Справа № 633/159/13-ц
Номер провадження 2/633/64/2013
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2013 року Печенізький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Танасевич О.В.,
при секретарі - Криворучко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Печеніги, Харківської області цивільну справу за позовом ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЧУГУЄВО-БАБЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1. В обґрунтування позову зазначав, що в 1998 році зазначений будинок надано в користування ОСОБА_3, в якості членів родини якого вселились відповідачі по справі. Разом з тим, після смерті ОСОБА_3 з 2007 року в будинку ніхто не проживає. Посилався на те, що відповідачі фактично не проживають в цьому житловому будинку понад 6 місяців, що є підставою для визнання них такими, що втратили право користування цим приміщенням.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі, в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 33).
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, заперечень проти позову та заяв про розгляд справи за їхньої відсутності суду не надали. За відомостями Печенізького РС ГУДМС України в Харківській області відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21). Як вбачається зі зворотних поштових повідомлень про неможливість вручення судових повісток зазначена кореспонденція не була отримана відповідачами за місцем реєстрації та була повернута суду за закінченням строку зберігання (а.с. 28, 29, 31, 32). Відповідно до положень статей 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України відповідачі вважаються такими, що повідомлені про час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до статті 224 Цивільного процесуального кодексу України суд за згодою позивача розглянув справу за відсутності відповідачів у порядку заочного провадження.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд досліджує спірні правовідносини відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України на підставі доказів, поданих сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок АДРЕСА_1 (далі за текстом, спірний будинок), знаходиться на балансі позивача та відповідно до довідки, виданої ДП «Чугуєво-Бабчанський лісгосп», обліковується за інвентарним номером 014, введений в експлуатацію в 1959 році, первісна вартість 114363 гривні 09 копійок (а.с. 10).
За відомостями, наведеними в довідці № 3587 від 1 серпня 2012 року Печенізького РВ ГУМВС України в Харківській області, відповідачі зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Судом встановлено, що відповідачі не проживають в спірному будинку з 8 серпня 2011 року і це обґрунтовано актами обстеження житлового приміщення від 8 серпня 2011 року та 29 березня, 15 червня, 20 вересня 2012 року, відповідно до яких в цьому будинку ніхто не проживає, вікна вибиті, двері не зачиняються, до приміщення вільний доступ, покрівля протікає, стіни та стеля мають пошкодження, подвір'я будинку недоглянуте (а.с. 11, 12, 13, 14).
Згідно статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
За таких обставин, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, судом встановлено, що відповідачі не проживають в будинку АДРЕСА_1 з 8 серпня 2011 року, тобто понад шість місяців, поважних причин такої відсутності не встановлено, участі в утриманні домоволодіння відповідачі не беруть, за комунальні послуги плату не вносять.
Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно частини 1 статті 319, частини 1 статті 321 цього ж Кодексу власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, при цьому він має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним цих прав. Через наявну реєстрацію відповідачів позивач позбавлений можливості реалізовувати своє законне право користуватись та розпоряджатись належним їй майном.
Судом не встановлено наявності будь-якої домовленості між сторонами щодо строку відсутності відповідача за місцем реєстрації та збереження за ним права користування спірним житлом відповідно до частини 2 статті 405 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність без поважних причин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1, понад шість місяців, що відповідно до статті 71 Житлового кодексу України є підставою для визнання їх такими, що втратили право користування спірним житлом, та є належним способом захисту порушеного права позивача відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.
Виходячи зі змісту статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11 грудня 2003 року, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів, зокрема, на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
На підставі статті 71 Житлового кодексу України, частини 1 статті 319, частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України, статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11 грудня 2003 року, та керуючись статтями 10, 11, 174, 209, 212, 214-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЧУГУЄВО-БАБЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЧУГУЄВО-БАБЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» (код ЄДРПОУ 00993069 ) судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЧУГУЄВО-БАБЧАНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» (код ЄДРПОУ 00993069) судовий збір в сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог статті 229 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Печенізький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: