Справа № 349/1302/13-ц

Провадження № 2/349/393/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 липня 2013 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Лошак О.О.

з участю секретаря Мартиновської І.П.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду №4 в м. Рогатині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Рогатинського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У позовній заяві зазначено, що між нею і відповідачем по справі 08 січня 2002 року у виконавчому комітеті Верхньолипицької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області було зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис за №1. Від спільного проживання в шлюбі діти не народилися. Спільне проживання між ними склалося невдало. Між ними постійно виникали сварки, непорозуміння. Вони втратили почуття любові і поваги один до одного. Шлюбні відносини між ними припинені в 2005 році. Примирення між ними неможливе. Просила шлюб розірвати.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю із підстав зазначених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю, не надавати їм терміну для примирення і збереження сім'ї, оскільки таке примирення є неможливим. Спільно не проживають вісім років. Після розірвання шлюбу просила присвоїти їй прізвище ОСОБА_1.

Відповідач у судове засідання не прибув і про причину своєї неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Суд, зі згоди позивача по справі, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши доводи позивачки по справі, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з свідоцтва про одруження НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Верхньолипицької сільської ради, 08 січня 2002 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що було зроблено актовий запис за №1. Після одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с.3).

ОСОБА_1, 1977 року народження зареєстрована і проживає в с.Верхня Липиця Рогатинського району, що підтверджується довідкою №642, виданою 11.04.2013 року виконавчим комітетом Верхньолипицької сільської ради (а.с.4).

Відповідно до вимог ст.112 СК України при розірванні шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову. Бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.

Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

За ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дані положення закріплені у ст.55 Сімейного кодексу України. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.

Судом встановлено, що сторони припинили подружні стосунки, у позивачки наявне стійке волевиявлення, направлене на припинення сімейних відносин. З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин відсутні підстави для надання сторонам строку на примирення. Викладені обставини свідчать про те, що подальше спільне проживання подружжя і збереження сім`ї неможливе, суперечитиме інтересам позивачки, що має істотне значення, а тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.ст.109, 110, 112 ч.2 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10,11,60,212,214, 224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю. Шлюб, зареєстрований 08 січня 2002 року у виконавчому комітеті Верхньолипицької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис №1 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 присвоїти прізвище ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки с.Верхня Липиця ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір в сумі 114,70 грн.

Рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до відділу реєстрації актів цивільного стану Рогатинського районного управління юстиції Івано-Франківської області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано - Франківської області через Рогатинський районний суд Івано - Франківської області шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час оголошення рішення - в цей же термін - з часу отримання копії рішення суду.

Рішення може бути переглянуто судом за заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії цього рішення.

Головуючий: О.О.Лошак