Справа № 101/3083/13-п
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2013 року
Суддя Алуштинского міського суду Автономної Республіки Крим Прищепа А.В., розглянув адміністративну справу, яка надійшла з Алуштинського міського відділу МВС ГУ в АР Крим про притягнення до адміністративної відповідальності відносно :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: Донецька обл..,Калиинінський район,с. Кондратіївка, вул..Сказачна,8.
за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), -
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 3 від 30.06.2013 року, ОСОБА_1 30.06.2013 року в 11-00 годин за адресою: м.Алушта,вул..Леніна 1-а , в торговій точці розташованої на території їдальні "Смак" реалізував алкогольну продукцію без дозвільних документів, а саме без державної реєстрації та ліцензії.
У судовому засіданні правопорушник не з’явився про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не надав.
Дослідивши матеріали зазначеної справи про адміністративне правопорушення вважаю, що провадження по ньому підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП з наступних підстав.
Відповідного до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Особа, яка скоїло правопорушення, відповідно до вимог ч.1 ст.8 КУпАП, підлягає відповідальності на підставі закону, діючого в час і по місцю здійснення правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.278 КУпАП , вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Про вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст.254 КУпАП, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів державної податкової служби (статті 51-2, 155-1, 162-1, 162-2, 163-1 – 163-4, 163-12, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 172-4 – 172-9, 177-2);
Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
З протоколу від 30 червня 2013 року вбачається, що його склав старший оперуповноважений СУ ФР ГУ Міндоходів в АР Крим капітан податкової міліції ОСОБА_2, але в свою чергу в матеріалах справи відсутні будь-які документи які б підтверджували підстави та повноваження зазначеної посадової особи для проведення перевірки зазначеного об?єкту господарювання.
Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які документи які б надавали можливість зробити висновок про те, що ОСОБА_3 взагалі є СПД-ФОП.
З пояснень які були надані ОСОБА_3 вбачається, що він працює продавцем алкогольної продукції в столовій «Смак» з 01 липня 2013 року. В його обов’язки входить торгівля спиртними напоями. Товари привозить господар торгівельної точки. В матеріалах справи мається копія свідоцтва фізичної особи-підприємця на ОСОБА_4
Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною, відповідно до вимог п. 75.1.3 ст.75 ПК України, вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до вимог п.п.80.1 – 80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин закріплених у п. 80.2.1. - 80.2.7 ст.80 ПК УКраїни.
Відповідно до вимог п.80.5 ст.80 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Відповідно до вимог п.80.9 ст.80 ПК України строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.80.10 ст.80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Посадові особи органу державної податкової служби, відповідно до вимог п.81.1 ст.81 ПК України, мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
- копії наказу про проведення перевірки;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відповідно до вимог п.81.3 ст.81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов'язані виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Аналізуючи вищезазначені нормі ПК України слід дійти висновку про те, що посадові особи мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених Податковим кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення.
Відповідно до вимог оформлення направлення на проведення перевірки, визначених ст. 81 ПК, в направленні на проведення планової або позапланової перевірки мають бути зазначені: дата видачі, найменування органу ДПС, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (об’єкта), що перевіряється, мета, вид, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
При цьому слід звернути увагу, що відомості щодо посадових осіб, зазначених у направленні на перевірку, мають відповідати даним, наведеним у службовому посвідченні кожного із перевіряючих.
Крім того, направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника органу ДПС або його заступника, скріпленого печаткою органу ДПС. Використання факсиміле в такому випадку не передбачається.
З метою встановлення єдиної форми направлення на перевірку ДПС України розроблено зразок направлення, затверджений наказом № 355.
Для підтвердження факту вручення органом ДПС повідомлення про проведення перевірки платника податків Податковим кодексом передбачено норму, відповідно до якої при пред’явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Таким чином перед початком проведення фактичної перевірки посадові особи, які її будуть проводити зобов?язані надати рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктом 80.2 статті 80.
При цьому в наказі рекомендується враховувати обов'язкові реквізити, передбачені для направлення на проведення перевірки згідно з пунктом 81.1 статті 81 Кодексу. Такий наказ складається окремо на кожного суб'єкта господарювання з врахуванням (зазначенням переліку) його господарських об'єктів (у разі наявності), які підлягають перевірці, з зазначенням посад та прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку.
Допуск посадових осіб органів державної податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно з статтею 81 Кодексу.
Одночасно слід зазначити, що на відміну від наказу на проведення перевірки, направлення з зазначенням [реквізитів], передбачених абзацом першим пункту 81.1 статті 81 Кодексу, складається окремо по кожному суб'єкту чи об'єкту, який підлягає перевірці згідно наказу, а також окремо на кожного перевіряючого.
Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених абзацом першим пункту 81.1 статті 81, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Таким чином, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що у посадової особи старшого оперуповноваженого СУ ФР ГУ Міндоходів в АР Крим капітана податкової міліції ОСОБА_2 взагалі відсутні будь-які документи які надавали йому підстави для проведення перевірки , що в свою чергу є грубим порушенням вимог діючого податкового законодавства.
Крім того, відповідно до вимог п.78.3 ст.78 ПК України, встановлено, що працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до вимог ст.251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа), відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що перевірку проведено посадовою особою, яка в свою чергу не мала необхідних та обов?язкових документів які б надавали їй можливість проводити її, що в свою чергу є перевищенням старшим оперуповноваженим СУ ФР ГУ Міндоходів в АР Крим капітан податкової міліції ОСОБА_2 своїх повноважень.
Вищезазначене свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення від 30 червня 2013 року не є допустимим доказом по зазначеній справі та його не можливо приймати до уваги, тому не має фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При таких обставинах провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1. в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП повинно бути закрито на підставі ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. 247 ч.1, 283, 284 КУоАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУоАП – закрити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. 294 КУоАП.
СУДДЯ –