ун. № 759/10449/13-к

пр. № 1-кп/759/390/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді: Бандури І.С.

при секретарі: Лебеді В.В.

за участю прокурора: Велькова А.В.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №42013110080000294 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Роя Мар’їнського району Донецької області, українця, гр. України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, освіта середня, не одруженого, не судимого, не працюючого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 03.06.2013 року близько 15 год. 25 хв., перебуваючи в невстановленому місці, шляхом телефонного дзвінка по спецлінії « 102» повідомив про вчинення відносно нього злочину, а саме про те, що тиждень тому його побив ДІМ по вул. Картвелішвілі в м. Києві в приміщенні ЖЕКу, куди його попередньо викликали.

В подальшому, того ж дня о 15 год. 56 хв., перебуваючи в невстановленому місці, ОСОБА_2 шляхом телефонного дзвінка по спецлінії « 102» повторно повідомив про вчинення відносно нього злочину, а саме про те, що тиждень тому його вдарив ДІМ по вул. Картвелішвілі в м. Києві в приміщенні ЖЕКу, куди його попередньо викликали.

Проте, 29.05.2013 ДІМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенанту міліції ОСОБА_3 на виконання надійшли матеріали, зареєстровані в ЄО Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві під № 19787 за результатами розгляду повідомлення ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_2 не дає можливості їй спокійно проживати, постійно телефонує їй на мобільний телефон та погрожує фізичною розправою, чим ображає її честь та гідність, відвідує її адресу, при цьому стукає у вікна, виражається нецензурною лайкою, що здійснює систематично.

29.05.2013 року ДІМ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенант міліції ОСОБА_3 в ході розгляду вищезазначених матеріалів запросив до приміщення свого службового кабінету, що за адресою: м. Київ, вул. Картвелішвілі, 9-А, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, де в подальшому провів із вказаними особами профілактичну бесіду про неприпустимість вчинення з боку ОСОБА_2 подібних дій у майбутньому, при цьому жодного психологічного чи фізичного тиску до ОСОБА_2 не застосовуючи.

2 липня 2013 року між прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Вельковим Анатолієм Вікторовичем на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №42013110080000294, та ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 383 КК України, підозрюваний ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч.1 ст. 383 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо у продовж 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 2,3 ч.1 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, кримінальних правопорушень невеликої чи середньої тяжкості, тяжких кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва Вельковим Анатолієм Вікторовичем та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинив завідомо неправдиве повідомлення органам дізнання про вчинення кримінального правопорушення, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 383 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 2 липня 2013 року про визнання винуватості між прокурором Вельковим Анатолієм Вікторовичем та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 2 липня 2013 року покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: