ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2008 р. Справа № 6/108-08
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Ніценка В.М. - представника за довіреністю №03/141 від 29.09.2008р.,
від відповідача: Куцого Р.А. - представника за довіреністю від 21.02.2008р.,
розглянувши апеляційну скаргу Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №11, м.Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "19" червня 2008 р. у справі № 6/108-08 (суддя Говор Н.Д.)
за позовом Комунального унітарного підприємства "ЕкоВін", м.Вінниця
до Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №11, м.Вінниця
про стягнення заборгованості 70681,54 грн. за невиконання договірного зобов'язання
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.06.2008 року усправі №6/108-08 позов Комунального унітарного підприємства "ЕкоВін", м.Вінниця до Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №11, м.Вінниця про стягнення заборгованості 70681,54 грн. за невиконання договірного зобов'язання задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 59598,82 грн. боргу, 595,98 грн. витрат зі сплати державного мита та 99,50 грн. зі сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти новий судовий акт про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд Вінницької області визнав встановленими.
Зокрема, скаржник посилається на те, що при подачі позивачем через канцелярію суду заяви про зміну позовних вимог 19.06.2008 р., суд не надав можливості відповідачу перевірити суму боргу 59598,82 грн. шляхом перерахунку первинних бухгалтерських документів про сплату позивачеві за виконані роботи. Крім того, відповідач вказує на те, що суд першої інстанції дійшов висновку про існування заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 59598,82 грн., яка утворилась з березня 2006 року по січень 2008 року за виконані позивачем роботи лише на підставі акту звірки розрахунків, який не є первинним документом і його зміст не підтверджується відповідними доказами.
Представник відповідача в засіданні суду підтримав доводи апеляційної скарги та просить скаргу задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції.
Позивач - Комунальне унітарне підприємство "Ековін" виклало свої заперечення проти доводів скаржника у письмовому відзиву на апеляційну скаргу (а.с.125-126).
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
22.04.2008р. Комунальне унітарне підприємство "ЕкоВін", м.Вінниця звернулось до господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №11, м.Вінниця про стягнення заборгованості в сумі 70681,54 грн. В обґрунтування підстав позову, а саме невиконання відповідачем зобов'язань за договором від 01.03.2006 р. про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів, позивачем надано розрахунок заборгованості та належним чином засвідчені копії договору з додатком та додатковими угодами до нього; актів здачі-прийняття робіт; претензій до відповідача (згідно переліку, а.с.3-4).
19.06.2008 р. позивачем надано суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с.107), в якому позивач вказав суму боргу - 59598,52 грн. у відповідності до акту звіряння розрахунків.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.06.2008 р. у справі №6/108-08 позовні вимоги КУП "ЕкоВін" щодо стягнення з відповідача 59598,82 грн. боргу задоволено, в решті позову відмовлено.
Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості вказаного судового рішення судова колегія враховує наступне.
01.03.2006 року між Комунальним унітарним підприємством "ЕкоВін" (виконавець) та Міським комунальним підприємством житлово-експлуатаційною конторою №11, м.Вінниця (замовник) укладено договір №в.ж./42 про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів (а.с.9-11)Ю, за яким виконавець зобов'язується надавати послуги щодо збирання та вивезення твердих побутових відходів із території Міського комунального підприємства ЖЕК №11 (п.1.1. договору).
В подальшому, до названого договору сторонами укладено додаткові угоди від 22.07.2006 р. та від 25.08.2006 р. (а.с.13,14).
Слід зазначити, що в пункті 4.1. договору сторони обумовили, що надані виконавцем послуги оплачуються замовником за ціною, що вказується у актах здачі-приймання які складаються за фактом надання послуг із періодичністю в один місяць.
Відповідно до п.4.3. договору, замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг виконавця протягом трьох банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ОУ-0000062, ОУ-0000089, ОУ-0000109, ОУ-0000138, ОУ-0000172, ОУ-0000215, ОУ-0000268, ОУ-0000323, ОУ-00000393, ОУ-00000017, ОУ-00000093, ОУ-0000171, ОУ-0000249, ОУ-0000331, ОУ-0000416, ОУ-0000505, ОУ-0000608, ОУ- 0000704, ОУ-0000829, ОУ-0001095, ОУ-0001279 (а.с.16-27), з березня 2006 року по січень 2008 року КУП "ЕкоВін" виконав роботи на загальною вартістю 392292,71 грн.
Слід зазначити, що відповідач не заперечує факту надання йому послуг позивачем та їх вартості.
За всіма актами виконавцем робіт є позивач, акти підписано обома сторонами на скріплено печатками, акти містять види проведених робіт та їх вартість. Доказів про проведення розрахунку за цими актами відповідачем суду надано не було, а тому місцевим господарським судом було правомірно зазначено, що виконані позивачем роботи підлягають оплаті, проте, відповідач лише частково розрахувався за надані послуги, що спричинило виникнення заборгованості перед позивачем.
Матеріали справи містять акт звіряння розрахунків між сторонами станом на 26.05.2008 р., у відповідності до якого, за результатами звіряння розрахунків та документів сторонами встановлено та відповідачем підтверджено наявність кредиторської заборгованості Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №11 перед КУП "ЕкоВін" в сумі 59598,82 грн. (а.с.108).
Вказаний акт підписаний головним бухгалтером МКП ЖЕК -11 та скріплений печаткою підприємства.
Враховуючи викладене, безпідставними є доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, стосовно ненадання йому можливості перевірити вказану в заяві про уточнення позовних вимог суму боргу - 59598,82 грн., оскільки сума, зазначена в заяві повністю співпадає із сумою, визначеною та підтвердженою самим відповідачем згідно акту звірки.
Стосовно інших доводів скаржника судова колегія відзначає, що акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції. Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.
Однак, при цьому, судова колегія враховує, що акт звірки розрахунків є письмовим доказом у цій справі, що підтверджує чи спростовує певні обставини, відповідно до його змісту та правової природи.
Судом також приймається до уваги, що зміст акту звіряння розрахунків не заперечується позивачем та відповідає первинним документам, а тому судова колегія вважає, що місцевим господарським судом з'ясовано для правильного вирішення спору та правомірно встановлено, що акт звірки взаємних розрахунків є належним та допустимим доказом щодо тих обставин, на які покликається позивач.
Так, відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.
За таких обставин, суд першої інстанції у порядку виконання припису ст.43 Господарського процесуального кодексу України дав належне юридичне обґрунтування доказам по справі в їх сукупності та прийшов до правильного висновку про задоволення заявленого позову в частині стягнення 59598,82 грн.
Рішення господарського суду Вінницької області від 19 червня 2008 р. у справі №6/108-08 відповідає матеріалам справи і вимогам матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 19.06.2008р. усправі №6/108-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №11 (м.Вінниця) - без задоволення.
2. Справу №6/108-08 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4- в наряд