Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 липня 2013 р. Справа №805/8519/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16 год. 55 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Спасової Н.В.,
при секретарі судового засідання - Барабаш Т.С.
за участю :
представників позивача - Попової І.С., Нудьги І.Г., Лень І.О., Бондаренка С.В.
представників відповідача - Гурського Г.Ю.,Бондаренко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування п.28 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915,-
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство "Донецька залізниця" (надалі позивач, ДП "Донецька залізниця") звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області (надалі відповідач) про скасування Вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ДП "Донецька залізниця" та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 року по 01.10.2012 рік. За результатами ревізії був складений акт від 26.02.2013 року № 05.1-16/01, який підписано позивачем із запереченнями (№НЗЕ - 10/643 від 14.03.2013 року). 09.04.2013 року відповідач направив на адресу позивача Вимогу щодо усунення порушень №05-05.1-10-14/3915 з якою ДП "Донецька залізниця" частково не згодна, оскільки не були враховані надані ДП "Донецька залізниця" матеріали в обґрунтування своєї позиції, тому вважає її такою, що не відповідає вимогам діючим нормативним актам та просить її скасувати.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року по адміністративній справі №805/6291/13-а позовні вимоги ДП "Донецька залізниця" були роз'єднані в самостійні провадження, в зв'язку з чим предметом розгляду даної адміністративної справи є вимога позивача про скасування п.28 Вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915.
З позовної заяви вбачається, що ДП "Донецька залізниця" вважає неправомірним п.28 Вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 з таких підстав. Вказаним пунктом зазначено, що позивачем допущено порушення у виді помилкового включення до розрахунку середньомісячної заробітної плати, суми доплати за шкідливі умови праці, яка була необґрунтовано нарахована та виплачена. Внаслідок цього зайво нараховано та виплачено відпускних та як наслідок, зайво проведено нарахування та перерахування єдиного соціального внеску, що призвело до матеріальної шкоди (збитків). Але з даними висновками позивач не згоден, вважає що суми доплат за шкідливими умовами праці були нараховані та виплачені обґрунтовано, згідно з діючим законодавством. На підтвердження своєї позиції позивач посилається на «Номенклатуру найменувань і кодів видів оплати і утримань заробітної плати працівників залізничного транспорту України», п. 3 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Додатково зазначили, що встановлення доплат за шкідливі умови праці бригадирам та майстрам було здійснено у відповідності із законодавством, за рішенням атестаційної комісії, на підставі фотографій робочого часу цих осіб та розрахунків, отриманих за результатами проведення атестації робочих місць їх підлеглих. При цьому всі заходи по організації роботи з атестації згідно Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Кабінету Міністрів України № 442 виконані. Оскільки доплати за шкідливі умови праці бригадирам та майстрам локомотивного депо були встановлені та виплачувалися правомірно, то зазначені виплати обґрунтовано були включені до доходу цих працівників при визначенні їх середньомісячного заробітку та нарахуванні відпускних. Відповідно з зазначених сум обґрунтовано був нарахований та утриманий єдиний соціальний внесок. Виходячи з зазначеного, представники позивача наполягали на безпідставності тверджень відповідача щодо помилковості нарахування та виплати відпускних у загальній сумі 10 346,79 грн. та зайвого нарахування та перерахування єдиного соціального внеску у сумі 3 273,02 грн. Крім того, представники позивача зазначили, що виконання оскаржуваного п.28 Вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 є завідомо неможливим, оскільки законодавство містить пряму заборону щодо вчинення дій, виконання яких від позивача вимагає відповідач у цьому пункті. Так, згідно зі ст. 127 КЗпП України та листом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2009 року №248/06/186-09 з метою повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок власник може видати наказ про відрахування не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми. Пропуск зазначеного строку означає неможливість не тільки видання наказу про відрахування із заробітної плати, але й стягнення суми заборгованості працівника взагалі, оскільки власник у цьому випадку позбавлений права звернутись з позовом до суду. Виходячи з того, що нарахування та виплата працівникам суми у розмірі 10 346,79 грн. мала місце в 2011, 2012 роках, то для здійснення будь-яких заходів щодо її повернення відсутні підстави. Оскільки здійснення перерахунків та повернення вказаних сум неможливо, то фонд оплати праці майстрів та бригадирів залишиться незмінним. Відтак, відсутні підстави для перерахунку, повернення чи зарахування в рахунок майбутніх платежів сум нарахованого та сплаченого єдиного соціального внеску. Отже, вимога відповідача і в цій частині є такою, що не ґрунтується на законі. Щодо вимоги відповідача про стягнення шкоди з осіб, винних у безпідставних виплат коштів на суму 10 346,79 грн., представники позивача наполягали, що зазначені виплати не є безпідставними, вина керівників відсутня, а тому підстав для притягнення їх до матеріальної відповідальності немає. Вказували, що оскаржуваним 28 пунктом вимоги відповідач безпідставно покладає на позивача обов'язок у подвійному розмірі стягнути суму 10 346,79 грн. - з працівників, які ці виплати отримали та з матеріально-відповідальних осіб. Посилаючись на зазначені обставини представники позивача просили позов задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. (т.8 а.с.15-16) Зазначили, що згідно з діючим законодавством України виплата доплати за шкідливі умови праці працівникам можлива тільки за результатами атестації робочого місця працівника. Але відповідно до п.1 Наказів начальника локомотивного депо №145/ТЧ-1 від 25.01.2010 року та №2846/ТЧ-1 від 10.10.2011 року «Про встановлення доплат за шкідливі умови праці» старшим майстрам, майстрам та бригадирам дільниць локомотивного депо встановлені проценти доплати за шкідливі умови праці без атестації робочих місць зазначених працівників. Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу та атестації робочих місць цих осіб державним закладом «Краснолиманська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Донецькій залізниці» у 2009 році не проводилась. На вищевказані робочі місця відсутні протоколи досліджень повітря робочої зони, метеорологічних факторів, шумової характеристики, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих. Таким чином, необґрунтовано нарахована та виплачена доплата за шкідливі умови праці вищезазначеним особам, та як наслідок зайво проведено нарахування та перерахування єдиного соціального внеску. З огляду на зазначене просили відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач по справі Державне підприємство "Донецька залізниця" (ідентифікаційний код 01074957) зареєстровано в якості юридичної особи 18.05.1998 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, про що за номером 1 266 105 0007 005275 до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесені відповідні відомості. (т.1 а.с.103)
Згідно Довідки з ЄДРПОУ серії АА № 608207 Локомотивне депо Красний Лиман Державного підприємства «Донецька залізниця» є філією Державного підприємства «Донецька залізниця» без статусу юридичної особи. (т.1 а.с.104)
Відповідач у справі - Державна фінансова інспекція в Донецькій області є юридичною особою публічного права, територіальним органом Державної фінансової інспекції України, завдання функції та повноваження якої визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Положенням про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 № 1236, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 за № 1212/19950.
Відповідно до вказаних нормативно - правових актів, крім іншого, до повноважень відповідача відноситься здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у суб'єктах господарювання державного сектору економіки, вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
На виконання покладних законодавством повноважень Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ДП "Донецька залізниця" та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 року по 01.10.2012 рік.
За результатами ревізії складено Акт від 26.02.2013 року № 05.1-16/01 ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства «Донецька залізниця» та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 року по 01.10.2012 року.
Актом від 26.02.2013 року №05.1-16/01, крім іншого, встановлено, що в порушення п.4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати» затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року №100, ст.9 п.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року окремим працівникам локомотивного депо Красний Лиман до розрахунку середньомісячної заробітної плати помилково була включена сума доплати за шкідливі умови праці, яка була необґрунтовано нарахована та виплачена, внаслідок чого було зайво нараховано та виплачено відпускних на суму 10 346,79 грн. та як наслідок, зайво проведено нарахування та перерахування єдиного соціального внеску на суму 3 273,02 грн. Внаслідок допущеного порушення локомотивному депо завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 13 619,81 гривень. Порушення не відшкодовано та триває. (т.1 а.с.72)
З Додатку № 11 до Акту від 26.02.2013 року № 05.1-16/01 «Відомість нарахованих відпускних з урахуванням доплат за шкідливі умови праці старшим майстрам, майстрам та бригадирам Локомотивного депо Красний Лиман ДП «Донецька залізниця» за період з 01.04.2010 року по 30.09.2012 року» вбачається, що зайво нараховані відпускні (за думкою відповідача) у загальній сумі 10 346,79 грн. були нараховані начальнику бази палива ОСОБА_10, бригадирам ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та іншим, ст.майстру ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, майстрам ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та іншим. (т. а.с.157-158) Детальний розрахунок оплати відпустки, розрахунок заробітної плати та її складові за місяці, що враховувалися при обчисленні середньомісячної заробітної плати сум по кожній особі містяться в матеріалах справи. (т.1 а.с.179 - т.6 а.с.14)
З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, відповідачем на адресу ДП "Донецька залізниця" була надіслана Вимога від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності.
Пунктом 28 зазначеної Вимоги від 09.04.2013 року Державна фінансова інспекція в Донецькій області вимагала від ДП «Донецька залізниця»:
1)стягнути 10346,79 грн. зайво виплачених виплат, з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст.ст.127,136 КЗпП України;
2)стягнути з осіб, винних у безпідставних виплат коштів на суму 10 346,79 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст.130-136 КЗпП України;
3)провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти в сумі 3 273,02 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).
Вважаючи наведений пункт Вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 незаконним, позивач оскаржив його у судовому порядку.
Отже, в межах даної справи підлягає дослідженню та вирішенню питання обґрунтованості висновків відповідача щодо незаконності встановлення та виплати бригадирам та майстрам Локомотивного депо Красний Лиман доплат за шкідливі умови праці; правомірності вимог відповідача щодо здійснення стягнення з працівників Локомотивного депо Красний Лиман грошових коштів та здійснення перерахунку і повернення сплаченого єдиного соціального внеску.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги та розв'язуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступних мотивів, положень діючого законодавства та встановлених обставин справи.
Щодо правомірності встановлення бригадирам та майстрам Локомотивного депо Красний Лиман доплат за шкідливі умови праці суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 9-1 Кодексу законів про працю України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Статтею 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ встановлено, що працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.
Пунктами 4 Наказів Укрзалізниці № 171-Ц від 12.03.2009 р. та № 98-Ц від 24.03.2012 року «Про вдосконалення організації заробітної плати і введення нових тарифних ставок та посадових окладів працівників залізничного транспорту» затверджені Положення про умови оплати праці працівників залізничного транспорту, якими надано право керівникам підприємств, організацій та структурних підрозділів за погодженням із профспілковими комітетами встановлювати майстрам, начальника дільниць та цехів, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям при їх роботі на дільницях, у цехах і на виробництвах, де більше половини чисельності робітників отримують доплати за шкідливі умови праці, доплати в розмірі до 12 %, а особливо шкідливі умови праці - до 24 % посадового окладу. Конкретний розмір доплат визначається за результатами атестації робочого місця вказаного працівника. (т.1 а.с.172-175)
Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджуваними Мінпраці і МОЗ.
Пунктом 6.4 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р № 41 (із змінами та доповненнями внесеними роз'ясненням Міністерства праці України, Міністерства охорони здоров'я від 22 березня 1993 р. № 06-960) (надалі Методичні рекомендації) встановлено, що за оцінку умов праці керівників та спеціалістів приймається оцінка умов праці керівних працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених Списками № 1 і 2 для їх підлеглих, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем слід розуміти виконання робіт, передбачених Списками, не менше 80 % робочого часу, що має підтверджуватись відповідними документами.
З наведених положень законодавства випливає висновок про те, що керівникам підприємств та організацій залізничного транспорту, за погодженням з профспілковим комітетом, надане право встановлювати майстрам, начальникам дільниць та цехів, бригадирам доплати за шкідливі умови праці у розмірі до 12 % посадового окладу. При цьому доплати вказаним працівникам встановлюються не за результатами атестації їх робочих місць, а за результатами атестації робочих місць їх підлеглих. Визначення розміру доплат майстрам та бригадирам залежить від чисельності підлеглих, які отримують доплати за шкідливі умови праці та часу знаходження цих фахівців в шкідливих умовах праці.
Отже, доводи представників відповідача щодо можливості встановлення доплати за шкідливі умови праці за обов'язкового проведення атестації робочого місця безпосередньо майстра, бригадира, начальника цеха є такими, що суперечать наведеним положенням законодавства.
Судом встановлено, що 23.06.2009 року начальником Локомотивного депо Красний Лиман прийнято наказ № 1068/ТЧ-1 «Про проведення атестації робочих місць», у зв'язку з чим у локомотивному депо створено атестаційну комісію у визначеному складі. (т.1 а.с.115-118)
На підставі Договору № Д/ТЧ-1-09827/н10 від 24.06.2009 року (т.1а.с.119-133) ДП Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості було проведено атестацію 56 робочих місць Локомотивного депо Красний Лиман, зі складанням протоколів досліджень важкості та напруженості праці, протоколів досліджень повітря робочої зони, шумового навантаження та інфразвуку, метеорологічних факторів та карт умов праці. (т.6 а.с.15 - т.7 а.с.12)
Пунктом 3.4. Колективного Договору Локомотивного депо Красний Лиман Донецької залізничної дороги передбачений обов'язок роботодавця встановлювати працівникам депо доплати за роботу в важких та шкідливих умовах праці - до 12%, за роботу в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці - до 24% тарифної ставки (посадового окладу) (т.1. а.с. 142- 149)
Наказом начальника локомотивного депо Красний Лиман від 19.11.2009 року № 1960/ТЧ-1 «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», крім іншого, затверджено відсоток за шкідливість і тяжкі умови праці на підставі розрахунків, отриманих за результатами проведеної атестації 56 робочих місць. (т.1 а.с.137-141)
Уповноваженими посадовими особами позивача, у відповідності до роз'яснень, наданих службою охорони праці ДП «Донецька залізниця» (т.1.а.с.159) та на виконання п.6.4 Методичних рекомендацій були виконані фотографії робочого часу старших майстрів, майстрів, бригадирів та складені зводні картки індивідуальної та групової фотографії робочого часу, якими підтверджено знаходження зазначених фахівців в шкідливих умовах праці більше 80% робочого часу. (т.7 а.с.13- т.8 а.с.13)
10.12.2009 року рішенням атестаційної комісії Локомотивного депо Красний Лиман затверджений перелік осіб для виплати компенсаційних доплат за шкідливі умови праці та кожному з наведених у переліку майстру, бригадиру, ст. майстру індивідуально встановлено певний відсоток цих доплат. Керівнику локомотивного депо рекомендовано видати наказ по депо. Зазначене рішення атестаційною комісією прийняте у зв'язку з затвердженням відсотка доплати за шкідливі й тяжкі умови праці, на підставі розрахунків, отриманих за результатами атестації робочих місць, а також на основі проведення фотографій робочого дня старших майстрів, майстрів, бригадирів підлеглих цехів, проведеного розрахунку кількості робітників з шкідливими умовами праці, які знаходяться у підпорядкуванні конкретного старшого майстра, майстра, бригадира. (т.1. а.с.134-136)
Наказами начальника локомотивного депо Красний Лиман №145/ТЧ-1 від 25.01.2010 та № 2846/ТЧ-1 від 10.10.2011 року майстрам та бригадирам цехів, у яких більше половини чисельності робочих отримують доплати за шкідливі умови праці, встановлені доплати за шкідливі умови праці та щодо кожної особи визначений їх відсоток. Доплату наказано проводити по 070 виду виплат. (т.1 а.с.105, 110)
Оскільки з викладеного судом встановлено, що позивачем доплати за шкідливі умови праці майстрам, старшим майстрам та бригадирам Локомотивного депо Красний Лиман були встановлені і виплачувалися із дотриманням і в точній відповідності до наведених положень законодавства, на підставі відповідних наказів та рішення атестаційної комісії, прийнятих за результатами атестації робочих місць керівних працівників, виходячи з того, що суду надані належні та достовірні докази роботи цих осіб в шкідливих умовах праці, суд приходить до висновку про безпідставність викладених в Акті ревізії тверджень відповідача про неправомірність включення цих виплат у фонд оплати праці вказаних осіб. Відповідно врахування зазначених надбавок при визначенні середньої заробітної плати та нарахуванні відпускних майстрам, бригадирам є правомірним. Отже, вимоги відповідача щодо здійснення перерахувань, повернення чи стягнення а також заліку суми у загальному розмірі 13 619,81 гривень є необґрунтованими.
Також з приводу правомірності вимог відповідача щодо здійснення стягнення з працівників Локомотивного депо Красний Лиман грошових коштів та здійснення перерахунку і повернення сплаченого єдиного соціального внеску суд зазначає наступне.
Так, із змісту пункту 28 Вимоги вбачається, що відповідач покладає на позивача обов'язок на відшкодування суми у 10346,79 грн. у порядку ст. 127 КЗпП України здійснити стягнення зайво (на думку відповідача) виплачених виплат, з осіб, які їх отримали та у порядку ст. 130 КЗпП України здійснити стягнення цієї ж суми з матеріально-відповідальних осіб. Також на позивача відповідачем покладається обов'язок здійснити перерахунок єдиного соціального внеску та повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів сплачену до Пенсійного фонду України суму у розмірі 3 273,02 грн.
При цьому суд відмічає про безпідставність вимог відповідача щодо вжиття заходів з подвійного стягнення суми у 10346,79 грн. - з працівників та з матеріально-відповідальних осіб.
Разом з тим, відповідно до ст. 127 КЗпП відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми; 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію; 3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника.
З наведеної правової норми вбачається, що роботодавець може видати наказ про відрахування із заробітної плати працівників сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, лише протягом одного місяця з дня їх виплати.
Оскільки судом встановлено, що виплата відпускних була здійснена у 2011, 2012 роках, враховуючи, що строк, встановлений статтею 127 Кодексу законів про працю України скінчився, видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати зазначених осіб заборгованості є неможливим. Отже, вимога відповідача в цій частині є такою, що не ґрунтується на законі.
Враховуючи, що для здійснення перерахування та утримання виплачених сум відсутні підстави, виходячи з того, що фонд оплати праці бригадирів та майстрів локомотивного депо змін не зазнає, у позивача відсутні підстави для здійснення перерахунку єдиного соціального внеску та зарахування його в рахунок майбутніх платежів. За таких обставин вимога відповідача в частині здійснення перерахунку єдиного соціального внеску та повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів сплаченої до Пенсійного фонду України суми у розмірі 3 273,02 грн. є необґрунтованою.
Щодо вимоги відповідача про стягнення суми у розмірі 10346,79 грн. в порядку ст. 130 КЗпП України з матеріально-відповідальних осіб позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував в стані крайньої необхідності.
Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
З наведеного випливає висновок про можливість покладення матеріальної відповідальності на матеріально-відповідальних осіб лише за умови вчинення зазначеними особами винних протиправних дій.
Проте в ході розгляду справи відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження вчинення керівником та головним бухгалтером Локомотивного депо Красний Лиман умисних протиправних дій, які би призвели до завдання ДП «Донецька залізниця» матеріальної шкоди у розмірі 10346,79 грн. Більш того, на підставі досліджених доказів судом встановлено, що рішення про встановлення надбавок майстрам, ст. майстрам, бригадирам було прийняте не цими посадовими особами, а колегіальним органом - Атестаційною комісією локомотивного депо. На керівника Локомотивного депо Красний Лиман було лише покладений обов'язок видати відповідний наказ за результатами прийнятого рішення. Відтак, в діях матеріально-відповідальних осіб позивача відсутні протиправні винні дії, в зв'язку з чим вимога відповідача, викладена у п.28 Вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 щодо відшкодування за їх рахунок у порядку ст. 130 КЗпП України збитків у розмірі 10346,79 грн. є необґрунтованою.
Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги, що висновки відповідача щодо неправомірності здійснених позивачем виплат є помиковими, враховуючи, що оскаржуваним пунктом Вимоги відповідач вимагає від позивача здійснення дій, які суперечать діючому законодавству, суд приходить до висновку про протиправність пункту 28 Вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 та необхідність його скасування. Отже, позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162, 184-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування п.28 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 - задовольнити.
Скасувати пункт 28 Вимоги про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915, винесеної Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області відносно Державного підприємства "Донецька залізниця".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 08 липня 2013 року, в присутності представників сторін. Повний текст постанови виготовлений 15 липня 2013 року.
Суддя Спасова Н.В.