ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2013 рокуСправа №827/1556/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Гавури О.В.,

секретар судового засідання - Плаксіна О.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 11.06.13, ФОП ОСОБА_2;

представника відповідача - Буштуєва Артема Сергійовича, довіреність № 2194/9/10-0 від 10.10.12, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя ДПС;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби (далі - ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001301701 від 27.03.2013 про донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 44395 грн., з яких 35516грн. - податок, 8879грн. - штрафні санкції та №0001281701 від 27.03.2013 про донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 75742,98 грн., з яких 60594,48грн. - податок, 15148,50грн. - штрафні санкції.

Позов обґрунтовано тим, що податковими повідомленнями-рішеннями Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя ДПС №0001301701 від 27.03.2013 та №0001281701 від 27.03.2013 до позивача застосовано фінансові санкції з порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 13 червня 2013 року позовна заява залишена без руху.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20 червня 2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 827/1556/13-а, закінчене підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення з мотивів, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, вважаючи, що спірні повідомлення - рішення ухвалені у відповідності з діючим на момент їх ухвалення законодавством.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2, зареєстрований як платник ПДВ з 06.10.2011р., свідоцтво НОМЕР_2.

Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби проведена планова документальна невиїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складений Акт № 477/10/НОМЕР_1 від 13.03.2013, в якому вказується про порушення позивачем, а саме:

- абз.2 ст.1 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» порядку здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування за рахунок перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) понад 500 тис. грн., п.177.2, п. 177.4 ст. 177 , п. 138.1 , п.138.4, п. 138.6 - п.138.9, п.п.138.10.2 - п.п. 138.10.4 п.138.10, п.138.11 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінам і доповненнями) заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності, що підлягає сплаті до бюджету за 2011рік всього у сумі 60594,48 грн.

- п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1 , п. 200.2 ст. 200, п. 201.1,п. 201.2 ст. 201 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за 2011р. всього складає у сумі 35516 грн., у т.ч. в листопад сумі 28765 грн., в грудні у сумі 6751 грн.

- п. 45.1. ст. 45 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. не визначена податкова адреса місцезнаходження платника податків.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення №0001301701 від 27.03.2013 про донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 44395 грн., з яких 35516грн. - податок, 8879грн. - штрафні санкції та №0001281701 від 27.03.2013 про донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 75742,98 грн., з яких 60594,48грн. - податок, 15148,50грн. - штрафні санкції.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 27.03.2013 №0001301701 про донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 44395 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено порушення порядку заповнення податкової накладної, що не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту по податковим накладним заповненим з порушенням обов'язкових реквізитів, а саме: місцезнаходження або податкової адреси фізичної особи - покупця, що спричинило завищеного податкового кредиту з ПДВ всього у 2011р. у сумі 35516 грн., у т.ч. у листопаді у сумі 28765 грн., у грудні у сумі 6751 грн.

Вказаний висновок зроблений на підставі довідки УПМ ДПА у м. Севастополі від 21.09.2011 (вх. №3532/8/115), згідно якої місцезнаходження платника податків ОСОБА_2 не встановлено.

Пунктом 45.1 ст.45 ПКУ визначено, що Платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Поняття місце проживання фізичної особи визначено ст. 29 Цивільного кодексу України. Згідно з ч.1, ч.2,ч. 6 цієї статті:

- місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

- фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

- фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» № 755-IV від 15.05.2003 року (далі-Закон № 755-IV), місце проживання фізичної особи - житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно ч. 4 ст.17 Закону № 755-IV в Єдиному державному реєстрі містять відомості про фізичну особу підприємця, зокрема, про місце проживання.

Внесення відомостей до Єдиного державного реєстру зміни місця проживання фізичної особи підприємця має право лише державний реєстратор відповідно до абз.8 ч.І ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Таким чином, довідка УПМ ДПА у м. Севастополя від 21.09.2011 (вх.№3532/8/115) не може підміняти собою відомостей Єдиного державного реєстру.

До Єдиного державного реєстру державним реєстратором не вносилися відомості про відсутність ФОП за місцем проживання.

Згідно з абз. ж) п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до п. 184.5 ст.184 Податкового кодексу України лише з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Анулювання свідоцтва ПДВ органи податкової служби не здійснювали.

Таким чином, всі реквізити податкових накладних, на підставі яких ФОП ОСОБА_2 сформований податковий кредит заповнені відповідно вимог чинного законодавства України.

Стосовно заниження чистого оподатковуваного доходу в 2011р. на суму 189457,73 грн., що привело до заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті в бюджет на суму 60594,48 грн., штрафна санкція 15148,50 грн., суд зазначає наступне.

В акті перевірки зафіксовано, що оскільки позивачем був порушений абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування» (перевищення граничного обсягу виручки понад 500 тис. грн., то платник на порушення п. 172.2, п.177.4 ст.177, п.138.1, п.138.4, п.138.6-п.138.9, пп.138.1.2 - пп.138.10.4 п.138.10, п. 138.11 ст. 138 Податкового Кодексу України занизив податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 60594,48грн.

Однак, суд не приймає до уваги це твердження, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи, суперечить наданим до перевірки документам.

Відповідно до пп.162.2.6 п.162.2 ст.162 Податкового кодексу України до загального річного (місячного) оподатковуваного доходу платника податків включаються: оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований органом державної податкової служби згідно із цим Кодексом.

Тобто сума доходу, яка отримана платником податку понад передбаченою п.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування», правомірно включена до загального оподатковуваного доходу за 3 квартал 2011 року та відображена у декларації з відповідного податку за З квартал 2011 року, яка прийнята Відповідачем, як належна, оскільки на адресу Позивача не спрямовувались листи про відмову у прийнятті цієї декларації

Пунктом 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування» передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

Таким чином, оподаткування суми перевищення оподаткується за загальними правилами розрахунків податку на доходи фізичних осіб.

На виконання цих вимог та у зв'язку з перевищенням 500 тис. грн. до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя була надана податкова декларація за 3 квартал 2011 року, про що є відмітка ДПІ, з вказанням суми перевищення та витрат, пов'язаних з отриманням доходу, розрахована сума податку, яка своєчасно сплачена до бюджету.

Однак, в акті перевірки вказано про не включення суми перевищення у трьох кварталах 2011 року на суму 108938,79грн. в дохід від провадження господарської діяльності.

Крім того, інспектором не прийняті до уваги витрати на підставі виписок банку на підтвердження понесених витрат за призначення платежу - за продукти харчування за договором №4 від 05.01.2007 року ні за 3, ні за 4 квартал 2011 року, з посиланням на неможливість пов'язання витрат на придбання товарів з отриманням доходів за даний податковий період.

Проте, вказаний договір у періоді, що перевірявся є дійсним, оскільки згідно із пп.8.3 п.8 вказаного договору передбачено, що якщо за 30 днів до закінчення терміну договору (31.12.2007) жодна із сторін не заявить про його розірвання, то він вважається пролонгованим на невизначений строк на попередніх умовах. В судовому порядку договір не був визнаний як недійсний, договір є дійсним у 2011 та 2012 роках.

Згідно п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Придбання товарів за договором 2007 р. підтверджується податковими накладними, видатковими накладними та розрахунками з постачальником, які підтверджуються виписками банку. У подальшому цей товар був реалізований, що також підтверджується належними первинними та платіжними документами.

Таким чином, відповідні операції безпосередньо пов'язані з підприємницькою діяльністю та відповідають вимогам п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що у п.1.14 акту перевірки вказана недостовірна інформація, а саме: запити щодо проведення зустрічної звірки в питань взаємовідносин інших платників з ФОП ОСОБА_2 не направлялися.

Листом від 28.02.2013 вих. №1132/10/22.0-48 (тобто до проведення перевірки ФОП ОСОБА_2.) ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя ДПС направлений запит директору TOB «Мега-Мит», який був єдиним постачальником позивача, про надання пояснень та їх документального підтвердження по господарських відносинах TOB «Мега-Мит» з ФОП ОСОБА_2 за 2010- 2012рр.

За результатами наданих TOB «Мега-Мит» документів ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя ДПС складена довідка від 19.04.2013 №760/10/22.0-30/33647240/30, згідно якої документально підтверджено реальність здійснення господарських операцій із ФОПОСОБА_2., їх вид, обсяг, якість та розрахунки та встановлено відображення в податкову обліку результатів господарських відносин із вказаним платником.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 правомірно та згідно чинного законодавства України визначив у деклараціях за 3 квартал 2011 р. (від 11.10.2011 - в акті перевірки не відображена) суму податку у розмірі 73,03 грн. та за 4 квартал 2011 р. (вх.№57727 від 03.02.2012 р.) суму податку у розмірі 372 грн., що підлягає сплаті.

Вказані суми податку були своєчасно сплачені до бюджету.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, Позивач діяв у межах чинного законодавства України, а висновки акту перевірки від 13.03.2013 № 477/10/НОМЕР_1, на підставі якого прийняті оскаржені податкові повідомлення- рішення, не відповідають вимогам Податкового Кодексу України та фактичним обставинам справи, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя ДПС №0001301701 від 27.03.2013 та №0001281701 від 27.03.2013 повинні бути скасовані як такі, що прийняте з порушенням частини третьої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За цих обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Зважаючи на складність у викладенні повної постанови суду, відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України суд проголосив вступну та резолютивну її частини. Повний текст постанови складено 17 липня 2013 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001301701 від 27.03.2013 Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби про донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 44395 грн., з яких 35516грн. - податок, 8879грн. - штрафні санкції

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001281701 від 27.03.2013 Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя Державної податкової служби про донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 75742,98 грн., з яких 60594,48грн. - податок, 15148,50грн. - штрафні санкції.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1201, 38 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Гавура