Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 липня 2013 р. № 820/5375/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова (р/р 256093012094 в ф-ї ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 22682106) заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1288,80 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказав, що відповідач здійснював свою підприємницьку діяльність на основі особливого способу оподаткування (єдиний податок) та знаходиться на обліку в управлінні пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова. ФОП ОСОБА_1 надала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів ПФУ. Встановлений розмір страхових внесків згідно звіту 1792,80 грн. Сплачено усього 504,00 грн. Залишок заборгованості становить 1288,80 грн. Позивачем направлена вимога від 05.05.2011 р. №Ф 237, за якою загальна сума боргу платника страхових внесків становить 1288,80 грн., але відповідач не сплатив зазначену у вимозі суму боргу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за своєю відсутністю.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

На підставі вищевикладеного, відповідно до положень ст.41, ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Матеріали справи свідчать, що відповідача зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що відповідач протягом 2010 року самостійно визначав суми єдиного внеску, що підтверджується звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. ФОП ОСОБА_1 самостійно нарахувано розмір страхових внесків на загальну суму 1792,80 грн., проте сплачено лише 504,0 грн. Залишок заборгованості склав 1288,80 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу від 05.05.2011 року № Ф 237 на суму 1288,80 грн., яка відповідачем була отримана 05.05.2011 р., що підтверджується матеріалами справи.

В адміністративному або судовому порядку відповідач вимогу не оскаржував.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

На підставі п.2 Закону України "Про внесення змін до законів України "Про державний "Бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 2461-VI від 08.07.2010 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть, участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини бази нарахування страхових внесків. Тобто за липень - вересень сума мінімального страхового внеску за місяць становила 294,82 грн.; за жовтень - листопад сума мінімального страхового внеску за місяць становила 301,12 грн.; за грудень сума мінімального страхового внеску за місяць становила 306,10 грн.

Сплата страхових внесків фізичними особами - підприємцями за 2010 рік здійснюється у строки визначені ч.6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного кварталу.

Таким чином, з липня 2010 року фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі не менше мінімального страхового внеску та не більше максимального розміру страхових внесків.

Відповідно до п. п. 5.1.4. п. 5.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього базового періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На підставі ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, після отримання якої страхувальник зобов'язаний протягом десяти робочих днів сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до абзацу 8,9 п.8.3 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установлених Кабінетом Міністрів України.

Після вручення (отримання інформації про вручення) вимоги страхувальнику працівники, на яких покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, передають корінець такої вимоги з відміткою про вручення відділу надходження доходів.

Судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги чинного законодавства щодо узгодження суми заборгованості, зазначена в позові сума боргу є узгодженою, але заборгованість на теперішній час залишається несплаченою.

Суд зазначає, що нормою абз. 6 п. 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011 року, передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Харкова (р/р 256093012094 в ф-ї ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 22682106) заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1288.80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 80 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.В. Бездітко