ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.2013 р. Справа № 5015/2090/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м.Львів
про стягнення 513 671,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився.
Заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Публічнe акціонернe товариство "Універсал Банк" подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" про стягнення 513 671,00 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 06.09.2012р. позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім" на користь Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" 206 230,94 грн. заборгованості по сумі кредиту, 107 066,71 грн. процентів за користування кредитом, 15 561,12 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань та 6 577,19 грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім" задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 06.09.2012р. скасовано частково, в частині стягнення 15 561,12 грн. пені відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2013р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" задоволено частково, рішення господарського суду Львівської області від 06.09.2012р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. в частині позовних вимог про стягнення пені скасовано, та в цій частині направлено справу на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Ухвалою суду від 31.05.2013р. прийнято справу до розгляду та призначено її до судового розгляду на 12.06.2013р. Ухвалами суду від 12.06.2013р., 26.06.2013р. та 10.07.2013р. розгляд справи відкладався з підстав викладених в даних ухвалах суду.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №04114 0432787 9 від 12.07.2013р. - вручено 16.07.2013р.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №79057 0188796 2 від 12.07.2013р. - вручено 16.07.2013р.
26.06.2013р. відповідачем було подано клопотання (вх.№24644/13) про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, в якому він просить відмовити ПАТ "Універсал Банк" в стягненні пені з підстав викладених в даному клопотанні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд,-
встановив:
31.10.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Універсал Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Універсал Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім" укладено кредитний договір №10/99К-06 відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 549 480,40 грн. на умовах, визначених кредитним договором, а відповідач зобов'язався прийняти кредит, належним чином його використовувати та повернути до 30.10.2009 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 20,0 процентів річних.
Пунктом 1.1. кредитного договору сторони дійшли згоди про те, що терміном погашення кредиту є 30.10.2009р.
Відповідно до п.4.2.1. кредитного договору, повернення кредиту здійснюється відповідно до узгодженого сторонами графіку, вказаному у договорі або додатку до нього, що є невід'ємною частиною даного договору.
Сторонами був підписаний такий графік, в якому вони узгодили порядок і розміри повернення кредиту.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит на суму 549 480,40 грн.
Однак, всупереч умов договору відповідачем не повернуто кредит в термін, визначений договором та підписаним сторонами графіком, в результаті чого виникла заборгованість по тілу кредиту в розмірі 206 230,94 грн. та заборгованість щодо сплати відсотків у розмірі 107 066,71 грн.
Відповідно до п.8.1. кредитного договору, при порушенні строків сплати кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, комісії, позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 0,1 % від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до уточненого розрахунку пені від 06.09.2012р., долученого позивачем до матеріалів справи, заявлено до стягнення 21 341,38 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань.
Рішенням господарського суду Львівської області від 06.09.2012р. позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім" на користь Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" 206 230,94 грн. заборгованості по сумі кредиту, 107 066,71 грн. процентів за користування кредитом, 15 561,12 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань та 6 577,19 грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім" задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 06.09.2012р. скасовано частково, в частині стягнення 15 561,12 грн. пені відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2013р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" задоволено частково, рішення господарського суду Львівської області від 06.09.2012р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. в частині позовних вимог про стягнення пені скасовано, та в цій частині направлено справу на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 21 341,38 грн. слід задоволити частково з наступних підстав.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.4.2.1. кредитного договору, повернення кредиту здійснюється відповідно до узгодженого сторонами графіку, вказаному у договорі або додатку до нього, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно із ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається із графіка погашення заборгованості, відповідач повинен був погасити заборгованість за кредитним договором окремими платежами наступним чином:
в грудні 2008р. - 5 845,05 грн.;
в січні 2009р. - 5 845,05 грн.;
в лютому 2009р. - 5 845,05 грн.;
в березні 2009р. - 5 845,05 грн.;
в квітні 2009р. - 5 845,05 грн.;
в травні 2009р. - 5 845,05 грн.;
в червні 2009р. - 5 845,05 грн.;
в липні 2009р. - 5 845,05 грн.;
в серпні 2009р. - 5 845,05 грн.;
в вересні 2009р. - 5 845,05 грн.;
до 30 жовтня 2009р. - 151 587,28 грн.
Пунктом 4.6. договору передбачено, що платежі відповідно до умов даного договору вважаються здійсненими в обумовлений термін, якщо сума платежу в повному розмірі надійшла на рахунок банку, відповідно до п.п. 4.2.-4.3. даного договору. Якщо термін платежу припадає на неробочий день то платежі мають бути здійснені не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до п.8.1. кредитного договору при порушенні строків сплати кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, комісії, позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 0,1 % від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу.
Згідно поданого уточненого розрахунку заборгованості від 06.09.2012р. позивачем визначено такі періоди нарахування пені по кожному невиконаному зобов'язанню окремо, а саме:
за зобов'язання грудня 2008р. - період нарахування з 01.01.2009р. по 01.07.2009р.;
за зобов'язання січня 2009р. - період нарахування з 03.02.2009р. по 03.08.2009р.;
за зобов'язання лютого 2009р. - період нарахування з 03.03.2009р. по 03.09.2009р.;
за зобов'язання березня 2009р. - період нарахування з 01.04.2009р. по 01.10.2009р.;
за зобов'язання квітня 2009р. - період нарахування з 01.05.2009р. по 01.11.2009р.;
за зобов'язання травня 2009р. - період нарахування з 02.06.2009р. по 02.12.2009р.;
за зобов'язання червня 2009р. - період нарахування з 01.07.2009р. по 01.01.2010р.;
за зобов'язання липня 2009р. - період нарахування з 01.08.2009р. по 01.02.2010р.;
за зобов'язання серпня 2009р. - період нарахування з 01.09.2009р. по 01.03.2010р.;
за зобов'язання вересня 2009р. - період нарахування з 01.10.2009р. по 01.04.2010р.;
за зобов'язання жовтня 2009р. - період нарахування з 01.11.2009р. по 01.05.2010р.
Слід зазначити, що позивачем нараховано пеню по кожному невиконаному зобов'язанню (по кожному місяцю) окремо, враховуючи ч.6 ст.232 ГПК України, а також ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Загальний розмір пені, заявлений позивачем до стягнення за невиконання всіх вищезазначених зобов'язаннях, становить 21 341,38 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідачем подано заяву (вх.№24644/13 від 26.06.2013р.) про застосування строку позовної давності, відповідно до якої просить відмовити в стягненні пені, враховуючи ч.6 ст.232 ГК України, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та ст.258 ЦК України.
Згідно із ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність в один рік, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Розглянувши заяву відповідача про застосування строку позовної давності, враховуючи рекомендації Вищого господарського суду України зазначені у постанові від 15.05.2013р, щодо встановлення початку перебігу строку позовної давності щодо стягнення пені та час протягом якого зупинявся перебіг строку позовної давності, суд зазначає наступне.
27.02.2010р. господарським судом Львівської області порушено провадження у справі №21/11 про банкрутство ТзОВ „Компанія „Лізинговий дім" в порядку ст. 53 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З врахуванням ч.4 ст.12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одночасно з порушенням провадження у справі №21/11 про банкрутство ТзОВ „Компанія „Лізинговий дім" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Водночас слід зазначити, що відповідно абзацу 2 ч.4 ст.12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
29.09.2011р. Львівським апеляційним господарським судом винесено постанову, якою провадження у справі №21/11 припинено. Вказана постанова набрала законної сили з дня її прийняття.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.12.2011р. постанову Львівського апеляційного господарського суду залишено без змін.
Відповідно ч.7 ст.12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Згідно п.2 ч.1 ст.263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.
Відтак, враховуючи вищенаведене, починачи з дати порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ „Компанія „Лізинговий дім" (з 27.02.2010р.) по дату винесення ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство (по 29.09.2011р.) мало місце зупинення перебігу строку позовної давності.
Частиною 3 ст. 263 ЦК України встановлено, що від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Отже з огляду на викладене, та зважаючи на те, що позивач звернувся до суду 24.05.2012р. (відмітка органу зв'язку на конверті в якому була відправлена позовна заява з додатками на адресу господарського суду Львівської області), а з 27.02.2010р. по 29.09.2011р. мало місце зупинення перебігу строку позовної давності, суд дійшов висновку, що перебіг строку позовної давності щодо стягнення пені починається з 24.10.2009р., що є наступним за днем з яким пов'язано його початок.
Разом з тим, відповідно до абзацу другого п.4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.
Відповідно до п.4.3. цієї ж Постанови, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).
Відтак, перевіривши розрахунок пені, суд зазначає наступне.
По невиконаним зобов'язанням відповідача починаючи за грудень 2008р. по березень 2009р. включно, враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо позовної вимоги про стягнення пені, строк позовної давності передбачений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України сплив.
Однак, враховуючи початок перебігу строку позовної давності встановлений вище та положення ч.6 ст.232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, за невиконані зобов'язання:
за квітень 2009р. стягнення пені можливе за період починаючи з 24.10.2009р. до 01.11.2009р;
за травень 2009р. стягнення пені можливе за період починаючи з 24.10.2009р. до 02.12.2009р.
за червень 2009р. стягнення пені можливе за період починаючи з 24.10.2009р. до 01.01.2010р.
за липень 2009р. стягнення пені можливе за період починаючи з 24.10.2009р. до 01.02.2010р.
за серпень 2009р. стягнення пені можливе за період починаючи з 24.10.2009р. до 27.02.2010р. (до введення мораторія).
за вересень 2009р. стягнення пені можливе за період починаючи з 24.10.2009р. до 27.02.2010р. (до введення мораторія).
за жовтень 2009р. стягнення пені можливе за період починаючи з 31.10.2009р. до 27.02.2010р. (до введення мораторія).
Відтак, здійснивши перерахунок пені по вищезазначеним періодам, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 11 772,62 грн. пені.
З огляду на викладене, перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача 21 341,38 грн. підлягає задоволенню частково, а саме підлягає до задоволення в частині стягнення 11 772,62 грн.
Разом з тим, враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені, а також зважаючи на те, що з 27.02.2010р. по 29.09.2011р. мало місце зупинення перебігу строку позовної давності та на те, що протягом дії мораторію (з 27.02.2010р. по 29.09.2011р.) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), суд дійшов висновку, що в задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені, а саме в частині 9 568,76 грн. слід відмовити.
Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №1780/3 від 22.05.2012р.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 235,45 грн. судового збору.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Керуючись ст.ст.11, 256, 258, 263, 267, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230, 231, 232, 345 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов в частині стягнення пені задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (79057, м.Львів, вул.Євгена Коновальця, буд. 103 офіс 605; ідентифікаційний код 31730064) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, буд. 54/19; ідентифікаційний код 21133352) 11 772,62 грн. пені та 235,45 грн. судового збору.
3. В частині стягнення 9 568,76 грн. пені відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено
та підписано 30.07.2013р.
Суддя Петрашко М.М.