Справа № 352/332/13ц
Провадження № 22ц/779/1901/2013
Категорія 51
Головуючий у 1 інстанції Струтинський Р.Р.
Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - Малєєва А.Ю.,
суддів: Ясеновенко Л.В., Фединяка В.Д.,
секретаря - Лисак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Газбудсервіс» на додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2013 року по справі за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Тисменицького районного суду від 26 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2012 року, позов ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Газбудсервіс» щодо зобов'язання внести виправлення в трудову книжку, видати довідку про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії задоволено повністю.
Зобов'язано приватне підприємство «Газбудсервіс» внести виправлення до трудової книжки ОСОБА_2 в частині зазначення його професії «електрозварник ручного зварювання» з часу прийняття на роботу та видати йому довідку про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за результатами атестаційних робочих місць за умовами праці за відповідною формою.
В листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про ухвалення додаткового рішення, просив зобов'язати відповідача видати йому копії наказу про атестацію відповідного робочого місця (робочих місць), і гарантійного листа підприємства про перерахування коштів на рахунок органів Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.01.2013 додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2012 року, яким зобов'язано ПП «Газбудсервіс» видати ОСОБА_2 копію наказу про атестацію відповідного робочого місця (робочих місць) і гарантійного листа підприємства про перерахунок коштів на рахунок органів Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату, за апеляційною скаргою відповідача скасовано. Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у цій справі направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Додатковим рішенням Тисменицького районного суду від 12.06.2013 заяву позивача задоволено. Доповнено резолютивну частину рішення Тисменицького районного суду від 26 квітня 2012 року та зобов'язано ПП «Газбудсервіс» видати ОСОБА_2 копію наказу про атестацію відповідного робочого місця (робочих місць) і гарантійного листа підприємства про перерахунок коштів на рахунок органів Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення Пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату
Відповідач ПП «Газбудсервіс» оскаржило додаткове рішення в апеляційному порядку.
Зазначає, що як правильно було встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до ч.2 ст.220 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового, рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
ПП «Газбудсервіс» виконано в повному обсязі рішення Тисменицького районного суду від 26.04.2012 року відповідно до виконавчого листа від 14.06.2012 року, що підтверджується копією постанови ВДВС Тисменицького РУЮ від 09.08.2012 року про закінчення виконавчого провадження.
Фактично суд апеляційної інстанції надав вказівку та роз'яснення норм чинного законодавства, що заява ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, однак у зв'язку з відсутністю повноважень суду апеляційної інстанції у відмові такої заяви, справу направлено до суду першої інстанції.
Апелянт, вважає подану заяву про ухвалення додаткового рішення незаконною, безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.
Оскільки постановою про закінчення виконавчого провадження ВДВС Тисменицького РУЮ від 09.08.2012 року (виконавець Судак М.М.) - закінчено виконавче провадження, то у позивача відсутні підстави для звернення до суду по даній справі оскільки виконання здійснено ще 09.08.2012. А вимагати вчинення нових дій є необґрунтованим та незаконним.
Суд при постановленні рішення не взяв до уваги ні постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.03.2013 по справі виконавчого провадження № ВП 35827938, ні акт державного виконавця від 27.03.2013 року, відповідно до якого виконавчий документ виконано повністю. В акті зазначено, що претензій щодо дій державного виконавця ВДВС немає, даний акт підписано ОСОБА_2
Крім того, апелянт стверджує, що зобов'язання у видачі гарантійного листа підприємства перерахування коштів на рахунок органів Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату - суперечить нормам чинного законодавства та колективному договору підприємства «Газбудсервіс».
Просить скасувати додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2013 року та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 - відмовити.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з указаних у ній мотивів.
Позивач ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечив, просив її відхилити.
Заслухавши сторони, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 220 ЦПК України додаткове рішення може бути ухвалено судом, що ухвалив рішення, щодо позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, а заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
За п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного виконання судового рішення, про що згідно з ч. 3 цієї ж статті Закону виноситься постанова. Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 50 вказаного Закону завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених законом. Відновлення завершеного виконавчого провадження, згідно з положеннями ч.1 ст. 51 Закону можливе якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована.
Рішення Тисменицького районного суду про задоволення позовних вимог позивача винесено 26.04.2012 (а.с.53) і згідно ухвали апеляційного суду набрало законної сили 29.05.2012 (а.с. 72-76); виконавчий лист видано 14.06.2012 (а.с. 82); виконавче провадження за цим виконавчим листом закінчено 09.08.2012 та в частині 28.03.2013 (а.с. 95, 146); заяву про ухвалення додаткового рішення подано 23.11.2012 (а.с. 89), оскаржуване додаткове рішення прийнято 12.06.2013 - вже після виконання рішення.
У матеріалах справи і рішеннях суду по справі взагалі не відображено, що з приводу вимог, які стали підставою для винесення додаткового рішення, сторони подавали докази і давали пояснення. За змістом п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення не може вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Такі дані про дослідження відсутні у матеріалах справи, такі дані відсутні у рішенні суду від 26.04.2012, такі дані відсутні й у інших рішеннях суду по цій справі - позовна вимога не досліджувалась і, відповідно, не вирішувалась.
Таким чином, вважає колегія суддів, судом не враховано вимог ст. 220 ЦПК України, без належного дослідження обставин та доказів, пов'язаних з вимогою, зроблено передчасний,висновок про постановлення додаткового рішення, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, додаткове рішення скасувати. З урахуванням того, що за ч.1 ст. 220 ЦПК України додаткове рішення у даному випадку може ухвалити тільки суд першої інстанції, питання (заяву) про ухвалення додаткового рішення слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Газбудсервіс» задовольнити.
Додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2013 року скасувати, заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цій справі направити суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий А.Ю. Малєєв
Судді: Л.В. Ясеновенко
В.Д. Фединяк