ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"17" листопада 2006 р. |
Справа № 34/385-06-9686А |
17.11.2006р. в 16год.10хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Артем'євій В.В.,
за участю представників від прокуратури Одеської області: Лянної О.А., діючої на підставі посвідчення №98 від 04.11.1998р.; від відповідача: ОСОБА_2 -представника без належних повноважень;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №416 адміністративну справу №34/385-06-9686А
за позовом Прокурора Фрунзівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи
ОСОБА_1
про стягнення заборгованості на суму 1153,28грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Фрунзівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області звернувся до суду з позовною заявою та , в якій просить стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1153,28грн.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, з підстав викладених у запереченні на позовну заяву та доповненні до нього.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. (із змінами та доп.) відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 13.06.1994р. за №3611-249.
При цьому під страховими внесками у відповідності до ст.1 вищезазначеного Закону України розуміються кошти відрахувань на соціальне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до ст.ст.19, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.03р. № 21-1, зареєстрованої в Мінюсті України 16.01.04р. за №64/8863, платник зобов'язаний самостійно нараховувати, обчислювати, та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно встановлених законодавством строків і тарифів.
Згідно п.5.3 п.п.5.3.2 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” за кожен місяць, в якому підприємець мав чистий дохід, страхові внески повинні становити не менше мінімального страхового внеску, що відображається в розрахунку сум страхових внесків, що підлягають доплаті за результатами підприємницької діяльності.
Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. (із змінами та доп.) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. N21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за N 64/8663 (із змінами та доп.) фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, що оподатковуються за загальною системою оподаткування, у 2005році сплачували страхові внески у розмірі 32 відсотки суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб в межах максимальної величини, з якої справляються страхові внески, але не менше мінімального страхового внеску. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального страхового внеску за кожний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 32 відсотки.
Матеріали справи свідчать, що заборгованість відповідача по страховим внескам, які сплачуються у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної декларації, і складають за кожен місяць, в якому підприємець мав чистий дохід, але не менше: за період з 01.01.2005р. по 31.03.2005р. -83,84грн.; за період з 01.04.2005р. по 30.06.2005р. -92,80грн.; за період з 01.07.2005р. по 31.08.2005р. -99,20грн.; за період з 01.09.2005р. по 31.12.2005р. -106,24грн.
Платникам страхових внесків, які згідно до законодавства зобов'язані здійснити доплату до мінімального страхового внеску, надсилається розрахунок, у якому розраховуються суми страхових внесків, які підлягають доплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний рік для узгодження та підписання.
Зазначений розрахунок сум страхових внесків, які підлягають доплаті за результатами підприємницької діяльності, був направлений відповідачу рекомендованою поштою 10.05.2006р., отриманий останнім 13.05.2006р., про що свідчить поштове повідомлення НОМЕР_1. Викладене спростовує твердження відповідача про неотримання зазначеного розрахунку судом з посиланням на знаходження відповідача на лікуванні в лікарні, оскільки надані ним аналізи Відділення клінічної лабораторії діагностики Одеської обласної клінічної лікарні за 13.05.2006р. не свідчать про знаходження відповідача на стаціонарному лікуванні у лікарні, що унеможливило отримання зазначеного розрахунку.
Відповідно до ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. (із змінами та доп.) у разі узгодження розрахунку та несплати розрахованих у ньому сум такому платнику направляється вимога про сплату недоїмки, яка є виконавчим документом.
На виконання вимог зазначеної норми закону позивач направив відповідачу 30.08.2006р. рекомендованою поштою вимогу, отриману останнім від 04.09.2006р., не спростоване відповідачем документально, у зв'язку з чим твердження відповідача про неотримання зазначеного розрахунку судом не приймається до уваги.
Зазначену суму заборгованості в добровільному порядку відповідачем не сплачено, з врахуванням чого Прокурор Фрунзівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області звернувся до суду з позовом про стягнення останньої.
За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов Прокурора Фрунзівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею взагалі не передбачено. На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.
Керуючись ст.ст.60, 71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги прокурора Фрунзівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2, адреса:АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Фрунзівському районі Одеської області (на р/р 256083134444, МФО 388380, Фрунзівське відділення Ощадбанку) заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 1153(одна тисяча п'ятдесят три)грн. 28 коп.
3. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 24.11.2006р.
Суддя Фаєр Ю.Г.