10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 липня 2013 року Справа № 812/5691/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А. А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,

за участю представників сторін: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області до Рубіжанського казенного хімічного заводу «Зоря» про стягнення заборгованості в сумі 745362,88 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2013 року управління Пенсійного Фонду України в м. Рубіжному Луганської області (далі - Позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рубіжанського казенного хімічного заводу «Зоря» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.11.2012 року по 30.04.2013 року в сумі 745362,88 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідач зобов'язаний внести до Пенсійного фонду відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII за період з 01.11.2012 року по 30.04.2013 року в сумі 745362,88 грн.

На виконання п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, позивачем відповідачу були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII період з 01.05.2012 року по 30.04.2013 року з повідомленням строку, до якого повинно бути здійснено відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Однак, у порушення вимог діючого законодавства, відповідач у встановлений термін не відшкодував Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, через що за ним утворилася заборгованість, яка складає 745362,88 грн., та на цей час залишається несплаченою.

На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.11.2012 року по 30.04.2013 року в сумі 745362,88 грн., на свою користь в судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю (аркуш справи 134).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, в якій окрім іншого просив розглянути справу за його відсутністю(аркуш справи 138).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.

Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше врегульовується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1.

Відповідно до пунктів «б-з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №221-1, відшкодуванню підлягають 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем надавались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.11.2012 року по 30.04.2013 року в сумі 745362,88 грн. (аркуші справи 18-126).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області заперечень та не оскарживши їх в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Однак, заборгованість відповідачем до цього часу залишається несплаченою.

На підставі викладеного та враховуючи те, що відповідач позовні вимоги визнав, за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.11.2012 року по 30.04.2013 року в сумі 745362,88 грн.,не сплатив, позовні вимоги визнаються судом документально обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач від сплати державного мита (судового збору) звільнений.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області до Рубіжанського казенного хімічного заводу «Зоря» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.11.2012 року по 30.04.2013 року в сумі 745362,88 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Рубіжанського казенного хімічного заводу «Зоря» (93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, 1, код 14308351) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області (93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Леніна, 4, код 21792436) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.11.2012 року по 30.04.2013 року в сумі 745362,88 грн.(сімсот сорок п'ять тисяч триста шістдесят дві гривні вісімдесят вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 29 липня 2013 року.

Суддя А.А. Лагутін