ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бул. Шевченка,307
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
У Х В А Л А
"03" листопада 2008 р. Справа № 03/5028з/з
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Єфіменко В.В.,
з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,
за участю представників сторін:
від заявника –Близнюк О.А. за довіреністю,
від особи, щодо якої подано заяву –не з”явився,
розглянувши матеріали заяви приватного підприємства (далі - ПП) "Універсал", м.Черкаси
до Селянського фермерського господарства (далі - СФГ) "Дана", м.Тальне
про вжиття запобіжних заходів,
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся з заявою про вжиття запобіжних заходів до підприємства у вигляді накладення арешту на майно СФГ “Дана”, а саме: на нежитлову будівлю, зерновий склад загальною площею 660,7 кв.м., що знаходиться за адресою: 20400 Черкаська область, м.Тальне, вул.Чехова,5б та комплект обладнання КПМ 450-2 мотивуючи тим, що СФГ “Дана” намагалось їх реалізувати.
Згідно ст. 43-4 ГПК України неявка представників сторін, попереджених про розгляд заяви, не перешкоджає розгляду заяви.
За змістом ст.43-1 ГПК України, особа, яка має підстави вважати, що її права порушені чи знаходяться під загрозою порушення, має право до подання позову вжити запобіжні заходи, в тому числі і у вигляді накладення арешту на майно майбутнього відповідача по справі.
Суд вважає, що заявником не подано доказів порушення чи загрози порушення його прав, оскільки не обгрунтовано неможливість в даний час подання позову, не надано доказів того, що майно на час звернення належить ПП “Універсал” і перебуває у володінні саме СФГ “Дана”; не надано жодних доказів того, що майно, на яке заявник просить накласти арешт є безпосереднім предметом майбутнього позову, а СФГ “Дана” намагалось його реалізувати.
Суд вважає, що за змістом ст. 43-2 ГПК України накладення арешту здійснюється лише на майно, яке є предметом майбутнього позову.
Виходячи із змісту поданої заяви, суд вважає, що заявником фактично подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову згідно ст. 66, 67 ГПК України, яка вирішується судом при прийнятті позову до розгляду.
Суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів заявнику слід відмовити, оскільки на думку суду у заявника відсутні підстави для вжиття заходів, передбачених ст. 43-1 ГПК України.
За таких обставин суд вважає, що заявник не довів наявності підстав для вжиття запобіжних заходів, а тому заява до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43-4 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити приватному підприємству "Універсал" у задоволенні заяви до Селянського фермерського господарства "Дана" про вжиття запобіжних заходів.
На ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів може бути подано апеляційну скаргу.
СУДДЯ В.В.Єфіменко