Справа180/532/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 р. м. Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої Хомченко С.І.

при секретарі Назаренко А.В.

за участю прокурора Дехтярьова Д.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013040330000125 за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Марганця, громадянки України, освіта середня-спеціальна, не заміжня, має на утриманні неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої:

04.10.2012 року Марганецьким міським судом по ч. 1 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Марганецького міського суду від 04.10.2012 року ОСОБА_1 була засуджена за ч. 1 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт. З даним вироком ОСОБА_1 була ознайомлена 04.10.2012 року, їй було роз'яснено порядок проходження даного виду покарання, а також вона була попереджена про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання.

Однак, ОСОБА_1, в період часу з 04.10.2012 року по 29.01.2013 року, з метою ухилення від відбування громадських робіт, будучи зобов'язаною з'явитися в комунальне підприємство «Житлове господарство» м. марганець для виконання обов'язку у вільний від роботи та навчання час, не з'явилася для виконання таких робіт.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, розкаялася, підтвердила обставини, вказані вище та пояснила, що їй нічого не заважало виконати вирок суду та відбути покарання у вигляді 100 годин громадських робіт, але вона не мала бажання виконувати ці роботи взимку. Просить суворо не карати, обіцяючи більш злочинів не вчиняти.

В зв'язку з повним визнанням обвинуваченою своєї вини, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджує докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким в судовому засіданні не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 в судовому засіданні доведена повністю і її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 389 КК України, тому що вона вчинила умисні дії, які виразилися в ухиленні від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, те, що вона вчинила злочин проти правосуддя, скоїла злочин середньої тяжкості.

Суд також враховує особу обвинуваченої, яка раніше судима, характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувалася, на обліку ніде не перебуває, офіційно ніде не працює, має на утриманні неповнолітню дочку.

Обставинами, що пом»якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що мірою покарання, необхідною і достатньою для перевиховання обвинуваченої і попередження нових злочинів може бути міра покарання у вигляді мінімальної межі санкції ч.2 ст. 389 КК України. Але, враховуючи те, що ОСОБА_1 має на утриманні дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, суд приходить до висновку про неможливість призначення обвинуваченій покарання у вигляді арешту або обмеження волі, відповідно до ст.ст. 60, 61 КК України, а тому вважає за необхідне застосувати ст.. 69 КК України, враховуючи наявність дитини та щире каяття обвинуваченої, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для даного виду покарання. Таким чином, до обвинуваченої ОСОБА_1 суд вважає за можливе застосувати покарання у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370-374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 грн.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судья: С . І. Хомченко