ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"17" листопада 2006 р. |
Справа № 6-15/242-05-6854 |
Позивач : Відкрите акціонерне товариство «Білгород-Дністровський рибокомбінат»в особі арбітражного керуючого ОСОБА_2
Відповідачі : 1. Акціонерно-комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) філія «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніпромсервіс»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Про визнання недійсними договору застави майна та кредитного договору
Суддя Демешин О.А.
Представники
Від позивача: ОСОБА_3 - довіреність
Від відповідачів: 1. Нагорний Б.В. -довіреність
2. не з`явився
Від третьої особи: не з`явився
Суть спору : Відкритим акціонерним товариством «Білгород-Дністровський рибокомбінат»в особі арбітражного керуючого ОСОБА_2(далі - Позивач) надано позов до Акціонерно-комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) філія «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області»(далі Відповідач 1) про визнання недійсним договору застави майна від 23.02.2004р. НОМЕР_1, укладеного між позивачем та відповідачем 1.
21.08.2006р.(вх.НОМЕР_3) від позивача до господарського суду Одеської області надійшла заява про доповнення до позову, згідно якої ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат»просить визнати недійсним договір застави майна від 23.02.2004р. НОМЕР_1 та кредитний договір про відкриття кредитної лінії НОМЕР_2., укладений між відповідачем 1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Уніпромсервіс».
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2006р. до участі в справі в якості іншого відповідача залучено ТОВ «Уніпромсервіс»
17.11.2006р. від позивача до господарського суду Одеської області надійшла заява про доповнення до позову, аналогічна тій, що була надана 21.08.2006р..
Згідно цієї заяви ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат», також, просить визнати недійсним договір застави майна від 23.02.2004р. НОМЕР_1 та кредитний договір про відкриття кредитної лінії НОМЕР_2., укладений між відповідачем 1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Уніпромсервіс».
Відповідач 1 з позовом не згоден з підстав, викладених у відзиві.
У зв`язку з ненаданням відзиву відповідачем 2 справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив :
23.02.2004р. між Акціонерно-комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) філія «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області» та товариством з обмеженою відповідальністю «Уніпромсервіс»було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії НОМЕР_2, згідно якого банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1000000 гривень.
23.02.2006р. між Акціонерно-комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) філія «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області» та відкритим акціонерним товариством «Білгород-Дністровський рибокомбінат»було укладено Договір про заставу майна НОМЕР_4 згідно якого позивач, в якості забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Уніпромсервіс» по вищевказаному кредитному договору, надав у заставу банку технологічне обладнання згідно опису майна, зазначеного в пункті 1.3. договору застави, за залишковою балансовою вартістю 740728грн. Експертна оцінка майна складала 2000000грн.
Договір про заставу майна НОМЕР_4 від 23.02.2004р. посвідчено приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2005р. порушено провадження у справі №32\40-05-1682 про банкрутство ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат».
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2005р. керівника вказаного товариства Ситника О.А. було відсторонено від виконання його посадових обов`язків, а виконання обов`язків керівника покладено на арбітражного керуючого ОСОБА_2.
13.07.2005р. ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат»надано позов про визнання недійсним договору застави майна від 23.02.2004р. НОМЕР_1, укладеного між позивачем та відповідачем 1.
Підставами для визнання недійсним цього договору позивач зазначив те, що договір було укладено без наміру створення правових наслідків, його укладено особою, яка не мала необхідного обсягу дієздатності та договір не відповідає моральним засадам суспільства.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.07.2006р. арбітражного керуючого ОСОБА_2 від виконання ним обов`язків розпорядника майна ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат»було звільнено та розпорядником майна товатиства призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4.
21.08.2006р. від ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат» до господарського суду Одеської області надійшла заява про доповнення до позову, згідно якої позивач просить визнати недійсним договір застави майна від 23.02.2004р. НОМЕР_1 та кредитний договір про відкриття кредитної лінії НОМЕР_2., укладений між відповідачем 1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Уніпромсервіс».
Аналогічну заяву надано позивачем 17.11.2006р.
Як на додаткову підставу вимог про визнання недійсним договору застави, позивач посилається на те, що цей майно, яке було предметом застави, відноситься до цілісного майнового комплексу ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат»і нотаріальне посвідчення цього договору повинно було здійснюватись нотаріусом за місцезнаходженням майна.
Кредитний договір, як вважає позивач, було укладено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим договором, а саме - повернення ТОВ «Уніпромсервіс»кредитних коштів банку.
Відповідач 1, заперечуючи проти позову, посилається на те, що порушень чинного законодавства при укладенні спірних договорів, допущено не було, оскільки цивільна правоздатність юридичної особи не обмежується положеннями її статуту.
Крім того, відповідач вважає, що майно, яке було предметом застави, відноситься до рухомого майна (технологічне обладнання) і порушень вимог закону при нотаріальному посвідчені договору застави приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_1., також, допущено не було.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2006р. по цій справі були скасовані рішення господарського суду Одеської області від 11.11.2005р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2006р., а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Вищевказаною постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2006р., вказівки в якій, відповідно до статті 111-12 ГПК України є обов`язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, зазначено, що судовими інстанціями при попередніх розглядах справи, належним чином не було з`ясовано чи належить майно, що було предметом застави за оспорюваним договором застави саме до нерухомого чи іншого майна, зазначеного у статті 13 Закону України «Про заставу».
Відповідно до частини третьої статті 66 Господарського кодексу України - цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього.
Термін «цілісний майновий комплекс»визначено абзацом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно якого цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.
Як вбачається з балансу ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат»на 31.12.2003р. (код рядка 030) залишкова вартість основних засобів товариства на кінець звітного періоду становила 2342000грн.
Згідно пункту 1.3. договору застави -залишкова вартість основних засобів, переданих в заставу банку, становила 740728грн.
Тобто, в заставу було передано основних засобів більше 30% від загальної вартості основних засобів, що обліковувались на балансі позивача.
Що стосується вартості всіх активів в розмірі 6196000грн. відносно залишкової вартості передано в заставу майна в сумі 740728грн., то з копії балансу ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат»станом на 31.12.2003р. підтверджено вищевказану вартість всіх активів товариства. Однак, слід прийняти до уваги, що вартість необоротних активів становила 2529000грн. з яких залишкова вартість основних засобів 2342000грн.
Вартість оборотних активів, які постійно змінюються (виробничі запаси, готова продукція, дебіторська заборгованість тощо) не можна вважати значним показником щодо частки вартості переданого в заставу майна відносно загальної вартості активів позивача станом на 31.12.2003р.
Таким чином, в заставу банку було передано частину цілісного майнового комплексу (майже все обладнання) без якого господарський об`єкт перестав бути об`єктом із завершеним циклом виробництва продукції.
Без вказаного в пункті 1.3. договору застави технологічного обладнання, переданого банку в заставу, відкрите акціонерне товариство «Білгород-Дністровський рибокомбінат»не можна вважати цілісним майновим комплексом в розумінні вищевказаної статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Тому, на думку суду, майно, що було передано в заставу слід вважати нерухомим, оскільки воно є єдиним і неподільним майном цілісного майнового комплексу ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат».
Як вбачається з листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 27.10.2006р. НОМЕР_5, державне підприємство Білгород-Дністровський рибокомбінат у 1998році було приватизоване регіональним відділенням шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство «Білгород-Дністровський рибокомбінат»як цілісний майновий комплекс.
Те, що на момент укладенні спірного договору та на час вирішення спору за ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат»не оформлено право на земельну ділянку, не дає підстав вважати, що у товариства відсутнє право на земельну ділянку, на якій це товариство розташоване, оскільки 12.08.1996року Білгород-Дністровському рибокомбінату було надано Державний акт на право постійного користування землею серія НОМЕР_6 площею 5,6га.
Не здійснення переоформлення вказаної земельної ділянки після завершення процесу приватизації у 1998році -державного підприємства Білгород-Дністровський рибокомбінат»не свідчить про відсутність у позивача права користування цією ділянкою, оскільки вимоги пункту 6 розділу Х «перехідні положення»Земельного кодексу України про необхідність до 01.01.2005р. переоформлення прав власності або прав оренди на земельні ділянки, рішенням Конституційного суду України №5-рп\2005 від 22.09.2005р. визнані такими, що не відповідають Конституції України.
З вищевикладеного слід зробити висновок про те, що майно, яке є предметом застави спірного договору про заставу майна від 23.02.2004р., має бути віднесено до нерухомого майна цілісного майнового комплексу ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат».
Частиною четвертою статті 55 Закону України «Про нотаріат», що діяла на момент укладення договору застави НОМЕР_1 від 23.02.2004р. встановлено, що посвідчення угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням вказаного
майна.
Аналогічні вимоги встановлені і частиною другою статті 13 Закону України «Про заставу», якою зазначено, що нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна.
Відповідно до вимог статті 14 цього закону - недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.
Як вбачається з пункту 1.7. договору про заставу майна НОМЕР_1 від 23.02.2004р. майно, яке є предметом застави, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Вказаний договір в порушення вимог статті 13 Закону України «Про заставу»посвідчено приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_1, оскільки нерухоме майно, що є предметом застави -не знаходилось і не знаходиться в місті Дніпродзержинську.
За таких обставин, приймаючи до уваги вимоги статті 14 Закону України»«Про заставу», суд вважає, що в частині вимог про визнання недійсним договору про заставу майна НОМЕР_1 від 23.02.2004р., укладеного між позивачем та відповідачем 1, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Що стосується інших підстав, вказаних позивачем у позовній заяві в якості підстав для визнання договору застави недійсним (зокрема, про укладення договору у суперечності з цілями, зазначеними в Статуті ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат», та те, що укладення цього договору передбачає припинення діяльності товариства) то вони є необґрунтованими.
Цивільна правоздатність юридичної особи, як зазначалось вище -не обмежується положеннями його Статуту, а ліквідація підприємства, відповідно до чинного законодавства, не може бути здійснена шляхом укладення договору застави.
Суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії НОМЕР_1, укладеного між Акціонерно-комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) філія «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області» та товариством з обмеженою відповідальністю «Уніпромсервіс», виходячи з наступного:
Підставою для визнання вказаного договору недійсним позивач вважає те, що цей договір укладено з одною метою - звернення стягнення на майно ВАТ «Білгород-Дністровський рибокомбінат» за договором застави, та без наміру створення правових наслідків, які обумовлені у вказаному договорі. Тобто -позивач вважає спірний кредитний договір фіктивним.
Однак, позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували умисел сторін цього договору, метою якого було б звернення стягнення на майно позивача.
Крім того, відповідно до статті 546 ЦК України - застава є одним з видів забезпечення зобов`язання. Тобто -укладенням кредитного договору було встановлено первісне зобов`язання сторін цього договору і виникнення цього зоов`язання не залежало вІд укладення в подальшому договору застави між позивачем та відповідачем 1.
Тому, на думку суду, недоречними є посилання на недійсність кредитного договору, оскільки його було укладено до надання позивачем банку в заставу нерухомого майна по договору НОМЕР_1 від 23.02.2004р.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із стягненням з відповідача 1 на користь позивача витрат по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу в розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково ;
2. Визнати недійсним Договір про заставу майна НОМЕР_4 від 23.02.2006р.,
укладений між Акціонерно-комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) філія «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області» та відкритим акціонерним товариством «Білгород-Дністровський рибокомбінат».
3. У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії НОМЕР_2, укладеного між Акціонерно-комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) філія «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області» та товариством з обмеженою відповідальністю «Уніпромсервіс»- відмовити.
4. Стягнути з Акціонерно-комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) філія «Відділення Промінвестбанку в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області»(51929, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, проспект Леніна, 4, код ЄДРПОУ 09305505) на користь Відкритого акціонерного товариства «Білгород-Дністровський рибокомбінат»( АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 05775119) витрат по сплаті держмита 85гривень та витрат на послуги з ІТЗ судового процесу 59гривень.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку
з дня його прийняття.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Демешин О.А.