Справа № 361/259/13-ц Головуючий у І інстанції Пухна О.М.

Провадження № 22-ц/780/3485/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.

Категорія 26 26.07.2013

У Х В А Л А

іменем України

25 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Панасюка С.П.,

суддів: Даценко Л.М., Савченка С.І.,

при секретарі: Антіпову Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд звернути стягнення на заставне майно, посилаючись на те, що 26 листопада 2007 року ЗАТ «ТОП Банк» правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № ML-001/144/2007, за яким ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 59727,67 доларів США з плаваючою процентною ставкою 5.99+FIDR.

З метою забезпечення повно і своєчасного виконання зобов'язань за вказаним договором, 26.11.2007 року між сторонами укладено договір іпотеки №PCL 001/144/2007 відповідно до якого іпотекодавець ОСОБА_3 передав у іпотеку земельну ділянку площею 0,1851га, за адресою: АДРЕСА_1.

Також, посилається на те, що на час звернення до суду з даним позовом договір іпотеки є чинним. Проте, згідно з договором купівлі-продажу від 14 жовтня 2011 року ОСОБА_3 продав вказану ділянку ОСОБА_4 який у свою чергу за договором купівлі-продажу продав вказану земельну ділянку відповідачу ОСОБА_2

Станом на 19 липня 2012 року заборгованість за кредитом ОСОБА_3 не погашена і складає 76569,24 долари США. Позивач просить виходячи з вимог ст.23Закону України «Про іпотеку» звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на земельну ділянку площею 0,1851га, за адресою: АДРЕСА_1, яка на даний час належить ОСОБА_2

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково.

В рахунок погашення боргу ОСОБА_3 перед товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», за кредитним договором № ML-001/144/2007 від 26 листопада 2007 року в розмірі 76569,24 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на день розрахунку 1933976грн. (один мільйон дев'ятсот тридцять три тисячі дев'ятсот сімдесят шість)грн.68 коп., з яких заборгованість по кредиту - 58559,43 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на день розрахунку 468065 (чотириста шістдесят вісім тисяч шістдесят п'ять)грн. 52коп; заборгованість по відсоткам 18009.81 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на день розрахунку 143952 грн.(сто сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві)грн. 41коп., заборгованість по пені - 1321958грн.(один мільйон триста двадцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят вісім)грн., звернути стягнення на предмет іпотеки по договору іпотеки №PCL 001/144/2007 від 26 листопада 2007 року, укладеного між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_3, а саме на земельну ділянку площею 0,1851га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. кадастровий номер 3221287201:01:089:0033, яка належить ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1. зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2), яка підлягає реалізації із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст.38 Закону України «Про іпотеку», а саме шляхом продажу товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» (03680, м.Київ, вул.Фізкультури,28-Д, р/р 26507002333333 в АТ «ОТП Банк». МФО 300528, код СДРПОУ 36789421) від свого імені з наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення процедури продажу будь якій особі за початковою ціною продажу, визначеною у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Стягнуто з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» (03680, м.Київ, вул.Фізкультури,28-Д, р/р 26507002333333 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код СДРПОУ 36789421) судовий збір в сумі 3219грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

ОСОБА_2 не погоджуючись із рішенням суду подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.04.2013 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в позові ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставне майно посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, які призвели до неправильного вирішення спору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ПАТ «Брокбізнесбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вимоги апелянт обґрунтовує неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційних скарг з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що спірну земельну ділянку 29 листопада 2011 року відповідач придбала у власність за договором купівлі-продажу у ОСОБА_4. Договір укладався відповідно до вимог закону, посвідчувався приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу ОСОБА_5 і будь-які обмеження чи обтяження на цю земельну ділянку були відсутні.

Після набуття вказаної земельної ділянки у власність відповідача ОСОБА_2, вона 20 квітня 2012 року уклала з третьою особою ПАТ «Брокбізнесбанк» кредитний договір та у його забезпечення 20 квітня 2012 року договір іпотеки на спірну земельну ділянку. Після укладення договору іпотеки з відповідачем земельна ділянка перебуває у Державному реєстрі іпотек та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за договором укладеним між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_2

Згідно з вимогами ст.3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва. іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Аналогічні положення містяться і в пункті 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин».

З урахуванням наведеного, та оскільки ОСОБА_3 не виконуються умови кредитного договору № ML-001/144/2007, в частині повернення кредитних коштів ТОВ «ОТП Факторинг України», суд з урахуванням положень ст.23 Закону України «Про іпотеку» прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність звернення стягнення на земельну ділянку, передану ОСОБА_3 з метою забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором в іпотеку ЗАТ «ТОП Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є TOB «ОТП Факторинг України» за договором іпотеки №PCL 001/144/2007 від 26 листопада 2007 року.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, на підставі вищенаведеного.

Таким чином, суд першої інстанції, з»ясувавши обставини справи й давши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про задоволення позову з підстав передбачених ст.ст.23, 38-39 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в тому, що посилання апелянтів на Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є безпідставними, так як відповідно до ст.1 вказаного Закону, Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов»язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Інші твердження апелянтів не приймаються колегією суддів з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не знайшла підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, а тому відхиляє апеляційні скарги ОСОБА_2 та ПАТ «Брокбізнесбанк» та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: