Справа № 367/52/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В.
Провадження № 22-ц/780/3980/13 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю.М.
Категорія 19 26.07.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
24 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Кулішенка Ю.М.,
суддів: Гуля В.В., Коцюрби О.П.,
при секретарі: Цицюрському А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідалністю "Давір-Фінанс", треті особи - ОСОБА_3, Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції Київської області про розірвання договору купівлі-продажу,-
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2012 року позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що він передав Товариству з обмеженою відповідальністю "Давір-Фінанс" в особі генерального директора ОСОБА_4 належну йому земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Відповідач зобов'язався йому вартість земельної ділянки оплатити.
30 грудня 2011 року між ним, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Давір-Фінанс" був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, розташованої за адресою Київська область, АДРЕСА_1; вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 946. Спірна земельна ділянка до укладення договору купівлі-продажу належала йому на праві приватної власності на підставі державного акту.
За домовленістю сторін та відповідно до п. 2.1 договору від 30.12.2011 року № 946 продаж земельної ділянки вчинявся за 215 000,00 гривен, однак строк розрахунку не був указаний. До моменту укладення договору купівлі-продажу грошові кошти відповідачем не передавалися і про це свідчить відсутність такого застереження в тексті договору.
Відповідач не виконав взятого на себе зобов'язання по оплаті вартості земельної ділянки.
Позивач просив розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, яка розташована за адресою Київська область, АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Давір-Фінанс"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Давір-Фінанс" повернути земельну ділянку у власність ОСОБА_2.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2013 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Посилався на те, що Ірпінський міський суд Київської області неправомірно та безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, проігнорувавши при цьому вже існуючі вказівки Апеляційного суду Київської області.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, керувався ст.ст. 202, 610, 651, 653, 655, 962 ЦК України та дійшов висновку, що позов є не доведеним та не обґрунтованим і тому до задоволення не підлягає.
Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може.
Частиною 4 статті 10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України зобов'язання, строк(термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.2 ст.640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З оспорюваного договору вбачається, що ним передбачено як передання майна так і вчинення дій щодо сплати грошових коштів за придбану земельну ділянку.
Незважаючи на це, відповідач ТОВ "Давір-Фінанс" придбаний ним товар (спірну земельну ділянку) прийняв від продавця і належним чином зареєстрував на своє ім'я право власності, не вчинивши при цьому жодної дії щодо сплати за неї грошових коштів в сумі визначеній договором.
Тобто, в результаті неотримання грошових коштів за продану земельну ділянку позивач був позбавлений можливості отримати те, на що він розраховував, укладаючи цей договір, що є істотним порушенням договору, а також є порушенням його законних прав та інтересів, які підлягають судовому захисту.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного стану не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Факт несплати відповідачем грошових коштів підтверджується наступним: рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.08.2012 року встановлено, що ТОВ "Давір-Фінанс" не сплатило грошові кошти за придбану земельну ділянку, Апеляційний суд Київської області в своєму рішенні від 08.11.2012 року встановив, що відповідач зобов'язання щодо здійснення оплати за придбану земельну ділянку не виконав, що є істотним порушенням умов договору купівлі-продажу земельної ділянки. Рішення Апеляційного суду Київської області від 04.03.2013 року також містить посилання на той факт, що позивач має право звертатися до суду з позовом саме про розірвання спірного договору; підставою для звернення до суду з даним позовом є невиконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення оплати за придбану земельну ділянку.
З матеріалів справи вбачається і підтверджується позивачем ОСОБА_2 та третьою особою ОСОБА_3, в судовому засіданні, що до цього часу продавець коштів за продану ним земельну ділянку не отримав.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, оскільки відповідно до ст. 655 ЦК України та п.1.1. спірного договору визначено що покупець повинен сплатити грошові кошти за придбаний товар, чого зроблено не було.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглядаючи спір неповно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позову і ухвалив рішення з невірним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,1000га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, розташованої за адресою Київська область, АДРЕСА_1 від 30 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Давір-Фінанс».
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Давір-Фінанс» повернути у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3210900000:01:097:0038, розташовану за адресою Київська область, АДРЕСА_1.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Давір-Фінанс» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1075 грн 00 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді :