№ справи:105/872/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Басова О.А.

№ провадження:22-ц/190/3623/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Павловської І.Г.,

суддів:Любобратцевої Н.І., Шестакової Н.В.,

при секретарі:Востріковій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

15.02.13 ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_7 та просила поділити будинок АДРЕСА_1 який є спільною сумісною власністю сторін та визнати за нею право власності на ? частину вказаного будинку. Позов мотивований тим, що спірний будинок був збудований спільними зусиллями сторін у період їх шлюбу, а тому є спільним сумісним майном подружжя.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22 квітня 2013 року позов задоволено.

Поділено спільно майно подружжя - будинок АДРЕСА_1 визнавши за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 право власності по ? частині цього будинку за кожним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції були порушенні норми матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, зазначає, що висновком експерта підтверджена можливість виділу частки спірного будинку в натурі, тому визнання права власності на ідеальну частку є порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний будинок є спільним сумісним майном сторін, у зв'язку з тим, що був спільно збудований ними у період їх шлюбу.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів і вважає, що суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, наданим сторонами, кожному окремо та в їх сукупності, правильно встановив спірні правовідносини та закон, який їх регулює, і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

При апеляційному перегляді встановлено, що 11.02.78 між сторонами було укладено шлюб, який в подальшому було розірвано на підставі рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 26.10.06.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 17.09.12, яке набрало законної сили, встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Крім того, зазначеним рішенням відмовлено позивачці у задоволенні позову про реальний поділ в натурі вказаного будинку з підстав відсутності дозволу органів виконавчої влади місцевого самоврядування на додаткове переобладнання та перепланування, яке необхідно здійснити у цьому випадку.

Згідно статті 60 Сімейного кодексу України ( далі СК ), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Правилами статей 69, 70 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.07 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 статті 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (стаття 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

З огляду на наведене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо належності спірного будинку сторонам на праві спільної сумісної власності, а тому і можливості його поділу між сторонами у рівних частках, шляхом визнання за кожним права власності на ? частину цього будинку.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з розглядом позовних вимог, які не буди заявлені, судова колегія не може взяти до уваги, оскільки ці обставини спростовуються текстом позовної заяви, та поясненнями позивача.

Відповідно частини 2 статті 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, тому доводи апеляційної скарги щодо необхідності звернення до суду з іншими позовними вимогами, не можуть бути прийняти до уваги.

За таких обставин, колегія суддів визнає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування рішення.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 308, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 22 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Любобратцева Н.І. Павловська І.Г. Шестакова Н.В.