ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-4/424 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"20" жовтня 2008 р. 16:23 м. Севастополь
За адміністративним позовом
Закритого акціонерного товариства «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»
(вул. Брестська, 21, місто Севастополь, 99001)
до відповідача: Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя
(вул. Героїв Севастополя, 74, місто Севастополь, 99001)
про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2007 № 0000162200/0,
суддя Остапова К.А.,
при секретарі судового засідання Євдокімові І.С.,
За участю представників:
Від позивача: Черьомухіна Т.Б., довіреність №27 від 11.09.2008,
Від відповідача: Гармаш О.М., довіреність № 2718\9\10-050 від 14.10.2008,
Форостяна І.В., довіреність № 2592\10-0 від 14.05.2007,
Суть спору:
Закрите акціонерне товариство «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»звернулось до господарського суду міста Севастополя із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2007 № 0000162200/0 про визначення позивачеві податкового зобов`язання за платежем «податок на прибуток»в сумі 45568,00 грн. (у тому числі за основним платежем –34423,41 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –11145,19 грн.).
Ухвалою від 02.10.2007 позовна заява Закритого акціонерного товариства «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»була залишена без руху в зв`язку з тим, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до позовної заяви не була додана копія позову для відповідача та копії документів, що приєднуються до неї.
Ухвалою від 16.10.2007 відкрите провадження в адміністративній справі №20-4/424 на підставі зазначеної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання на 08.11.2007.
Попереднє судове засідання відкладалось на 29.11.2007.
Письмовим клопотанням (вхідний номер 51845 від 29.11.2008, а.с. 58-63, том 1) позивач просив суд прийняти до розгляду заяву про доповнення адміністративного позову та зміну позовних вимог, згідно з якими він просив:
- визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №000162200/0 від 23.07.2007 в частині безпідставно визначеної суми податкового зобов`язання в розмірі 31696,18 грн. за основним платежем та в розмірі 9508,85 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції,
- визнати частково нечинною першу податкову вимогу відповідача №1/163 від 10.08.2007 в сумі 41205,03 грн.,
- зобов`язати звільнити з податкової застави майно і майнові права позивача та зобов`язати відповідача подати реєстратору –Кримській філії Інформаційного центру Міністерства юстиції України (місто Севастополь) заяву про скасування податкової застави на все майно і майнові права позивача.
Суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про доповнення адміністративного позову та зміну позовних вимог, зазначивши про це в ухвалі від 29.11.2007, виходячи з того, що заявлене позивачем клопотання по своєї суті не є ні збільшенням позовних вимог, ні зміною підстави або предмету адміністративного позову, а містить в собі нові вимоги. (а.с. 99, том 1).
20.12.2007 позивачем було надано суду письмову заяву про зміну позовних вимог, в якій він просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №000162200/0 від 23.07.2007 в частині безпідставно визначеної суми податкового зобов`язання в розмірі 33050,00 грн. за основним платежем та в розмірі 9915,00 грн. застосованої штрафної санкції (а.с. 105-106, том 1), посилаючись на невірний приведений як додаток до Акту перевірки розрахунок фінансових санкцій з податку на доходи (прибуток) страховика з боку відповідача.
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»мотивовані тим, що відповідачем невірно тлумачаться норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, а саме підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункт 8.3.2 пункту 8.3 статті 8, підпункт 8.4.3 пункту 8.4 статті 8 зазначеного Закону, що привело до необґрунтованого нарахуванню позивачеві за результатами перевірки податкового зобов`язання з податку на прибуток.
В подальших своїх письмових поясненнях до позову позивач зазначив, що відповідачем невірно зроблений висновок щодо заниження позивачем скоригованого валового доходу (доходу від діяльності іншої, ніж страхова) за 2006 рік в сумі 132200,00 грн. (621233,00 грн. –«мінус»489033,00грн.), у зв`язку з невірним визначенням балансової вартості окремого об`єкту основних фондів групи 1 –будівлі спортзалу загальною площею 1823,50 м. кв. за адресою: місто Севастополь, вул. Костомарівська, 3 –894300,00 грн. за даними позивача, та 762100,00 грн. - за даними перевіряючих. Оскільки купівля-продаж основних засобів не відноситься до страхової діяльності, тому до нього не застосовується підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Щодо порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то згідно з договором купівлі-продажу від 20.12.2006 будівлі спортзалу загальною площею 1823,50 м. кв. за адресою: місто Севастополь, вул. Костомарівська, 3, договірна ціна об`єкту продажу була визначена на рівні 1383333,00 грн. без урахування податку на додану вартість. Вказана ціна була визначена на рівні звичайної і ґрунтувалась на експертній оцінці. Згідно з довідкою-характеристикою Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради №2239 від 18.11.2006 остаточна балансова вартість будівлі спортивного залу склала 894300,00 грн. Ці дані знайшли своє відображення в договорі купівлі-продажу від 20.12.2006 в пункті 4. Таким чином сума перевищення виручки від продажу над балансової вартістю такого об`єкту основних фондів групи 1 склала 489033,00 грн. (1383333,00 грн. –894300,00 грн.). Відповідно до Декларації з податку на доходи (прибуток) страхувальника за 2006 рік позивача в рядку 1.4 додатку К1 до рядку 13 Декларації у тому числі відображена сума валових доходів в розмірі 489033,00 грн., що склалася в результаті перевищення виручки від продажу об`єкту основних фондів групи 1 –будівлі спортзалу загальною площею 1823,50 м. кв. за адресою: місто Севастополь, вул. Костомарівська, 3 за 1383333,00 грн. над балансовою вартістю даного об`єкту в розмірі 894300,00 грн. Відповідний дохід був оподаткований на загальних умовах з дотриманням вимог статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відносно порушення підпункту 8.3.2 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач зазначив, що 13.12.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел»та позивачем було укладено договір міни, згідно з яким позивач придбав будівлю спортзалу в обмін на спортивно-оздоровчий комплекс. Об`єкт, який отримав позивач, не є подібним до переданого ним Товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел», у зв`язку з чим для визначення в такому випадку балансової вартості спортзалу повинен на думку позивача застосовуватися пункт 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»(а ні пункт 12, який вказав відповідач в Акті перевірки), яким визначено, що первісна вартість об`єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібній об`єкт, дорівнює справедливий вартості переданого об`єкта основних засобів, збільшений (зменшений) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну. При укладенні договору міни від 13.12.2004 було проведено експертну оцінку, яка встановила вартість будівлі спортзалу, і на її основі був складений договір міни від 13.12.2004 на суму 1073160,00 грн.
Доводи відповідача щодо порушення підпункту 8.4.3 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач спростовує тим, що оскільки, як зазначено в статті 293 Господарського кодексу України, до договору міни застосовуються правила, що регулюють договір купівлі-продажу, то позивач за договором міни від 13.12.2004, реалізувавши будівлі спортзалу загальною площею 1823,50 м. кв. за адресою: місто Севастополь, вул.Костомарівська, 3 за 1383333,00 грн., списав даний об`єкт з податкового та бухгалтерського обліку і не мав можливості використовувати його для визначення балансової вартості інших об`єктів (а.с. 112-115, том 1).
Відповідач в своїх запереченнях на позов (вхідний номер 50093 від 08.11.2007, а.с. 13-16, вхідний номер 1738 від 29.01.2008, а.с.54-55, том 2) привів доводи правомірності висновків податкового органу, викладених в Акті перевірки №1115/10/22-009/25137094 від 12.07.2007.
В процесі розгляду справи судом було визнано за потрібне призначити судову економічну експертизу у зв`язку з необхідністю з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.
В порядку статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою від 01.04.2008 по справі була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручено фахівцям Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса (а.с. 140-141, том 2).
Пунктом 7 та 8 резолютивної частини ухвали від 01.04.2008 суд зобов`язав сторони надати експерту всі необхідні матеріали та забезпечити доступ для об`єкту дослідження для проведення експертизи, а також витрати по попередній сплаті вартості судової експертизи були покладені на Закрите акціонерне товариство «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»згідно з виставленим експертною установою рахунком.
Листом від 19.05.2008 за вихідним номером 682 експертна установа - Севастопольське відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса повідомила суд про те, що сплата експертизи проведена не була, необхідні додаткові матеріали не були представлені експерту, у зв`язку з чим дослідження не проводилось та справа повертається до господарського суду міста Севастополя (а.с. 149, том 2).
Ухвалою від 26.05.2008 провадження у справі було поновлено.
В судовому розгляді оголошувалась перерва в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи з того, що для встановлення обставин, які мають значення для справи, потрібні спеціальні знання, та у зв`язку з складністю справи суду потрібна якісна оцінка фахівцем з урахуванням вимог законодавства фактичних даних, що входять до предмету доказування по даній справі, ухвалою від 23.06.2008 по справі №20-4/424 було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено фахівцям Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса (а.с. 7-9, том 3).
Пунктом 7 та 8 резолютивної частини ухвали від 23.06.2008 суд зобов`язав сторони надати експерту всі необхідні матеріали та забезпечити доступ для об`єкту дослідження для проведення експертизи, а також витрати по попередній сплаті вартості судової експертизи були покладені на Закрите акціонерне товариство «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»згідно з виставленим експертною установою рахунком.
Листом від 01.09.2008 за вихідним номером 1097 експертна установа - Севастопольське відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса повідомила суду про те, що сплата експертизи проведена не була, у зв`язку з чим просить суд вирішити питання щодо попередньої сплати за проведення експертизи по справі №20-4/424, для чого справа повертається до господарського суду міста Севастополя (а.с. 20, том 3).
Ухвалою від 05.09.2008 провадження у справі було поновлено.
Враховуючи викладе, спір вирішується судом за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.
Згідно зі статтями 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз’яснені процесуальні права та обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення учасників процесу, суд
в с т а н о в и в :
В період з 20.06.2007 по 05.07.2007 на підставі направлення від 19.06.2007 № 36, виданого Державною податковою адміністрацією в місті Севастополі, співробітниками Державної податкової адміністрації в місті Севастополі та Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.03.2007.
За результатами перевірки був складений Акт перевірки №1115/10/22-009/25137094 від 12.07.2007 (а.с. 21-39, том 1).
Під час перевірки був виявлений та зафіксований в Акті перевірки ряд порушень, у тому числі підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 8.3.2 пункту 8.3, підпунктів 8.4.1, 8.4.3 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у заниженні податку на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова, за 2006 рік в розмірі 33050,00 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ відповідачем прийняте податкове повідомлення–рішення №0000162200/0 від 23.07.2007 про визначення позивачеві податкового зобов`язання за платежем «податок на прибуток»в сумі 45568,00 грн. (у тому числі за основним платежем –34423,41 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –11145,19 грн., а.с. 69, том 1).
Зазначене рішення отримане позивачем 25.07.2007, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 20, том 1).
Правом на оскарження даного рішення, передбаченим нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач не скористався.
Не погодившись з податковим повідомленням–рішенням № 0000162200/0 від 23.07.2007, позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.
Суд вважає позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська» такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Перевіркою встановлено, що 20.11.2006 Закритим акціонерним товариством «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»та суб`єктом підприємницької діяльності Гакало Валентином Володимировичем було укладено договір купівлі-продажу будівлі спортивного залу площею 1823,50 кв.м по вул. Костомарівська, 3 у місті Севастополі, який був посвідчений приватним нотаріусом Рижковою Н.В. 20.11.2006 за реєстровими номерами 3456, 3458.
При цьому будівля спортивного залу загальною площею 1823,50 кв.м відповідно до пункту 2 договору купівлі-продажу від 20.11.2006 належить позивачеві на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Северіною А.Д. 13.12.2004 за реєстраційними номерами №4164, 4165, Акту №1/2 прийому-передачі передачі об`єктів нерухомості від 14.12.2004, зареєстрованого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об`єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради №994 від 16.12.2004.
Як зазначено в Акті перевірки, позивачем було допущено порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 8.3.2 пункту 8.3, підпунктів 8.4.1, 8.4.3 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині заниження позивачем скоригованого валового доходу за 2006 рік в розмірі 132200,00 грн.
Відповідно до Декларації з податку на доходи (прибуток) страхувальника за 2006 рік позивача в рядку 1.4 додатку К1 до рядку 13 Декларації у тому числі відображена сума валових доходів в розмірі 489033,00 грн., що склалася в результаті перевищення виручки від продажу об`єкту основних фондів групи 1 –будівлі спортзалу загальною площею 1823,50 м. кв. за адресою: місто Севастополь, вул. Костомарівська, 3 за 1383333,00 грн. над балансовою вартістю даного об`єкту в розмірі 894300,00 грн.
Перевіряючими зазначено, що в ході перевірки виявлено невірне визначення Закритим акціонерним товариством «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»суми виручки від продажу об’єкту основних засобів, що сталося в результаті завищення його балансової вартості, а саме: визначено балансову вартість проданого спортивного залу в сумі 894300,00 грн., але перевіркою встановлено, що фактична балансова вартість спортзалу складає 762100,00 грн., (518100,00 грн. “Балансова вартість об’єкту основних фондів групи 1 –спортивно-оздоровчий комплекс загальною площею 1718,30 кв.м, за адресою: м. Севастополь, вул. Брестська,21 на момент міни” + “плюс” 244000,00 грн. “Розрахунки між підприємствами за договором міни на різницю у цині” в сумі 292800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 48800,00 грн.).
Суд вважає висновки податкового органу щодо порушення вищевказаних норм закону обґрунтованими, враховуючі наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2004 Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство технопарку «Корабел»та Закритим акціонерним товариством «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»був укладений договір міни за реєстровим номером 4164, 4165, згідно з яким кожна із сторін зобов’язується передати та передає другій стороні у власність будівлю спортивного залу, літ. “А”, загальною площею 1823,5 кв.м, вартістю 1073160,00 грн. (у тому числі ПДВ –178860,00 грн.), що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул.Костомарівська,3 в обмін на комплекс спортивно-оздоровчий, літ. “А” вартістю 780360,00 грн. (у тому числі ПДВ –130060,00 грн.), що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Брестська,21.
Відповідно до пункту 4.9 вказаного договору у власність Товариства з обмеженою відповідальністю “Спільне підприємство технопарку “Корабел” поступає комплекс спортивно-оздоровчий за адресою: м. Севастополь, вул. Брестська,21, загальною площею 1718,30 кв.м. вартістю 780360,00 грн., у власність Закритого акціонерного товариства «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»поступає будівля спортивного залу, за адресою: м. Севастополь, вул.Костомарівська,3, загальною площею 1823,5 кв.м, вартістю 1073160,00 грн.
Розрахунки між підприємствами за договором міни на різницю у ціні в сумі 292800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 48800,00 грн.) здійснювались у безготівковій формі.
20.11.2006 Закритим акціонерним товариством «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»та суб`єктом підприємницької діяльності Гакало Валентином Володимировичем було укладено договір купівлі-продажу будівлі спортивного залу площею 1823,50 кв.м по вул.Костомарівська, 3 у місті Севастополі, який був посвідчений приватним нотаріусом Рижковою Н.В. 20.11.2006 за реєстровими номерами 3456, 3458.
Продаж будівлі спортивного залу загальною площею 1823,50 м. кв. по вул. Костомарівська,3 відповідно до пункту 5 договору купівлі-продажу від 20.11.2006 здійснений за 1660000,00 грн. (у тому числі ПДВ –276667,00 грн.).
Відповідно до Акту прийому–передачі майна від грудня 2006 року, який є додатком до договору купівлі-продажу від 20.11.2006, прийом-передача будівлі був здійснений на суму 1383333,00 грн. (податок на додану вартість в розмір 20 відсотків –276667,00 грн.). Всього вартість майна склала 1660000,00 грн.
29.03.2006 Державною податковою адміністрацією у місті Севастополі було проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Закритого акціонерного товариства «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»за період з 01.07.2004 по 31.12.2005, за результатами якої складений Акт № 513/10/35-004/251.
Відповідно до пункту 3.3.3 вказаного Акту (таблиця “Балансова вартість основних засобів по періодах”) підтверджена балансова вартість основних засобів по періодах та підтверджена відсутність порушень правильності визначення і нарахування сум амортизаційних відрахувань. Так, балансова вартість основних засобів 1 групи станом на 01.01.2004 складає 551,3 тис. грн., станом на 01.01.2005 та 01.01.2006 в графах таблиці у рядку “1 група основних засобів” зазначений прочерк.
Згідно з Відомістю Р2 до рядка 7 додатку К1 до декларації з податку на доходи (прибуток) позивача за 2004 рік, вхідний номер ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя 31284 від 09.02.2005, балансова вартість основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу –524,2 тис. грн., амортизаційні відрахування розрахункового кварталу –6,1 тис. грн.
Таким чином, відповідно до податкової звітності позивача за 2004 рік балансова вартість об`єкту основних фондів групи 1 –спортивно-оздоровчий комплекс загальною площею 1718,30 м. кв. за адресою: місто Севастополь, вул. Брестська, 21, на момент міни склала 518100,00 грн. (524200,00 грн. –“Балансова вартість на початок розрахункового кварталу” –мінус 6100,00 грн. “Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу”).
Згідно з підпунктом 8.4.1 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту 8.4.3 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об`єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включаються до валових доходів платника податку.
Позивач є платником податку на додану вартість. Балансова вартість об`єкту основних фондів групи 1 –будівлі спортзалу загальною площею 1823,50 м. кв. за адресою: місто Севастополь, вул.Костомарівська, 3, на момент продажу за договором купівлі-продажу від 20.11.2006 складала 762100,00 грн. (518100,00 грн. «Балансова вартість об`єкту основних фондів групи 1 –спортивно-оздоровчий комплекс загальною площею 1718,30 м. кв. за адресою: місто Севастополь, вул.Брестська, 21, на момент міни»плюс 244000,00 грн. «Розрахунки між підприємствами за договором міни на різницю у ціні»в сумі 292800,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 48800,00грн.).
Відповідно до підпункту 8.3.2 пункту 8.3 статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:
Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;
Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;
П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;
В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;
А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»від 16.07.1999 №996-XIV бухгалтерський облік –це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Пунктом 2 статті 3 вказаного Закону встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" воно визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Згідно з пунктом 4 вказаного Положення первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів (пункт 7 Положень).
Відповідно до пунктів 12, 13 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N92 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N 288/4509) первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.
Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.
В договорі міни зазначено що відповідно до відомостей викладених у довідках-характеристиках виданих Севастопольським БТІ вартість спортивного залу по вул.Костомарівська,3 складає 731651,00 грн., на підставі експертного висновку складає 894300,00 грн.; вартість спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Брестська.21 становить 591051,00 грн., на підставі експертного висновку –650300,00 грн.
Однак зазначених у договорі міни довідок-характеристик та висновків експертів суду позивачем представлено не було.
Від сплати судової експертизи по цій справі для визначення балансової вартості вказаного об’єкта позивач відмовився, у зв’язку з чим експертизу не було проведено.
Позивачем не надано суду доказів відображення у податковому обліку об’єкту основних фондів - будівлі спортзалу загальною площею 1823,50 м. кв. за адресою: місто Севастополь, вул.Костомарівська, 3 балансовою вартістю, як стверджує позивач, 894300,00 грн.
Відповідно до рядку 1 додатків К1 до рядка 14 декларації: валовий дохід позивача від усіх видів діяльності за три квартали 2004 року склав 36,5 тис.грн., за 2004 рік –112,7 тис.грн., таким чином у четвертому кварталі 2004 року валовий дохід позивача від діяльності іншої, ніж страхова, склав 76,2 тис.грн., тобто різниця в сумі 132,2 тис.грн. між вартістю спортивного оздоровчого комплексу за договором міни, разом з ПДВ –780360,00 грн., розташованого за адресою: вул.Брестська,21 та балансовою вартістю вказаного об’єкту –518100,00 грн., в податковому обліку позивача не відображена.
В ході перевірки відповідачем встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що позивачем при придбанні будівлі спортзалу загальною площею 1823,50 м. кв. за адресою: місто Севастополь, вул. Костомарівська,3 здійснені витрати у вигляді передачі спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Брестська,21 загальною площею 1718,30 кв.м, балансовою вартістю 518100,00 грн. та у вигляді доплати в сумі 244000,00 грн.
Таким чином, позивач в порушення підпункту 8.3.2 пункту 8.3 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначив балансову вартість окремого об`єкта основних фондів групи 1 –будівля спортзалу загальною площею 1823,5 м.кв. за адресою: місто Севастополь, вул. Костомарівська, 3 –в розмірі 894300,00 грн., фактично матеріалами справи підтверджується балансова вартість даного об`єкта - 762100,00 грн.
Перевищення виручки від продажу над балансової вартістю об`єкта основного фонду склало 621233,00 грн., таким чином, позивачем був занижений скоригований валовий дохід (дохід від діяльності іншої, ніж страхова) за 2006 рік в сумі 132200,00 грн. (621233,00 грн. мінус 489033,00грн.).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені позивачем доводи не можуть бути прийняти судом до уваги, у зв`язку з чим позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя | К.А. Остапова |
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 КАС України 27.10.2008 |