдесят тисяч вісімсот сорок одна) грн. 60 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна