АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5876/13 Справа № 185/2088/13 Головуючий у 1 й інстанції - Болдирєва У.М. Доповідач - Чубуков О.П.

Категорія 26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Дніпропетровськ 30 липня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Судді-головуючого: Чубукова О.П.

Суддів колегії: Михайловської С.Ю. та Єлізаренко І.А.

при секретарі Філіній Я.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2013 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Павлоградвугілля" просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про її відхилення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 тривалий час працював у шкідливих умовах на виробничих структурних підрозділах ВАТ «Павлоградвугілля», правонаступником якого є відповідач.

18 лютого 2013 року висновком МСЕК позивачу було встановлено сукупно 40% втрати професійної працездатності первинно за професійними захворюваннями.

Моральна шкода ОСОБА_5 виражається тим, що втратив суттєвий відсоток професійної працездатності від хронічного професійного захворювання, від якого постійно відчуває фізичну біль, стан його здоров'я незадовільний, багато часу знаходиться на лікуванні. Зазначені негативні наслідки професійного захворювання обумовили необхідність по-новому пристосовуватися до свого повсякденного життя.

Відповідач ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" просить скасувати вказане рішення та постановити нове, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що для звернення працівника до суду з заявою про відшкодування моральної шкоди встановлено тримісячний строк. Вина відповідача у заподіянні позивачу моральної шкоди відсутня, так як створити повністю безпечні умови праці підземних робочих на вугільних шахтах не можливо.

З урахуванням встановлених судом першої інстанції у справі обставин, судова колегія дійшла висновку, що спір розглянуто у відповідності до вимог ст.ст. 212-213 ЦПК України, суд повно та всебічно перевірив законність та обґрунтованість доводів позивача та заперечень відповідача, дослідив надані ними докази і дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, враховуючи при цьому роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" про порядок вирішення зазначеної категорії цивільних справ.

Статтею 2371 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди.

Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи апеляційної скарги щодо пропущення позивачем строку позовної давності є безпідставними, оскільки відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Таким чином доводи апелянта, який вважає, що для звернення працівника до суду з заявою про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок ушкодження здоров'я встановлено тримісячний строк, є неприйнятними, оскільки цілком суперечать вищенаведеним обставинам, нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки на час звернення позивача з зазначеним позовом Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець згідно з правилами ст. 2371 КЗпП України, па підставі якої суд обґрунтовано стягнув з відповідача моральну шкоду.

Розмір моральної шкоди судом першої інстанції встановлений правильно, з урахуванням стану здоров'я потерпілого, тривалості лікування. При цьому висновки суду в цій частині відповідають засадам розумності, виваженості та справедливості.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування або зміну рішення суду першої інстанції.

Таким чином суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального права, таке рішення є законним та справедливим, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 та 313 - 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає чинності з моменту її оголошення і з цього ж дня може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді колегії: