Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 р. Справа №805/5694/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 година 25 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання Островській О.М.

за участю

позивача 1 - ОСОБА_1 - особисто,

позивача 2 - ОСОБА_2 - особисто,

представника позивача 2 - ОСОБА_1 - на підставі довіреності,

представника відповідача 1 - ОСОБА_3 - на підставі довіреності,

представника відповідача 2 - ОСОБА_4 - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Великоновосілківського районного управління юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправним наділення повноваженнями, встановлення відсутності повноважень та скасування реєстраційних записів, -

встановив:

23 квітня 2013 року ОСОБА_1 (далі - Позивач 1) та ОСОБА_2 (далі - Позивач 2) звернулися до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області (далі - Відповідач 1 або Райдержадміністрація), Державного реєстратора Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області про визнання протиправними дій, визнання протиправним наділення повноваженнями, встановлення відсутності повноважень та скасування реєстраційних записів.

Ухвалою від 10 липня 2013 року допущена заміна другого відповідача по справі - державного реєстратора Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області на державного реєстратора Реєстраційної служби Великоновосілківського районного управління юстиції (далі - Відповідач 2 або Держреєстратор) (а.с.174-175).

З урахуванням уточнених позовних вимог позивачі просили суд:

1. визнати протиправними дії відповідача 1 в частині надання неповної, необґрунтованої відповіді від 07 березня 2013 року за № 22 та за № 21 на запит від 05 січня 2013 року, повторно направлений 01 березня 2013 року, чим порушено право на інформацію;

2. визнати протиправним наділення відповідачем 1 начальника управління економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації повноваженнями державного реєстратора в період з 01 січня 2008 року по 05 травня 2012 року;

3. визнати протиправними дії відповідача 1 в період з 01 січня 2008 року по 05 травня 2012 року з призначення осіб на посаду державного реєстратора райдержадміністрації;

4. визнати відсутність повноважень державного реєстратора райдержадміністрації в період з 19 вересня 2008 року по 05 травня 2012 року вносити реєстраційні відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Родина» ЄДРПОУ 30835194 до Єдиного державного реєстру, починаючи із Запису 8 від 19 вересня 2008 року та закінчуючи Записом 20 від 04 травня 2012 року;

5. визнати протиправними реєстраційні записи (відомості), внесені в період з 01 січня 2008 року по 05 травня 2012 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Родина» ЄДРПОУ 30835194 до Єдиного державного реєстру та скасувати наступні записи: Запис 8 від 19 вересня 2008 року № 1 238 105 0012 000021; Запис 9 від 27 березня 2009 року № 1 238 107 0013 000021; Запис 10 від 26 червня 2009 року № 1 238 105 0023 000021; Запис 11 від 01 жовтня 2009 року № 1 238 107 0025 000021; Запис 12 від 06 жовтня 2010 року № 1 238 106 0027 000021; Запис 13 від 11 квітня 2011 року № 1 238 105 0028 000021; Запис 14 від 18 жовтня 2011 року № 1 238 107 0029 000021; Запис 15 від 18 жовтня 2011 року № 1 238 105 0030 000021; Запис 16 від 07 листопада 2011 року № 1 238 999 0031 000021; Запис 17 від 07 листопада 2011 року № 1 238 999 0032 000021; Запис 18 від 07 листопада 2011 року № 1 238 999 0033 000021; Запис 19 від 07 листопада 2011 року № 1 238 110 0035 0000021; Запис 20 від 04 травня 2012 року № 1 238 111 0069 000021 (а.с.22).

Ухвалою від 10 липня 2013 року визнані поважними причини пропуску позивачами строку на звернення до суду із вказаним позовом в частині пунктів 2-5 уточнених позовних вимог (а.с.176-177).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили наступне.

05 та 15 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до райдержадміністрації з інформаційними запитами, в яких просив надати копії документів на підтвердження дотримання порядку призначення осіб на посаду державного реєстратора в період з 01 січня 2008 року по 01 грудня 2011 року.

Не отримавши відповіді, 01 березня 2013 року ОСОБА_1 повторно звернувся до райдержадміністрації із запитами, за змістом тотожними запитам від 05 та 15 січня 2013 року.

07 березня 2013 року позивачем 1 отримані відповіді, датовані 07 березня 2013 року, проте копії запитуваних ним документів надані не були. За твердженням ОСОБА_1, відповіді райдержадміністрації, викладені в листах від 07 березня 2013 року № 21 та № 22, містили неповну та необґрунтовану інформацію, що мало наслідком порушення його конституційних прав, гарантованих ст.ст.34, 40 Основного Закону.

Зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 30 січня 2013 року позивачу 2 стало відомо, що ОСОБА_5 на посаду державного реєстратора райдержадміністрації не призначалася та з посади державного реєстратора не звільнялася, а лише була відсторонена від виконання обов'язків державного реєстратора, виконання яких на неї було покладено на час відсутності державного реєстратора ОСОБА_6

На підставі цього позивачами зроблений висновок, що кандидатура ОСОБА_5 для призначення на посаду державного реєстратора не погоджувалася, ця особа на посаду державного реєстратора не призначалася і з цієї посади не звільнялася.

Зазначили, що розпорядженням від 24 жовтня 2005 року за № 140рк на час тимчасової відсутності державного реєстратора ОСОБА_6, її обов'язки було покладено на провідного спеціаліста відділу економіки райдержадміністрації ОСОБА_5 Розпорядженням від 15 листопада 2011 року № 87рк начальник управління економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації ОСОБА_5 звільнена від обов'язків державного реєстратора.

За твердженням позивачів, відповідачем 1 умисно прийнятий офіційний документ, в якому зазначені завідомо недостовірні відомості, оскільки начальник управління економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації ОСОБА_5 ніколи не наділялася повноваженнями державного реєстратора згідно висновку слідчого прокуратури. Даний факт свідчить про протиправність наділення провідного спеціаліста відділу економіки райдержадміністрації ОСОБА_5 повноваженнями державного реєстратора.

Крім того, з огляду на неповноту відповідей, наданих відповідачем 1, позивачами зроблений висновок про відсутність протоколів з результатами конкурсного відбору ОСОБА_5 на посаду державного реєстратора, копії погодження центральним органом виконавчої влади такого призначення в період з 01 січня 2008 року по 01 грудня 2011 року, а також про те, що ОСОБА_5 не проходила підвищення кваліфікації чи відповідного навчання, що було умовою призначення на посаду державного реєстратора.

Стверджували, що недотримання процедури призначення особи на посаду є свідченням протиправного наділення повноваженнями, відсутності повноважень та протиправності дій начальника управління економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації ОСОБА_5 щодо внесення до Єдиного державного реєстру реєстраційних записів, що є підставою для їх скасування.

Також позивачами зроблений висновок про відсутність протоколів з результатами конкурсного відбору ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на посаду державного реєстратора в період з 01 січня 2008 року по 07 вересня 2012 року, відсутність розпоряджень про призначення їх на посаду державного реєстратора та відсутність копій погодження центральним органом виконавчої влади такого призначення за період з 01 січня 2008 року по 01 грудня 2011 року, а також про те, що ці особи не проходили підвищення кваліфікації чи відповідного навчання.

За твердженням позивачів, ці обставини зумовлюють висновок про протиправність призначення згаданих осіб на посаду державного реєстратора, про відсутність у них повноважень державного реєстратора та про протиправність їх дій на посаді державного реєстратора в період з 01 січня 2008 року по 07 вересня 2012 року, як наслідок, вчинені ними реєстраційні записи мають бути скасовані.

Наголошували на тому, що протиправне призначення, відсутність законних повноважень та протиправність внесення записів до Єдиного державного реєстру свідчить про порушення відповідачем 2 прав, свобод та інтересів ОСОБА_2 як власника частки в розмірі 92% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Родина», оскільки 19 вересня 2008 року протиправно виконуюча обов'язки державного реєстратора ОСОБА_5 внесла записи до Єдиного державного реєстру про зміну складу учасників товариства що мало наслідком виключення у непередбачений законом спосіб позивача 2 зі складу його учасників; записи, вчинені ОСОБА_5 07 листопада 2011 року, призвели до початку ліквідаційної процедури товариства за рішенням учасників (засновників), хоча ОСОБА_2, як власник частики в розмірі 92% статутного фонду, ніколи не приймав рішення про припинення цієї юридичної особи.

Інші протиправні записи в період з 19 вересня 2008 року по 04 вересня 2012 року включно внесені до Єдиного державного реєстру протиправно призначеними на посаду державного реєстратора ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 і були спрямовані на додаткове порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_2

Посилаючись на положення ч.2 ст.19 Конституції України, ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», позивачі стверджували, що починаючи з 24 жовтня 2005 року і закінчуючи 01 грудня 2011 року, призначення ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 на посаду державного реєстратора не було погоджено Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва або Державною реєстраційною службою України, а тому перебування вказаних осіб на посаді державного реєстратора суперечило вимогам законодавства.

Вказували на те, що начальник управління економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації ОСОБА_5 не мала права одночасно виконувати, суміщати впродовж періоду з 2005 року по 2011 рік повноваження іншої посадової особи - державного реєстратора.

Листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 01 листопада 2001 року № 7594 «Про порядок призначення та звільнення державних реєстраторів» рекомендований порядок призначення державних реєстраторів, практично ідентичний Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців. Однак ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 були призначені на посаду державного реєстратора без проведення конкурсного відбору.

З урахуванням наведеного позивачі просили задовольнити позов (а.с.3-6).

В судовому засіданні позивачі підтримали уточнені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надали пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача 1 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав письмові заперечення проти позову (а.с.64-69) та пояснив наступне.

Листом від 30 вересня 2005 року № 8492 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва погодив кандидатуру ОСОБА_5 на зайняття посади державного реєстратора. Процедура погодження була здійснено відповідно до листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 01 листопада 2004 року № 7594 «Про порядок призначення та звільнення державних реєстраторів» та на підставі ч.2 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка діяла на час видання розпорядження від 24 жовтня 2005 року № 140рк.

Щодо проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, яке регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169, представник відповідача 1 відзначив, що ОСОБА_5 працювала на посаді державного службовця у Великоновосілківському районному центрі зайнятості, на роботу до райдержадміністрації її прийнято за переведенням, а тому проведення конкурсу не вимагалося.

Представник відповідача 1 вважав помилковим твердження позивачів про те, що райдержадміністрацією проігноровані положення Порядку навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 519, з тих підстав, що розпорядження від 24 жовтня 2005 року № 140рк було прийнято у 2005 році, а відповідний порядок набув чинності в 2009 році, тому застосовувати до ОСОБА_5 положення цього Порядку не було підстав.

Стосовно виконання обов'язків державного реєстратора представник відповідача 1 відзначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» передбачено право керівників органів, зазначених у п.1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці встановлювати спеціалістами і службовцям доплату за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників таких самих категорій персоналу (у разі відсутності внаслідок тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці без збереження заробітної плати, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи у відпустці без збереження заробітної плати, тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку) до 50 відсотків посадового окладу за основною роботою з використанням для цього до 50 відсотків посадового окладу відсутнього працівника. З урахуванням наведеного стверджував, що виконання обов'язків іншого працівника передбачене законодавством та не суперечить положенням Закону України «Про державну службу».

Розпорядженням від 15 листопада 2011 року № 87рк звільнено від виконання обов'язків державного реєстратора начальника управління економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації ОСОБА_5

За фактом видання головою райдержадміністрації розпоряджень від 24 жовтня 2005 року № 140рк та від 15 листопада 2011 року № 87рк Великоновосілківською районною прокуратурою проведена перевірка та винесена постанова про закриття кримінального провадження.

Перевіркою Головного управління юстиції у Донецькій області, ініційованою в рамках кримінального провадження, встановлено, що покладання обов'язків державного реєстратора на ОСОБА_5 здійснено відповідно до вимог діючого законодавства.

Стосовно погодження кандидатур ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на посаду державного реєстратора відзначив, що листом від 07 листопада 2011 року № 522-0-13-11-7-4 Державної реєстраційної служби України погоджена кандидатура ОСОБА_4 на посаду державного реєстратора. Розпорядженням від 14 листопада 2011 року № 86рк ОСОБА_4 призначена на посаду державного реєстратора. Листом від 02 березня 2009 року № 2017 Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва погоджена кандидатура державного реєстратора ОСОБА_7 Розпорядженням від 12 березня 2009 року № 16рк ОСОБА_7 призначена на посаду державного реєстратора. 10 липня 2004 року головою райдержадміністрації видане розпорядження за № 158рк, яким виконання обов'язків державного реєстратора покладено на ОСОБА_6 Листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21 червня 2004 року № 416 кандидатура ОСОБА_6 погоджена на призначення на посаду державного реєстратора. ОСОБА_6 призначена на посаду державного реєстратора за розпорядженням від 13 вересня 2004 року № 216рк. На підставі свідоцтва від 09 жовтня 2008 року серії НОМЕР_1 прізвище «ОСОБА_6» змінено на «ОСОБА_6».

Представник відповідача 1 додатково відзначив, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року по справі № 805/2117/13-а відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дій голови райдержадміністрації щодо прийняття і особистого підписання 15 листопада 2011 року розпорядження № 87рк щодо звільнення начальника управління економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації від обов'язків державного реєстратора; встановлення відсутності права та компетенції у суб'єкта владних помножень начальника управління економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації виконувати одночасно впродовж періоду з 15 листопада 2005 року по 07 листопада 2011 року повноваження іншої посадової особи, державного реєстратора райдержадміністрації.

З урахуванням наведеного представник відповідача 1 просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача 2 позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення проти позову (а.с.99-101) та пояснила наступне.

Механізм внесення інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Запис 9 від 27 березня 2009 року щодо зміни додаткової інформації, запис 11 від 01 жовтня 2009 року щодо змін видів діяльності, запис 12 від 06 жовтня 2010 року підтвердження відомостей про юридичну особу та запис 14 від 18 жовтня 2011 року про внесення інформації про зміну керівника і складу підписантів здійснені з дотриманням вимог ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Запис 15 від 18 жовтня 2011 року про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи здійснений в порядку та у спосіб, передбачений ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Записи 16, 17, 18 від 07 листопада 2011 року - це реєстраційній дії про скасування державної реєстрації змін до установчих документів від 19 вересня 2008 року (оскаржуваний запис 8), 26 червня 2009 року (оскаржуваний запис 10) та 11 квітня 2011 року (оскаржуваний запис 13), внесені згідно з рішенням господарського суду Донецької області по справі № 41/113пн за позовом ОСОБА_2, які позивач повторно просить скасувати, тобто здійснити одну й ту саму дію двічі.

07 листопада 2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором внесений запис 19 щодо рішення учасників про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Родіна». Законність цієї реєстраційної дії встановлена Донецьким окружним адміністративним судом під час розгляду справи № 2а/0570/23694/2011.

Запис 20 від 04 травня 2012 року свідчить про проведення реєстраційної дії припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Родіна». Законність цієї реєстраційної дії встановлена Донецьким окружним адміністративним судом під час розгляду справи № 2а/0570/8087/2012.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2013 року по справі К/9991/43491/12 визнано факт відсутності будь-яких документів, які б підтверджували укладання ОСОБА_2 угод про придбання часток у статутному фонді товариства у засновників в період з 2003 по 2006 роки, що загальними зборами товариства 25 грудня 2004 року прийнято рішення про включення до складу учасників товариства ОСОБА_10, ОСОБА_11; що бухгалтер товариства підтвердила відсутність внесків до статутного фонду товариства ОСОБА_2 за період 2000-2008 роки, що колишні учасники товариства заперечували факт купівлі в них ОСОБА_2 належних їм частко в статутному фонду товариства, а також підтверджено факт відсутності внесення ОСОБА_2 будь-якого належного йому майна в якості внеску до статутного фонду товариства або факт придбання такої частки у інших осіб. За встановлених обставин у ОСОБА_2 відсутні підстави для звернення до суду із цим позовом, оскільки встановлено факт відсутності існування колись у нього корпоративних прав щодо товариства.

З урахуванням наведеного відповідач 2 просила відмовити у задоволення позовних вимог.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Великоновосілківська районна державна адміністрація Донецької області набула статус юридичної особи 18 грудня 1995 року, що встановлено на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 037125 (а.с.71) та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 529728 (а.с.72).

Структурою Великоновосілківської РДА була передбачена посада державного реєстратора апарату райдержадміністрації. У зв'язку з передачею функції державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, через які забезпечується реалізація повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 01 липня 2013 року скорочена посада державного реєстратора апарату райдержадміністрації, про що свідчить п.1 розпорядження голови райдержадміністрації від 30 квітня 2013 року № 76 «Про структуру райдержадміністрації» (а.с.124-125).

З приводу призначення осіб на посаду держреєстратора апарату райдержадміністрації та тимчасового покладання обов'язків держреєстратора на посадових осіб райдержадміністрації судом встановлені наступні обставини.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва погодив подані листом від 08 червня 2004 року № 697/01-15 кандидатури на зайняття посади держреєстратора ОСОБА_6 та ОСОБА_12, про що свідчить лист від 21 червня 2004 року № 4176 (а.с.98).

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 15 липня 2004 року № 158рк «Про виконання обов'язків державного реєстратора» виконання обов'язків держреєстратора покладено на ОСОБА_6 - головного спеціаліста відділу економіки райдержадміністрації; виконання службових обов'язків держреєстратора на час відсутності ОСОБА_6 покладено на начальника відділу економіки райдержадміністрації ОСОБА_12 У якості підстави для видання цього розпорядження зазначений лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21 червня 2004 року № 4176 (а.с.97).

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 13 вересня 2004 року № 216рк «Про призначення ОСОБА_6» головного спеціаліста відділу економіки райдержадміністрації ОСОБА_6 призначено на посаду начальника відділу державної реєстрації, держреєстратора райдержадміністрації з 13 вересня 2004 року (а.с.94).

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 24 жовтня 2005 року № 140рк «Про виконання обов'язків державного реєстратора» на час відсутності держреєстратора ОСОБА_6 виконання обов'язків покладено на провідного спеціаліста відділу економіки райдержадміністрації ОСОБА_5 У якості підстави для видання цього розпорядження зазначений лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30 вересня 2005 року № 8492 (а.с.88).

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 04 серпня 2008 року № 61рк «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 24.10.2005 № 140рк» у зв'язку з кадровими змінами, внесені зміни до розпорядження голови райдержадміністрації від 24.10.2005 року № 140рк «Про виконання обов'язків державного реєстратора»: слова «провідного спеціаліста відділу економіки райдержадміністрації» замінено словами «начальника управління економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації» (а.с.89).

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва погодив подану листом від 16 лютого 2009 року № 286/01-40 кандидатуру ОСОБА_7 на зайняття посади держреєстратора на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника, що підтверджено листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 02 березня 2009 року № 2017 (а.с.92).

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 12 березня 2009 року № 16рк «Про переведення ОСОБА_7» ОСОБА_7 переведена на посаду держреєстратора апарату райдержадміністрації на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника, як таку, що зарахована до кадрового резерву на цю посаду. У якості підстави для видання вказаного розпорядження зазначені заява ОСОБА_7 від 16 лютого 2009 року № 01-39/4, витяг зі списку осіб, зарахованих до кадрового резерву на 2009 рік для державної служби у райдержадміністрації, лист-погодження Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 02 березня 2009 року № 217 (а.с.31).

З метою забезпечення безперебійного процесу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Державна реєстраційна служба України погодила подану листом від 25 жовтня 2011 року № 2067/01-04 кандидатуру ОСОБА_4 на зайняття посади держреєстратора з подальшим проходженням відповідного навчання згідно з Порядком навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, про що свідчить лист Державної реєстраційної служби України від 07 листопада 2011 року № 522-0-13-11-7.4 (а.с.96).

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 14 листопада 2011 року № 86рк «Про призначення ОСОБА_4» ОСОБА_4 призначена на вакантну посаду держреєстратора з 15 листопада 2011 року. У якості підстави для видання цього розпорядження зазначені заява ОСОБА_4 від 14 листопада 2011 року № 02-61/34, лист-погодження Державної реєстраційної служби України від 07 листопада 2011 року № 522-0-13-11-7-4 (а.с.95).

Слідчим прокуратури Великоновосілківського району за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42012050620000001, встановлені наступні обставини.

24 жовтня 2005 року відповідно до порядку, зазначеного у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 7594 від 01 січня 2004 року та на підставі листа № 8492 від 30 вересня 2005 року Державного комітету України з питань регуляторної політики про погодження ОСОБА_5 на посаду держреєстратора, а також Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», розпорядженням голови райдержадміністрації № 140рк від 24 жовтня 2005 року на час відсутності держреєстратора ОСОБА_6 виконання обов'язків держреєстратора покладено на провідного спеціаліста відділу економіки райдержадміністрації ОСОБА_5

15 листопада 2011 року на підставі заяви ОСОБА_5 та рішення лікарсько-консультативної комісії Великоновосілківської центральної районної лікарні від 14 листопада 2011 року розпорядженням голови райдержадміністрації № 87рк від 15 листопада 2011 року начальника управління економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації ОСОБА_5 звільнено від виконання обов'язків держреєстратора апарату райдержадміністрації з 16 листопада 2011 року.

Відсторонення ОСОБА_5 від обов'язків держреєстратора райдержадміністрації відповідно до вимог ч.2 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» не погоджувалось з Державною реєстраційною службою України, оскільки ОСОБА_5 на посаду держреєстратора не призначалась та з посади держреєстратора не звільнялась, а лише була відсторонена від виконання обов'язків держреєстратора, виконання яких на ОСОБА_5 було покладено на час відсутності держреєстратора ОСОБА_6 (абз.3-5 а.с.31).

Проведеною Головним управлінням юстиції у Донецькій області перевіркою встановлено, що покладання обов'язків держреєстратора на ОСОБА_5 та відсторонення її від виконання цих обов'язків здійснено з дотриманням законодавства з питань державної реєстрації (абз.1-2 а.с.32).

Вказані фактичні обставини і висновки знайшли відображення в мотивувальній частині постанови слідчого прокуратури Великоновосілківського району про закриття кримінального провадження від 30 січня 2013 року, якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42012050620000001, закрито у зв'язку з відсутністю в діях голови райдержадміністрації ОСОБА_13, колишнього державного реєстратора райдержадміністрації ОСОБА_5, колишнього директора ТОВ «КСП «Родіна» ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.190, 191, 358, 364, 366, 367, 382 Кримінального кодексу України (а.с.30-42).

Стосовно звернення позивача 1 до райдержадміністрації з інформаційними запитами судом встановлені наступні фактичні обставини.

ОСОБА_1 звернувся до райдержадміністрації з інформаційним запитом, в якому, посилаючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації» та Указ Президента України від 05 січня 2011 року № 547/2011 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації», просив надати йому копії наступних документів: протоколів з результатами конкурсного відбору осіб на державну службу на посаду державного реєстратора осіб відповідного до вимог законодавства України за період з 01 січня 2008 року по 01 грудня 2011 року; розпоряджень про призначення на посаду державного реєстратора осіб та копії погодження центральним органом виконавчої влади таких призначень відповідно до вимог законодавства України за період з 01 січня 2008 року по 01 грудня 2011 року; листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30 вересня 2005 року за № 8492.

Крім того, ОСОБА_1 звернувся до райдержадміністрації з інформаційним запитом, в якому просив надати йому копії наступних документів: свідоцтв про навчання на посаду державного реєстратора або підвищення кваліфікації державного реєстратора громадянок ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Первісно вказані запити поданий 05 січня 2013 року на електронну адресу rganov@novosel.dc.ukrnet.net, 01 березня 2013 року ці запити повторно надісланий за тією ж електронною адресою (а.с.12-13).

Листом від 07 березня 2013 року № 21 райдержадміністрація повідомила ОСОБА_1 про те, що держреєстратора апарату райдержадміністрації ОСОБА_4 пройшла навчання в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції (м. Київ) в період з 27 серпня 2012 року по 07 вересня 2012 року; ОСОБА_5 призначена на посаду держреєстратора апарату райдержадміністрації до набрання чинності порядку навчання; у 2005 році на момент покладання обов'язків, навчання не проводилось (а.с.8).

Листом від 07 березня 2013 року № 22 відповідач 1 повідомив ОСОБА_1 про те, що особи, призначені на посаду держреєстратора апарату райдержадміністрації в період з 01 січня 2008 року по 01 грудня 2011 року, призначені шляхом погодження з Державною реєстраційною службою України. Щодо надання копій документів на підтвердження проведення в період з 01 січня 2008 року по 01 грудня 2011 року конкурсу з прийняття на посаду держреєстратора, розпоряджень про призначення на посаду держреєстратора апарату райдержадміністрації відповідач 1 повідомив ОСОБА_1, що відповідно до п.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом. Також відповідач 1 зазначив, що лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30 вересня 2005 року № 8492 надано прокуратурі Великоновосілківського району на її запит від 22 листопада 2012 року № 65-1500вих-12 (а.с.9).

Листом від 07 березня 2013 року № 23 райдержадміністрація повідомила ОСОБА_2 про те, що особи, призначені на посаду держреєстратора апарату райдержадміністрації в період з 01 січня 2008 року по 01 грудня 2011 року, призначені шляхом погодження з Державною реєстраційною службою України; ОСОБА_4 пройшла навчання в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції (м. Київ) в період з 27 серпня 2012 року по 07 вересня 2012 року; лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30 вересня 2005 року № 8492 надано прокуратурі Великоновосілківського району на її запит від 22 листопада 2012 року № 65-1500вих-12; розпорядження голови з кадрових питань та листи-погодження Державної реєстраційної служби України є складовою частиною особової справи працівника, згідно з розпорядженням голови райдержадміністрації від 04 липня 2011 року № 228 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію, і яким надається гриф обмеження доступу «Для службового користування» особові справи працівників райдержадміністрації знаходяться під грифом «Для службового користування»; відповідно до п.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом (а.с.29).

Листом від 22 березня 2013 року за № ПІ-290-13-74 Державна реєстраційна служба України у відповідь на запит про отримання публічної інформації від 17 березня 2013 року щодо надання копій документів та надання роз'яснень з питань заміщення держреєстратора на період його тимчасової відсутності повідомила ОСОБА_1, що згідно зі ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» держреєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міст обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Державну реєстраційну службу України утворено відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09 грудня 2010 року № 1085/2010. Положення про Державну реєстраційну службу України затверджено Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 401/2011. Функції з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців перейшли до Державної реєстраційної служби України від Держкомпідприємництва з 25 травня 2011 року. За період з 25 травня 2011 року Державною реєстраційною службою України із вказаних у запиті осіб було погоджено на посаду держреєстратора ОСОБА_4 Державною реєстраційною службою України на запит позивача 1 надана копія листа від 07 листопада 2011 року № 522-0-13-11-7.4. про погодження ОСОБА_4 на посаду держреєстратора та зазначено, що надання копій інших документів, зазначених у запиті, не належить до компетенції Державної реєстраційної служби України (а.с.42-43).

Судом досліджений Журнал реєстрації запитів на інформацію райдержадміністрації, розпочатий в 2011 року (а.с.73-76), та встановлено, що в період з 03 грудня 2012 року (інформаційний запит за вхідним номером 18) по 15 лютого 2013 року (інформаційний запит за вхідним номером 19) інформаційні запити, в тому числі запити ОСОБА_1 від 05 січня 2013 року, відповідачем 1 не отримувались (а.с.75). 04 березня 2013 року райдержадміністрацією отримані інформаційні запити ОСОБА_1, зареєстровані за вхідними номерами 20-21, на які були надані відповіді 07 березня 2013 року за вихідними номерами 20-21 (а.с.76).

Крім того, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року по справі № 2а/0570/23694/2011 за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-сільськогосподарське підприємство «Родіна» про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено у задоволенні вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дій державного реєстратора Великоновосілківської РДА з внесення 07.11.2011 року до Єдиного державного реєстру неправдивого запису № 12381100035000021 про рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення ТОВ «КСП «Родіна», невнесення змін щодо вірогідного засновника (учасника) ТОВ «КСП Родіна» ОСОБА_2, який має право власності на частку в розмірі 92% Статутного фонду, та зобов'язати негайно внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, рішення щодо скасування державної реєстрації рішення засновників (учасників) про припинення юридичної особи та поновити права позивача в якості учасника ТОВ «КСП «Родіна», який має свою окрему частку у розмірі 92% статутного фонду ТОВ «КСП «Родіна», шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Підставою для відмови у задоволенні позовних вимог слугував висновок суду про те, що записи 16, 17, 18, 19 внесені держреєстратором у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (а.с.158-160).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2012 року по справі № 2а-0570/8087/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року (а.с.146-148), відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державного реєстратора Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Під час розгляду вказаної судами зроблений висновок про законність дій державного реєстратора щодо внесення до Єдиного державного реєстру записів 19 та 20.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, за правилами ч.2 ст.255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів (п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії», п.42 рішення у справі «Желтяков проти України»).

З огляду на те, що законність внесення до Єдиного державного реєстру реєстраційних записів 16, 17, 18, 19, 20 встановлена такими, що набрали законної сили, судовими рішеннями у справах № 2а-0570/8087/2012 та № 805/5694/13-а, суд не може ставити цей висновок під сумнів, оскільки в протилежному випадку це призведе до порушення принципу правової визначеності та зрештою суперечитиме положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В провадженні Великоновосілківського районного суду Донецької області перебувала цивільна справа № 220/474/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_17, Великоновосілківської районної Державної адміністрації Донецької області про визнання відомостей такими, що не відповідають дійсності, принижують честь та гідність людини. Рішенням від 24 травня 2013 року по справі № 220/474/13-ц у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено повністю (а.с.78-80). Докази набрання законної сили цим рішенням суду не надані.

Крім того, під час розгляду справи № 220/474/13-ц не були встановлені фактичні обставини, які належать до предмету доказування по справі № 805/5694/13-а, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено з тієї причини, що позивачем не доведений факт та не надані докази щодо поширення відповідачами неправдивих відомостей про нього або членів його сім'ї та, як наслідок, приниження його честі, гідності та ділової репутації у листі від 07 березня 2013 року № 23.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року № 805/2117/13-а відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Голови Великоновосілківської районної державної адміністрації ОСОБА_13, Великоновосілківської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, щодо прийняття та особистого підписання розпорядження № 87рк від 15 листопада 2011 року про звільнення начальника управління економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації від обов'язків державного реєстратора районної державної адміністрації, встановлення відсутності права та компетенції у суб'єкта владних повноважень начальника управління економіки та розвитку інфраструктури Великоновосілківської райдержадміністрації одночасно виконувати, впродовж періоду з 15 листопада 2005 року по 07 листопада 2011 року, повноваження іншої посадової особи, державного реєстратора Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області (а.с.84-87). Докази набрання законної сили цією постановою суду не надані.

Крім того, під час розгляду справи № 805/2117/13-а не були встановлені фактичні обставини, які належать до предмету доказування по справі № 805/5694/13-а, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, оскільки позивач взагалі не є учасником кадрових правовідносин з призначення та звільнення посадових осіб Великоновосілківської райдержадміністрації; підставою звернення до суду є протиправні рішення (дії чи бездіяльність), які порушують права (свободи чи інтереси) конкретної особи; саме лише порушення закону, яке не призводить до порушення прав особи, не дає підстав для задоволення позову такої особи, позови в інтересах законності не мають на меті захист порушених суб'єктивних прав.

З урахуванням положень ст.70 КАС України суд не бере до розгляду судові рішення у справах № 220/474/13-ц та № 805/2117/13-а як такі, що не містять інформації щодо предмету доказування по справі № 805/5694/13-а.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства (ч.1 ст.2 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 КАС України.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723) державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Ч.2 ст.2 Закону № 3723 визначає, що пособами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Згідно з положеннями абз.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755) державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Абз.3 ч.1 ст.1 Закону № 755 в редакції від 19 жовтня 2006 року передбачав, що державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Аналіз правових норм, які містяться у ст.1, ч.2 ст.2 Закону № 3723 та абз.3 ч.1 ст.1 Закону № 755, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зумовлює висновок про те, що державний реєстратор місцевого органу виконавчої влади є державним службовцем.

Ч.ч.2, 4 ст.6 Закону № 755 в редакції від 15 травня 2003 року визначали, що державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

На посаду державного реєстратора призначається особа з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста та стажем роботи за фахом на державній службі не менше одного року, або стажем роботи в інших сферах управління не менше трьох років.

Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій визначені ст.39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09 квітня 1999 року № 586-XIV (далі - Закон № 586).

Відповідно до п.10 ч.1 ст.39 Закону № 586 голови місцевих державних адміністрацій здійснюють інші функції, передбачені Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня.

Отже, у спірних правовідносинах голова райдержадміністрації діяв у межах повноважень, передбачених ч.2 ст.6 Закону № 755 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

За приписами ч.1 ст.41 Закону № 586 голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Таким чином, призначаючи осіб на посаду держреєстратора, а також покладаючи тимчасове виконання обов'язків держреєстратора на посадових осіб райдержадміністрації, шляхом видання відповідних розпоряджень, голова райдержадміністрації діяв у спосіб, що визначений ч.1 ст.41 Закону № 586.

Відповідно до ст.15 Закону № 3723 прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених ст.25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України. Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Просування по службі державного службовця здійснюється, зокрема шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, що передбачено ч.1 ст.27 Закону № 3723.

Згідно з положеннями ч.1 ст.28 Закону № 3723 у державних органах створюється кадровий резерв для зайняття посад державних службовців, а також для просування по службі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169, яка набрала чинності з 01 липня 2002 року, затверджений Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців (далі - Порядок № 169), відповідно до цього Порядку проводиться конкурсний відбір на заміщення вакантних посад державних службовців третьої - сьомої категорій, крім випадків, коли законами України встановлено інший порядок заміщення таких посад.

Водночас п.5 Порядку № 169 визначено, що переведення на рівнозначну або нижчу посаду в одному державному органі, а також просування по службі державних службовців, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, може здійснюватися без конкурсного відбору.

Ч.2 ст.6 Закону № 755 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не містила імперативної вимоги щодо призначення осіб на посаду державного реєстратора винятково за результатами конкурсного відбору. Отже, до цих правовідносин мали застосовуватися загальні положення Закону № 3723 та Порядку № 169.

Як встановлено судом, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 були призначені на посаду держреєстратора без проведення конкурсного відбору, оскільки до призначення на цю посаду вони перебували на державні службі, а їх призначення здійснювалося в порядку просування по службі або переведення (ОСОБА_18, ОСОБА_4) чи перебували у кадровому резерві на заміщення цієї посади (ОСОБА_7).

Отже, що призначенням ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 на посаду держреєстратора без проведення конкурсного відбору не були порушені вимоги Законів № 755 та № 3723 та Порядку № 169.

З приводу посилання позивачів на лист Державного комітету України з питань регуляторної політки та підприємництва від 01 листопада 2004 року № 7594 «Про порядок призначення та звільнення державних реєстраторів» суд відзначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політки та підприємництва від 01 листопада 2004 року № 7594 не є нормативно-правовим актом, не містить загальнообов'язкових формально визначених правил поведінки, сформульованих у вигляді правових норм, а тому не може застосовуватися судом під час вирішення справи. Крім того, як вбачається за абзацу другого цього листа, запропонований порядок носив рекомендаційний характер та передбачав застосування Порядку № 169, який в свою чергу, визначав випадки, коли конкурс на заміщення посади може не проводиться.

Як вбачається зі змісту ч.2 ст.6 Закону № 755 в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, призначенню особи на посаду державного реєстратора мало передувати погодження її кандидатури спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

Відповідно до пп.21 п.4 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року № 667, погодження кандидатур на зайняття посади держреєстратора здійснював Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. В подальшому на підставі пп.14 п.4 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 401/2011, функції з погодження кандидатур на зайняття посади держреєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців передані до Державної реєстраційної служби України.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва погоджував призначення на посаду держреєстратора кандидатури ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (остання на посаду держреєстратора не призначалася). Кандидатура ОСОБА_4 на посаду держреєстратора погоджена Державною реєстраційною службою України.

Щодо посилання позивачів на те, що особи, призначені на посаду держреєстратора, не пройшли навчання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, суд відзначає таке.

Порядок навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора та підвищення кваліфікації державних реєстраторів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 519 (далі - Порядок № 519).

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні у справі № 1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Аналізуючи дію у часі постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 519, суд дійшов висновку, що її положення не поширюються на правовідносини, пов'язані з призначенням на посаду держреєстратора ОСОБА_19 та ОСОБА_7

П.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 519 установлено, що призначення на посаду державного реєстратора здійснюється міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в мм. Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва після проходження кандидатом на зайняття посади державного реєстратора відповідного навчання.

П.11 Порядку № 519 визначено, що особі, що успішно склала іспит, видається свідоцтво, яке є підставою для погодження Держкомпідприємництвом (Укрдержреєстром) її кандидатури на посаду державного реєстратора.

ОСОБА_4 призначена на посаду держреєстратора за наявності відповідного погодження її кандидатури Укрдержреєстром, тобто у відповідності до вимог ч.2 ст.6 Закону № 755. При цьому дії Укрдержреєстру, які виявилися у погодженні кандидатури ОСОБА_4 до проходження нею навчання, як винятку із загального правила, не є предметом спору по справі.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідач 1 довів належними та допустими доказами, що призначення ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на посаду держреєстратора здійснено у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законами № 755 та № 3723, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача 1 в період з 01 січня 2008 року по 05 травня 2012 року з призначення осіб на посаду держреєстратора райдержадміністрації, не підлягають задоволенню.

Крім того, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку органів державної влади та їх посадових і службових осіб в сфері публічно-правових відносин. Призначення осіб на посаду держреєстратора є правовідносинами публічної служби, учасниками яких позивачі не є.

З приводу правомірності покладання на ОСОБА_5 тимчасового виконання обов'язків держреєстратора суд відзначає наступне.

Як зазначалося вище, в структурі райдержадміністрації була передбачена лише одна посада держреєстратора. Тимчасова відсутність особи, яка обіймає цю посаду, внаслідок відрядження, перебування у відпустці, у стані тимчасової непрацездатності тощо, не може слугувати підставою для припинення виконання функцій з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Водночас, тимчасовий характер такої відсутності виключає можливість призначення іншої особи на посаду держреєстратора, оскільки така посада не є вільною.

Наведене зумовлює висновок, що тимчасове покладання обов'язків держреєстратора на час відсутності основного працівника на іншу посадову особу райдержадміністрації є об'єктивно виправданим та не суперечить чинному законодавству, зокрема, постанові Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів».

Оскільки відповідачем 1 доведена належними та допустими доказами правомірність тимчасового покладання обов'язків держреєстратора на ОСОБА_5 на час відсутності основного працівника, позовні вимоги про визнання протиправним наділення відповідачем 1 начальника управління економіки та розвитку інфраструктури райдержадміністрації повноваженнями держреєстратора в період з 01 січня 2008 року по 05 травня 2012 року не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивачів про визнання відсутності повноважень держреєстратора райдержадміністрації в період з 19 вересня 2008 року по 05 травня 2012 року вносити реєстраційні відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Родина» ЄДРПОУ 30835194 до Єдиного державного реєстру, починаючи із Запису 8 від 19 вересня 2008 року та закінчуючи Записом 20 від 04 травня 2012 року.

Цей висновок суду ґрунтується на тому, що ні відповідач 1, ні голова райдержадміністрації не уповноважені наділяти особу повноваженнями держреєстратора та визначати їх обсяг. Внаслідок призначення особи на посаду державного реєстратора (або в період тимчасового виконання обов'язків державного реєстратора на час відсутності основного працівника) вона набуває повноважень, які визначені Законом № 755.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання протиправними реєстраційних записів (відомостей) 8-20, внесених в період з 01 січня 2008 року по 05 травня 2012 року щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП «Родина» ЄДРПОУ 30835194 до Єдиного державного реєстру та їх скасування. Ці вимоги за своєю сутністю є обраним позивачами способом захисту їх прав, свобод та інтересі, які, за їх твердженням, були порушенні внаслідок протиправного наділення осіб повноваженнями держреєстратора.

Як зазначено вище, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 призначені на посаду держреєстратора, а на ОСОБА_5 тимчасово покладене виконання обов'язків держреєстратора у відповідності до вимог законодавства, отже ці особи були повноважні вчиняти реєстраційні дії, передбачені Законом № 755.

Крім того, записи 16, 17, 18 - це реєстраційній дії про скасування державної реєстрації змін до установчих документів (оскаржувані записи 8, 11 та 13) і вони були внесені згідно з рішенням господарського суду Донецької області по справі № 41/113пн. Законність внесення до Єдиного державного реєстру реєстраційних записів 16, 17, 18, 19, 20 встановлена такими, що набрали законної сили, судовими рішеннями під час розгляду справ № 2а-0570/8087/2012 та № 805/5694/13-а.

Водночас позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача 1 в частині надання неповної, необґрунтованої відповіді від 07 березня 2013 року за № 22 та за № 21 на запит від 05 січня 2013 року, повторно направлений 01 березня 2013 року, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939).

Згідно з положеннями ст.1 Закону № 2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантоване, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, про що свідчить п.1 ч.1 ст.3 Закону № 2939.

Відповідно до п.п.1-2 ч.1 ст.4 Закону № 2939 доступ до публічної інформації здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.5 Закону № 2939 одним із шляхів доступу до інформації є надання її за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 2939 інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

За приписами ч.2 ст.6 Закону № 2939 обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

При цьому обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений, що визначено ч.7 ст.6 Закону № 2939.

Згідно з положеннями ст.9 Закону № 2939 відповідно до вимог ч.2 ст.6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до ч.2 ст.6 цього Закону.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону № 2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом, що передбачено ч.4 ст.13 Закону № 2939.

Таким чином, райдержадміністрація є розпорядником публічної інформації та при вирішенні питань щодо доступу до інформації має керуватися Законом № 2939.

П.6 ч.1 ст.14 Закону № 2939 на розпорядників інформації покладений обов'язок надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду фактичні обставини, суд дійшов висновку, що під час надання відповідей на інформаційні запити ОСОБА_1 від 05 березня 2013 року райдержадміністрацією не виконані вимоги п.6 ч.1 ст.14 Закону № 2939

Згідно з ч.1 ст.22 Закону № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч.4 ст.22 Закону № 2939 у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Ч.ч.1-3 ст.23 Закону № 2939 передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

10 червня 2011 року головою райдержадміністрації видане розпорядження за № 182 «Про організацію виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - розпорядження № 182), яке оприлюднене на офіційному веб-сайті відповідача 1 в мережі Інтернет (http://donoda.gov.ua:81/velykonovosilkivskiy/ua/#).

Згідно з п.1 розпорядження № 182 райдержадміністрація є розпорядником інформації, що отримана або створена в процесі реалізації райдержадміністрацією, її структурними підрозділами своїх повноважень та виконання обов'язків, передбачених чинним законодавством, та яка знаходиться у володінні райдержадміністрації та її структурних підрозділів.

Пп.6.3 п.6 розпорядження № 182 визначена адреса електронної пошти для отримання запитів на інформацію, а саме - rganov@novosel.dc.ukrtel.net.

Розпорядженням № 182 затверджений Порядок складання, подання та розгляду запитів на публічну інформацію в райдержадміністрації, який поширюється на всі запити на публічну інформацію, що отримані райдержадміністрацією відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відмова в задоволенні запиту на публічну інформацію врегульована розділом 7 цього Порядку і передбачає наступне.

Згідно з п.7.1 Порядку райдержадміністрація має право відмовити в задоволенні запиту в разі, якщо: не володіє і не зобов'язана відповідно до компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст.6 Закону; особа, яка подала запит на публічну інформацію, не оплатила встановлені фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч.5 ст.19 Закону.

Відповідно до п.7.2 Порядку відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі і має містити: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис.

До Переліку документів, що знаходяться у володінні райдержадміністрації, які містять публічну інформацію, розміщеному на офіційному веб-сайті Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, включена інформація про кількісний та якісний склад державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, які займають посади керівників та спеціалістів, та їх навчання (п.6 вказаного Переліку).

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 04 липня 2011 року № 228 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію, і яким надається гриф обмеження доступу «Для службового користування», розміщеним на офіційному веб-сайті відповідача 1, затверджений Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, і яким надається гриф обмеження доступу «Для службового користування». До вказаного переліку включені особові справи працівників райдержадміністрації (пп.4.1 п.4 Переліку).

Так, листом від 07 березня 2013 року № 22 відповідач 1 повідомив про те, що особи, призначені на посаду держреєстратора апарату райдержадміністрації в період з 01 січня 2008 року по 01 грудня 2011 року, призначені шляхом погодження з Державною реєстраційною службою України.

Це твердження не відповідає дійсності, оскільки Державна реєстраційна служба України погоджувала лише кандидатуру ОСОБА_4, кандидатури ОСОБА_6 та ОСОБА_7 погоджені Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Щодо надання копій документів на підтвердження проведення в період з 01 січня 2008 року по 01 грудня 2011 року конкурсу з прийняття на посаду держреєстратора, розпоряджень про призначення на посаду держреєстратора апарату райдержадміністрації відповідач 1 повідомив ОСОБА_1, що відповідно до п.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом.

Листом від 07 березня 2013 року № 21 райдержадміністрація повідомила ОСОБА_1 про те, що держреєстратора апарату райдержадміністрації ОСОБА_4 пройшла навчання в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції (м. Київ) в період з 27 серпня 2012 року по 07 вересня 2012 року; ОСОБА_5 призначена на посаду держреєстратора апарату райдержадміністрації до набрання чинності порядку навчання; у 2005 році на момент покладання обов'язків, навчання не проводилось.

Наведена відповідачем 1 інформація про те, що ОСОБА_5 була призначена на посаду держреєстратора, спростовується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Крім того, звертаючись із запитом до райдержадміністрації, позивач 1 просив надати йому копію свідоцтва про навчання або підвищення кваліфікації держреєстратора, цей документ наданий йому не був без зазначення причин відмови у його наданні, підстав для такої відмови та порядку її оскарження.

За висновком суду, такі відповіді не можу вважатися повними та обґрунтованими з огляду на вимоги п.6 ч.1 ст.14., ч.7 ст.6 Закону № 2939.

Заслухавши пояснення позивачів та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст.ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір» судові витрати підлягають присудженню пропорційно задоволенню позовних вимог.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Великоновосілківського районного управління юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправним наділення повноваженнями, встановлення відсутності повноважень та скасування реєстраційних записів - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, які виявилися у наданні 07 березня 2013 року неповних та необґрунтованих відповідей, викладених в листах №№ 21 та 22, на інформаційний запит ОСОБА_1 від 01 березня 2013 року.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 (шість) гривень 88 копійок.

5. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 10 липня 2013 року.

6. Постанова складена у повному обсязі 15 липня 2013 року.

7. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

8. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

9. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.