ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" жовтня 2008 р. м.Чернівці Справа № 6/181
Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д., при секретарі судового засідання Байталюку В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ліга-прім»
до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Чернівецькій області
про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій
за участю представників сторін:
від позивача –Тарновецький В.І.;
від відповідача –Добровольська І. В.,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Ліга-Прім”, м. Чернівці, звернулося з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Чернівецькій області про визнання недійсним рішення № 240096 від 31.05.2008 про застосування фінансових санкцій на суму 1700 грн.
Позов обґрунтовується тим, що 31.05.2008 на підставі акту перевірки № 240083-0042/32-121 від 27.05.2008 регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Чернівецькій області винесено рішення № 240096 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1700 грн. Позивач вважає, що дане рішення підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, оскільки прийняте відповідачем всупереч положень чинного законодавства України, а саме в порушення статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та пункту третього Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого Постановою КМУ № 790 від 02.06.2003, згідно з яким фінансові санкції за порушення статті 17 Закону застосовуються тільки до суб'єктів господарювання, які є винними у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 17 Закону. Однак позивач не знав та не міг знати, що отримана ним від ТОВ “Інвестиційна компанія “ПЕТРУС-АЛКО” горілка, марки “Пшенична”, ємністю 0,5 л. містить підроблені марки акцизного збору. Вся горілка була промаркована марками акцизного збору, встановленого зразка, що не давало можливості візуально встановити, що акцизні марки є підробленими. Більше того, чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця проводити експертизу придбаної ним підакцизної продукції на предмет справжності марок акцизного збору. А тому ніякої вини зі сторони позивача щодо підроблених марок акцизного збору немає.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у його поясненнях на позов, зокрема, зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Крім того, позивач, при отриманні партії товару з підробленими марками акцизного збору, не перевірив якість товару та наявність сертифіката відповідності на дану партію товару. За відсутності такого сертифіката, у відповідності до умов укладеного позивачем та ТОВ “Інвестиційна компанія “ПЕТРУС-АЛКО” договору поставки, перший мав змогу відмовитися від даної партії товару чи вимагати його заміни.
Під час судового розгляду справи позивач, не змінюючи підстав позову, уточнив предмет позову і просив суд визнати нечинним та скасувати рішення № 240096 від 31.05.2008 про застосування фінансових санкцій.
Суд, заслухавши пояснення всіх учасників процесу, дослідивши та проаналізувавши письмові докази, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2008 між позивачем –ТОВ фірма «Ліга-прім»–та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ПЕТРУС-АЛКО»було укладено договір поставки лікеро-горілчаної продукції вітчизняного та імпортного виробництва. В межах даного договору поставки позивач придбав у ТОВ «Інвестиційна компанія «ПЕТРУС-АЛКО» горілку марки «Пшенична», ємністю 0,5 л., виробництва ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод»у кількості 24000 пляшок вартістю 134400 грн., в тому числі ПДВ.
Про придбання позивачем вищевказаної горілки марки «Пшенична»у ТОВ «Інвестиційна компанія «ПЕТРУС-АЛКО»свідчать супровідні документи –товарно-транспортна накладна серії 01 АААУ № 884240 від 18 травня 2008 року, видаткова накладна на товар № А-ПУ001826 від 18 травня 2008 року, податкова накладна від 18 травня 2008 року, а також платіжні доручення на перерахування коштів від 15.05.2008.
Також з матеріалів справи вбачається, що разом з товаром, позивач отримав від постачальника копію ліцензії серії АВ № 730071 від 27.12.2007 на право здійснення оптової торгівлі горілчаними виробами та документи, що підтверджували якість товару –сертифікат відповідності на горілку «Пшенична»серії Д3 № 511474 та посвідчення якості № 959 від 18.05.2008.
Судом досліджено також і інші документи, які свідчать про те, що горілка марки «Пшенична», ємністю 0,5 л., виробництва ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод»була придбана позивачем у ТОВ «Інвестиційна компанія «ПЕТРУС-АЛКО». Це стосується довідки від 10.08.2008, складеної посадовими особами ДПІ в місті Чернівці за результатами виїзної позапланової перевірки Позивача, постанови про проведення виїмки від 31.05.2008 та постанови від 17.09.2008 про відмову у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ фірма «Ліга-прім».
Зокрема, з мотивувальної частини постанови від 17.09.2008 вбачається, що у порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб та іншого персоналу ТОВ фірма «Ліга-прім»відмовлено з підстав відсутності в їх діях ознак злочину, передбаченого статтею 216 КК України, диспозиція якої встановлює відповідальність за незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору.
З огляду на досліджені у судовому засіданні документи, підтверджується факт придбання позивачем горілки марки «Пшенична», ємністю 0,5 л., виробництва ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод»у ТОВ «Інвестиційна компанія «ПЕТРУС-АЛКО», а також підтверджується той факт, що посадові особи та інший службовий персонал позивача не підробляли марки акцизного збору на вказану горілчану продукцію. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав у постачальника продукції всі необхідні документи для того, щоб переконатися, що горілка марки «Пшенична»є справжньою.
Згідно статті 238 Господарського кодексу України до суб’єкта господарювання у разі порушення ним встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності можуть бути застосовані уповноваженим органом державної влади адміністративно-господарські санкції.
З аналізу статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»вбачається, що до суб’єктів господарювання, які порушують норми цього закону, застосовуються фінансові санкції.
Відповідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Разом з тим, з частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, вбачається, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач у господарських відносинах з ТОВ «Інвестиційна компанія «ПЕТРУС-АЛКО», вжив всіх залежних від нього заходів, які випливають з приписів чинного законодавства України, для того щоб не допустити порушення законодавчо встановлених правил здійснення господарської діяльності, а саме: переконався в тому, що придбана ним горілка «Пшенична»є справжньою, отримавши від продавця сертифікат відповідності та посвідчення якості на горілку; переконався в тому, що у продавця є в наявності ліцензія на право здійснення оптової торгівлі горілчаними виробами; переконався в тому, що господарюючий суб’єкт –ТОВ «Інвестиційна компанія «ПЕТРУС-АЛКО»являється діючою юридичною особою, зареєстрованою на території України, отримавши від останнього копію свідоцтва про державну реєстрацію та довідку зі Статистики про включення до ЄДР.
За таких обставин позивач не повинен нести відповідальності у вигляді сплати фінансових санкцій.
Крім того, як вбачається з припису пункту 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою КМУ № 790 від 02.06.2003 фінансові санкції за порушення статті 17 Закону застосовуються тільки до суб’єктів господарювання, які є винними у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 17 Закону.
Разом з тим, з досліджених у судовому засіданні документів, а також пояснень представників сторін вбачається, що у діях позивача відсутня вина як необхідна складова для застосування до позивача мір відповідальності, визначених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Окрім того, як вбачається з довідки науково-дослідного експертно-дослідного експертно-криміналістичного центру для того, щоб встановити, що марки акцизного збору, якими була промаркована горілка «Пшенична», ємністю 0,5 л. є підробленими, необхідно було проведення експертизи із застосування спеціальних технічних засобів.
В цьому контексті суд погоджується з твердженням позивача, що він не знав, що марки акцизного збору, якими була промаркована горілка «Пшенична», ємністю 0,5 л., виробництва ДП «Уманський лікеро-горілчаний завод»були підроблені. Також суд погоджується з доводами позивача, що марки акцизного збору за розміром, кольором, захисними знаками та умовними позначеннями візуально відповідали акцизним маркам встановленого зразка, оскільки відповідач дані обставини не заперечував.
Твердження відповідача, що позивач, при отриманні партії товару з підробленими марками акцизного збору, не перевірив справжність товару та наявність сертифіката відповідності на дану партію товару, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки в матеріалах справи міститься та досліджувався у судовому засіданні сертифікат відповідності на горілку марки «Пшенична»серії ДЗ № 511474.
Посилання відповідача, що позивач повинен нести адміністративно-господарську відповідальність, оскільки не вважаються непереборною силою обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, не приймаються судом до уваги, оскільки з аналізу другого та третього речення частини 2 статті 218 Господарського кодексу України вбачається, що дані приписи стосуються договірних зобов’язань між суб’єктами господарювання, які виникають в силу укладеного між ними договору, та не стосуються випадків, коли вирішується питання чи порушував суб’єкт господарювання встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності.
Тому, задовольняючи обґрунтований позов, згідно з частиною 1 статті 94 КАС України здійснені позивачем судові витрати підлягають поверненню йому з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 94, 160-163, 167, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати нечинним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в Чернівецькій області № 240096 від 31.05.2008 про застосування до ТОВ фірма «Ліга-прім»фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Ліга-прім»(м. Чернівці, вул. Головна, 203-К, ідентифікаційний код 21418353) державне мито в сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення, якщо протягом цього строку не подано заяву про її апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, встановленого частиною 5 статті 186 КАС України.
Суддя А.Д. Паскарь