справа № 2-3062/11

провадження № 2/361/19/13

04.07.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2013 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Телепенька А.Д.,

при секретарі Срібній Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смерека», ОСОБА_4 про розірвання договору, стягнення коштів за договором та моральної шкоди і зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором підряду,

в с т а н о в и в :

У серпні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 27 серпня 2010 року він маючи на меті виготовити, доставити і установити столярні вироби (дверні блоки) у належному йому житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, уклав із суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 (далі - відповідач) договір підряду № 15, за яким останній зобов'язувався у строк не пізніше 30 вересня 2010 року виконати умови договору.

У п. 2.1 цього ж договору встановлено, що вартість робіт з матеріалами становить 71170 грн.

За умовами п. 3.1 договору підряду № 15 від 27 серпня 2010 року передбачено, що він (Замовник) повинен оплатити своє замовлення по виготовленню, доставці та встановленню (столярних виробів - дверних блоків) в три етапи:

- 70 % - тобто 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. під час укладення договору;

- 20 % при прийомі замовлення в цеху;

- 10% при прийомі замовлення на об'єкті.

На виконання умов договору підряду від 27 серпня 2010 року він двічі передав ОСОБА_4 забезпечувальний платіж, а саме: 27 серпня 2010 року в розмірі 50000 грн., а 09 грудня 2009 року в розмірі 30000 грн.

Столярні вироби (дверні блоки) були виготовлені та доставлені у належний йому на праві власності житловий будинок. Під час встановлення дверних блоків ним було виявлено, що вони виконанні з відхиленням від стандартних норм, мають різний відтінок, форму, а також недотримані їх розміри.

Відповідач ОСОБА_4 погодившись, що дверні блоки виконані з відхиленням від стандартних норм забрав їх для усунення недоліків.

У зв'язку з тим, що останній не повернув йому перероблені дверні блоки чи кошти сплачені за них, він з метою виготовлення у свій будинок нових дверей змушений був звернутись до іншого виробника.

01 липня 2011 року між ним та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 укладено договір № 3 на виготовлення столярних виробів, а саме: двадцять дверних блоків та арочний пройом, вартістю на 95000 грн.

Вважає, що за таких обставин має право на розірвання договору № 15 від 27 серпня 2010 року та на повернення сплачених коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції і 3% річних від простроченої суми 91078 грн. 08 коп.

Також вважає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_4 умов спірного договору йому завдано ще й моральна шкода, яка полягає у постійних душевних переживаннях і стражданнях з приводу неповернення коштів відповідачем, втрати додаткових коштів на виготовлення нових столярних виробів, яку він оцінює в розмірі 20000 грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив:

1) розірвати договір підряду № 5, укладений 27 серпня 2010 року між ним і ОСОБА_4;

2) стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його (позивача) користь:

- кошти, сплачені за договором підряду від 27 серпня 2010 року у розмірі 80000 грн.;

- інфляційні нарахування в сумі 6620 грн.;

- три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання в сумі 4458 грн. 08 коп.;

Всього просив стягнути із ОСОБА_4 кошти в сумі 91078 грн. 08 коп. (80000+6620+4458 грн. 08 коп.)

Також просив стягнути і моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

У грудні 2011 року відповідач ОСОБА_4 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 у якій зазначав, що між ним та ОСОБА_3, крім договору № 15 від 27 серпня 2010 року був укладений 09 грудня 2010 року договір підряду № 16 за умовами якого він зобов'язався у строк до 23 лютого 2011 року виготовити, доставити і встановити у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 столярні вироби, а саме: дерев'яні сходи з обшивкою із ясеня.

За умовами вказаного договору та складеного кошторису вартість робіт з матеріалами склала 55000 грн.

У грудні 2010 року під час другої оплати ОСОБА_3 свого замовлення по виготовленню дверних блоків, між ним і останнім була досягнута домовленість, що кошти в розмірі 8830 грн. будуть зараховані як частковий забезпечувальний платіж за виготовлення і встановлення дерев'яних сходів, які позивач ОСОБА_3 замовив йому 09 грудня 2010 року.

При встановленні дерев'яних сходів ОСОБА_3 додатково були висунуті вимоги про заміну на сходах фанери на водостійку, що призвело до демонтажу сходів, їх часткової переробки та повторного монтажу.

Вказані роботи призвели до збільшення кошторису на 21825 грн., що підтверджується актом від 24 лютого 2010 року і тому загальна вартість робіт становить 76825 грн.

У березні 2011 року ним з урахуванням всіх додаткових вимог були виконані всі необхідні роботи, по виготовленню та монтажу дерев'яних сходів передбачені умовами договору підряду № 16 від 19 грудня 2010 року. Після встановлення та повторного монтажу цих сходів ОСОБА_3, прийняв їх роботу, але за проведені роботи не розрахувався.

Враховуючи всі вимоги ОСОБА_3 пов'язані із заміною фанери загальна вартість робіт та матеріалів з виготовленням та монтажу дерев'яних сходів у будинку збільшилась до 76825 грн. Незважаючи на те, що ним повністю виконані умови договору підряду № 16 щодо виготовлення та монтажу дерев'яних сходів ОСОБА_3 відмовився розраховуватись за виконану роботу, тому і змушений звернувся до суду з цим позовом.

Крім цього він пояснив, що на примірниках обох спірних договорів підряду № 15 і № 16 позивач ОСОБА_3 своїх підписів не ставив, стверджуючи що це зайве, але кошти в розмірі 71170 грн. за виготовлення столярних виробів (дверних блоків) та забезпечувальний платіж в розмірі 8830 грн. на виготовлення дерев'яних сходів йому сплатив.

Просив стягнути з ОСОБА_3 на його - ОСОБА_4 користь кошти в розмірі 76825 грн. за виконану роботу згідно умов договору підряду № 16 від 09 грудня 2010 року та судові витрати.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 у судовому засіданні свій позов підтримали, дали пояснення, аналогічні викладеному вище, просили суд задовольнити їх позовні вимоги повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_4 вони не визнали, вважають, що він необґрунтований, та пояснили що договір на виготовлення та встановлення дерев'яних сходів із ОСОБА_4 не укладався. Всі доводи та докази на які вказує ОСОБА_4 є неналежними. Просили суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 у суді позовні вимоги ОСОБА_3 визнали частково. Не заперечували проти задоволення вимог щодо розірвання договору підряду від 27 серпня 2010 року, та повернення ОСОБА_3 80000 грн., однак з підстав, відмови позивача від отримання виготовленого замовлення.

В іншій частині у задоволенні позову, зокрема щодо вимог про стягнення інфляційних нарахувань, та трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язання і моральної шкоди, просили відмовити. Зустрічний позов просили задовольнити.

Крім цього ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що розміри дверних пройомів у будинку ОСОБА_3 були змінені внаслідок проведених останнім штукатурних робіт, тому і розміри виготовлених ним деяких дверей не відповідали розмірам дверних пройомів. Про зміну розмірів дверних пройомів позивач ОСОБА_3 його не повідомляв. Забравши дверні блоки, ОСОБА_3 не дав йому своєї згоди на проведення додаткових робіт щодо зміни розмірів виготовлених ним дверних блоків і відмовився від повторного їх встановлення, оскільки вже уклав новий договір підряду на виготовлення та встановлення дверних блоків з іншою особою.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

У ч. 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду

за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України зазначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.4 ст.60 доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

27 серпня 2010 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був укладений договір підряду № 15 за умовами якого ОСОБА_4 зобов'язався до 30 вересня 2010 року виготовити, доставити і встановити столярні вироби (дерев'яні двері) у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У п. 2.1 цього ж договору встановлено, що вартість робіт з матеріалами (виготовлення, доставка і монтаж дверних блоків) становить 71170 грн.

За умовами п. 3.1 вказаного вище договору підряду № 15 ОСОБА_3 зобов'язався оплатити своє замовлення по виготовленню, доставці та встановленню (столярних виробів - дверних блоків) в три етапи:

- 70 % - тобто 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. під час укладення договору;

- 20 % при прийомі замовлення в цеху;

- 10% при прийомі замовлення на об'єкті.

Також умовами договору було звернуто особливу увагу, на те що до встановлення столярних виробів ОСОБА_3 (замовнику) необхідно провести: штукатурні роботи (без штукатурки відкосів, сантехнічні роботи; кладку плитки, стяжку на полах, встановити вікна та провести інші вологостійкі роботи.

Із квитанції до прибуткового касового ордеру № 15/8 від 27 серпня 2010 року видно, що ОСОБА_3 в рахунок оплати свого замовлення відповідно умов договору підряду № 15 передав ОСОБА_4 кошти в розмірі 50000 грн.

Судом встановлено, що 09 грудня 2010 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був укладений договір підряду № 16 за умовами якого ОСОБА_4 зобов'язався до 23 лютого 2011 року виготовити та встановити дерев'яні сходи з обшивкою ясеня у житловому будинку ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За умовами п. 2.1 вказаного договору та складеного кошторису вартість робіт з матеріалами (виготовлення і монтаж дерев'яних сходів) становить 55000 грн.

Із п. 3.1 вказаного вище договору підряду № 16 від 09 грудня 2010 року вбачається, що ОСОБА_3 зобов'язався оплатити своє замовлення по виготовленню і монтажу дерев'яних сходів в три етапи:

- 70 % - при укладенні договору;

- 20 % при прийомі замовлення в цеху;

- 10% при прийомі замовлення на об'єкті.

У судовому засіданні встановлено, що 09 грудня 2010 року відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 127 в день укладення вказаного вище договору підряду № 16, ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 кошти в сумі 30000 грн., з яких 21170 грн. в рахунок оплати свого замовлення за умовами договору підряду № 15 від 27 серпня 2010 року щодо виготовлення і встановлення дверних блоків.

Решту коштів у сумі 8830 грн. ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 в рахунок оплати робіт і монтажу дерев'яних сходів за умовами договору підряду № 16 від 09 грудня 2010 року.

Крім цього судом встановлено, що при монтажі дерев'яних сходів ОСОБА_3 були додатково висунуті вимоги про заміну на сходах фанери на водостійку фанеру, що призвело до демонтажу сходів, їх часткової переробки та повторного монтажу в результаті чого вартість робіт із матеріалами збільшилась відповідно до кошторису на 21825 грн.

У березні 2011 року ОСОБА_4 з урахуванням всіх додаткових вимог були виконані всі необхідні роботи, по виготовленню та монтажу дерев'яних сходів передбачені умовами договору підряду № 16 від 19 грудня 2010 року.

З урахуванням демонтажу цих сходів, часткової їх переробки та повторного монтажу загальна вартість робіт із матеріалами по виготовленню і монтажу дерев'яних сходів у будинку ОСОБА_3 становить 76825 грн. (55000 + 21825).

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у судовому засіданні показали, що вони за трудового угодою в 2010 році працювали і на даний час працюють у приватного підприємця ОСОБА_4 Працюючи в останнього вони виконували столярні роботи, а саме виготовляли та обшивали сходи із ясеня у будинку ОСОБА_3, що знаходиться по АДРЕСА_1. Під час монтажу цих сходів ОСОБА_3 висунув вимогу про заміну фанери на водостійку фанеру. Щоб виконати зазначені вимоги ОСОБА_3 вони демонтували сходи замінили фанеру і знову встановили ці сходи. Після кінцевого встановлення сходів ОСОБА_3 будь-яких претензій до них і ОСОБА_4 не пред'являв. За виконану ними роботу по виготовленню та встановленню сходів ОСОБА_4 виплатив їм грошову винагороду.

Крім цього свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у своїх показах зазначили, що вони є на пред'явлених ОСОБА_4 суду фотознімках в момент встановлення ними дерев'яних сходів у будинку ОСОБА_3, що розташований по АДРЕСА_1.

Наявність свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на вказаних вище фотознімках також визнає і представник позивача ОСОБА_3, але стверджує, що йому не відомо де саме знаходяться ці сходи.

У судовому засіданні встановлено, що після проведених ОСОБА_4 необхідних замірів дверних пройомів відповідно до умов договору підряду № 15 від 27 серпня 2010 року позивач ОСОБА_3 у своєму будинку проводив ремонтні роботи.

Із договору № 3 про виконання робіт укладеного 01 липня 2011 року між ОСОБА_3 (далі - Замовник) і фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 (далі - Підрядник) вбачається, що Замовник замовив, а Підрядник взяв на себе зобов'язання виготовити та встановити у житловому будинку АДРЕСА_1 дванадцять дверних блоків та арочний пройом.

Згідно із актом № 3 здачі-прийому до договору № 3 про виконання робіт від 01 липня 2011 року Підрядник - ОСОБА_5 та Замовник ОСОБА_3 склали цей акт про те, що роботи відповідно до умов договору № 3 виконано якісно в повному обсязі і претензій сторін з приводу робіт, порядку та розміру розрахунків не має.

За змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторонни (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У ч. 4 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно із ч. ч. 1, 4 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У ч. 1 ст. 858 ЦК України встановлено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

За змістом ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення цін виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) -

протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня строку, встановленого законодавством або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 цього ж Закону виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або наданих послугах, якщо не доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

У ч. 11 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що внаслідок істотного порушення та неналежного виконання умов договору підряду укладеного між сторонами 27 серпня 2010 року з боку відповідача ОСОБА_4 щодо виготовлення, встановлення столярних виробів дерев'яних дверей у будинку позивача ОСОБА_3 відповідно до умов договору, останній не отримав того, на що він розраховував при укладенні вказаного договору, а саме: встановлення у його будинку дверних блоків.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_3 щодо розірвання договору підряду № 15 від 27 серпня 2010 року укладеного між ним і відповідачем ОСОБА_4, ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

За змістом ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 на виконання умов договору підряду № 15 від 27 серпня 2010 року передав відповідачу ОСОБА_4 платіж в рахунок оплати за виготовлення, доставку і монтаж дерев'яних дверних блоків у будинку АДРЕСА_1 на загальну суму 80000 грн. (50000 + 30000 грн.).

У ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_4 інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання останнім взятих на себе зобов'язання визначеного умовами договору підряду № 15 від 27 серпня 2013 року, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки дані зобов'язання за умовами оспорюваного договору підряду № 15 не є грошовим зобов'язанням і тому в даному випадку положення ст. 625 ЦК України не застосовуються.

Пленум Верховного Суду України у п. п. 26, 27 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної даності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (ст.ст. 58, 59 ЦПК України) в порядку, передбаченому ст. ст. 85, 187, 189 ЦПК України.

За змістом. 1 ст. 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ЦПК України ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Будь-яких належних і допустимих доказів, що дерев'яні дверні блоки виготовленні з відхиленням від стандартних норм (різні відтінки, форми, розміру) лише тільки з вини відповідача ОСОБА_4 позивачем ОСОБА_3 суду не надано та судом не здобуто.

Згідно із ч.1, п. 2, ч.2, 3, 4 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

У п. п. 3, 5 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно із ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»» та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 року № 5 при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» відшкодуванню підлягає моральна шкода, завдана небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.

Оскільки таких обставин судом не встановлено, тому позов в частині стягнення на корись ОСОБА_3 моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України позивач ОСОБА_3 не надав, підтвердження обставин заподіяння йому моральної шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між діянням відповідача не зазначив, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Розглядаючи зустрічні позовні вимоги відповідача ОСОБА_4 щодо стягнення з ОСОБА_3 коштів передбачених умовами договору підряду № 16 від 09 грудня 2010 року за виконану роботу з виготовлення та встановлення дерев'яних сходів, суд дійшов висновку,

що вони підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що даний договір між позивачем ОСОБА_3 і відповідачем ОСОБА_4 був укладений. Взяті на себе зобов'язання по виготовленню та встановленню у будинку ОСОБА_3 дерев'яних сходів ОСОБА_4 виконав, а ОСОБА_3 свої зобов'язання з приводу оплати за проведені роботи (за умовами договору підряду № 16) не виконав.

Судом встановлено, що вартість робіт з використаними матеріалами по даному договору підряду № 16 становить 55000 грн., що підтверджується кошторисом від 09 грудня 2010 року, який є невід'ємною частиною цього ж договору.

Також судом встановлено, що при монтажі дерев'яних сходів ОСОБА_3 були висунуті додаткові вимоги по заміні фанери на водостійку, що призвело до необхідності демонтажу сходів, їх часткової переробки та повторного монтажу, внаслідок чого призвело до збільшення вартості кошторису на 21825 грн., що підтверджується актом від 24 лютого 2010 року.

Враховуючи факт виконання ОСОБА_4 додаткових робіт по виготовленню, встановленню дерев'яних сходів у будинку ОСОБА_3 загальна вартість цих робіт збільшилась до 76825 грн.(5500+21825).

За виконану роботу відповідно до договору підряду № 16 по виготовленню та монтажу дерев'яних сходів, ОСОБА_3 коштів у розмірі 76825 грн. ОСОБА_4 не сплатив.

У ч. 1 ст. 146 ЦПК України визначено, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Згідно із ч. 1 ст. 147 ЦК України експертиза проводиться в суді або поза судом, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду.

Під час судового розгляду справи за клопотанням ОСОБА_4 ухвалою суду від 20 грудня 2012 року була призначена судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлені питання щодо встановлення факту тотожності дерев'яних сходів у будинку ОСОБА_3, по АДРЕСА_1, із сходами зображеними на фототаблиці № 1 та описаними в поясненнях свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та визначення вартості даних сходів.

Із повідомлення про неможливість дачі висновку судової будівельної-технічної експертизи по справі № 2-3062/2011 від 16 квітня 2013 року наданого експертом Українського центру судових експертиз ОСОБА_13, вбачається, що 19 березня і 16 квітня 2013 року у призначений час доступ експерта до об'єкта дослідження (дерев'яних сходів) позивачем ОСОБА_3 надано не було.

Крім цього зазначено, що внаслідок ненадання доступу до об'єкта дослідження (дерев'яних сходів) експерт позбавлений можливості надати висновок судової будівельно - технічної експертизи.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини щодо дій ОСОБА_3 по не наданню експерту доступу до об'єкта дослідження (дерев'яних сходів), суд вважає, що ОСОБА_3 таким чином ухилявся від проведення вказаної експертизи, оскільки її висновки можуть спростовувати його позицію відносно зустрічного позову ОСОБА_4

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_4 підлягає до задоволення, оскільки факт виготовлення та встановлення останнім спірних дерев'яних сходів у будинку ОСОБА_3 доведена.

Доводи позивача ОСОБА_3 про те, що 09 грудня 2010 року договір підряду № 16 між ним і ОСОБА_4 на виготовлення і встановлення спірних дерев'яних сходів не укладався і що ОСОБА_4 їх не виготовляв і не встановлював у його будинку, свого підтвердження у суді не знайшли.

У ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно із ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 800 грн. за вимоги майнового характеру.

Що стосується судових витрат за зустрічним позовом суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 768 грн. 25 коп. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 58 - 60, 88, 174, 212 - 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір підряду № 15, укладений 27 серпня 2010 року між ОСОБА_3 та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, кошти, сплачені за договором підряду від 27 серпня 2010 року у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) грн. і судові витрати у розмірі 800 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором підряду задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 кошти за договором підряду від 09 грудня 2010 року у розмірі 76825 (сімдесят шість тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. і судові витрати у розмірі 768 грн. 25 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів

з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Телепенько А. Д.