АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №10/796/439/2013 Головуючий в 1-й інст. Фаркош Ю.А.

Категорія: ст.352 КПК Доповідач Рибак І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибак І.О.

суддів Глиняного В.П., Юрдиги О.С.

за участю прокурора Чабанюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи за апеляцією прокурора, який приймав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 червня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 11 червня 2013 року визнано такою, що не підлягає розгляду апеляцію прокурора, який приймав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову суду від 26 квітня 2013 року.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 26 квітня 2013 року, визнано такою, що не підлягає розгляду апеляцію прокурора, який приймав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову суду від 22.03.2013 року, якою скаргу ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Генеральну прокуратуру України прийняти по заяві ОСОБА_1 від 18.02.2012 року про злочин стосовно Начальника Головного управління підтримання державного обвинувачення в судах Генеральної прокуратури України Шоріна М.О., рішення у відповідності до законодавства, чинного на момент вчинення процесуальної дії або прийняття такого рішення.

Не погоджуючись з постановою суду від 11.06.2013 року прокурор, який приймав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2013 року та постанову суду від 26.04.2013 року. Постановити ухвалу, якою визнати апеляцію прокурора на постанову від 22.03.2013 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на незаконну бездіяльність Генерального прокурора України такою, що підлягає розгляду, надати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог ст. 351 КПК України 1960 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанови суду є необґрунтованими, оскільки в них не вказано, які конкретно недоліки апелянтом не усунуті, так як на його думку, недоліки, вказані судом в даних постановах він усунув у зазначений строк.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали скарги та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 352 КПК України у випадку оскарження постанови головуючого судді про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, апеляційний суд може своєю ухвалою визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду та дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання вимог ст. 351 КПК України.

Як вбачається з постанови суду від 09 квітня 2013 року апеляція прокурора на постанову місцевого суду від 22.03.2013 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1, залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. Невідповідність апеляції ст. 350 КПК України полягала у тому, що в ній були відсутні посилання на відповідні аркуші справи, а також вказане в ній прохання не в повній мірі відповідало вимогам закону, оскільки не містило конкретного прохання з урахуванням того, яке рішення вправі ухвалити апеляційна інстанція.

На виконання вимог постанови районного суду від 09 квітня 2013 року прокурором 18 квітня 2013 року подано апеляцію з усунутими недоліками, в якій містяться посилання на відповідні аркуші справи та прохання сформульоване з урахуванням вимог закону. Не зважаючи на це, постановою суду від 26 квітня 2013 року апеляція прокурора визнана такою, що не підлягає розгляду.

Постановою місцевого суду від 17 травня 2013 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків по апеляції прокурора на постанову від 26 квітня 2013 року, оскільки вказане в апеляції прохання не містить конкретного прохання, сформульованого з урахуванням того, яке рішення вправі ухвалити апеляційна інстанція. На виконання вказаної постанови суду прокурором 28 травня 2013 року подано апеляцію, в якій міститься зрозуміле прохання апелянта, разом з тим, постановою суду від 11 червня 2013 року дана апеляція також визнана такою, що не підлягає розгляду.

За таких обставин висновки суду про невиконання прокурором постанов від 09.04.2013 року та від 17.05.2013 року є хибними та не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому прийняті рішення про визнання апеляцій такими, що не підлягають розгляду є незаконними та підлягають скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 352, 365, 366, 382 КПК України 1960 року, розділом ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який приймав участь в розгляді справи в суді першої інстанції - задовольнити.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 червня 2013 року, якою визнано такою, що не підлягає розгляду апеляцію прокурора, який приймав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову суду від 26 квітня 2013 року - скасувати.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 квітня 2013 року, якою визнано такою, що не підлягає розгляду апеляцію прокурора, який приймав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову суду від 22.03.2013 року, - скасувати.

Апеляцію прокурора, який приймав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Печерського районного суду від 22 березня 2013 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1, визнати такою, що підлягає розгляду.

Матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 направити до Печерського районного суду м. Києва для виконання вимог ст. 351 КПК України 1960 року.

Судді:

_________________ __________________ ________________

Рибак І.О. Юрдига О.С. Глиняний В.П.