Справа № 22-ц-6877/12 Головуючий у І інстанції Коцюрба М.П.
Провадження № 22-ц/780/463/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.
Категорія 26 30.07.2013
УХВАЛА
Іменем України
25 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.,
Суддів: Суханової Є.М., Іванової І.В.,
при секретарі: Цицюрському А.М.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2010 року по справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Форум» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2010 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 30 липня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0252\07\01-CL строком до 30 липня 2017 року на суму 118 000 доларів США на споживчі цілі з додатковими угодами від 04 січня 2008 року, 17 листопада 2008 року.
Згідно із п.п.1.1 позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію на вказану суму, процентна ставка за кредитом була встановлена в розмірі 13% річних, за додатковою угодою від 17 грудня 2008 року ставка була збільшена до 13,04% річних.
Відповідно до умов договору відповідач зобов"язується сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.
Починаючи із 23 лютого 2009 року відповідач не сплачує відсотки за користування кредитними коштами, чим систематично порушує умови кредитного договору.
На виконання вимог п.п. 3.2.2., 3.3.8, 5.3 договору, позивач надіслав відповідачу письмові вимоги щодо до строкового повернення кредитних коштів та відсотків за користування коштами, однак відповідач до цього часу не повернув кошти.
Станом на 13 січня 2010 року заборгованість відповідача по кредитному договору становить 180 066,61 доларів США, що еквівалентно 1 440 244,77 грн., з них заборгованість по кредиту - 159 000 доларів США ( 1 272 745,60 грн.), заборгованість за процентами - 21 066,61 доларів США ( 168 499,17 грн.), пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та за простроченими, несплаченими нарахованими процентами - 53 906,10 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2010 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, поданій 14 березня 2012 року, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно актового запису про смерть № 330 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 липня 2013 року до участі у справі в якості правонаступника залучена ОСОБА_3- мати ОСОБА_2
Апеляційна скарга не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом першої інстанції, 30 липня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0252\07\01-CL строком до 30 липня 2017 року на суму 118 000 доларів США на споживчі цілі з додатковими угодами від 04 січня 2008 року, 17 листопада 2008 року.
Згідно із п.п.1.1 позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію на вказану суму, процентна ставка за кредитом була встановлена в розмірі 13% річних, за додатковою угодою від 17 грудня 2008 року ставка була збільшена до 13,04% річних.
Відповідно до умов договору відповідач зобов"язується сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.
Починаючи із 23 лютого 2009 року відповідач не сплачує відсотки за користування кредитними коштами, чим систематично порушує умови кредитного договору.
На виконання вимог п.п. 3.2.2., 3.3.8, 5.3 договору, позивач надіслав відповідачу письмові вимоги щодо до строкового повернення кредитних коштів та відсотків за користування коштами, однак відповідач до цього часу не повернув кошти.
Станом на 13 січня 2010 року заборгованість відповідача по кредитному договору становить 180 066,61 доларів США, що еквівалентно 1 440 244,77 грн., з них заборгованість по кредиту - 159 000 доларів США ( 1 272 745,60 грн.), заборгованість за процентами - 21 066,61 доларів США ( 168 499,17 грн.), пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та за простроченими, несплаченими нарахованими процентами - 53 906,10 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71.
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 533 ЦК України якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.
Відповідно до п.14 постанови пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.
У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").
Посилання відповідача в апеляційній скарзі, що позивач фактично не виконав свої зобов"язання і не видав йому кредит, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в порядку ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, в якій ставиться питання про ухвалення нового рішення про відмову у позові, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: