УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/983/13Головуючий суду першої інстанції:Мурзенко М.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"23" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В.,

СуддівРедько Г.В., Романової Л.В.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Оджонікідзевської селищної ради, треті особи Садове товариство «Планета», Міжміське управління Держземагенства у мм. Судаку та Феодосії, Державне підприємство «Кримгеінформатика» про визнання недійсними рішення та державного акту про право власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 12 червня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7, Оджонікідзевської селищної ради про визнання недійсним рішення Орджонікідзевської селищної ради № 256 від 24.11.2006 року в частині затвердження технічної документації та безоплатної передачі у власність ОСОБА_7. земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,0527 га в СТ «Планета» з цільовим призначенням «для ведення садівництва» та державного акту про право власності на вказану земельну ділянку, виданого 06.11.2007 року ОСОБА_7

Позовні вимоги мотивовані тим, що в користуванні ОСОБА_6 знаходитьсяземельна ділянка НОМЕР_1 в СТ «Планета» площею 0,0224 га; рішенням Орджонікідзевської селищної ради № 452 від 29.03.2012 року їй надано дозвіл на складення технічної документації із землеустрою по оформленню документів, що посвідчують право на вказану ділянку з наступною передачею земельної ділянки у власність. При виконанні землевпорядних робіт було виявлено накладення меж її земельної ділянки на земельну ділянку ОСОБА_7 Посилаючись на те, що виділення земельної ділянки ОСОБА_7 було здійснено з численними порушеннями чинного законодавства, а також на порушення прав позивача як користувача земельної ділянки НОМЕР_1, з огляду на включення до складу земельної ділянки відповідачки частини земельної ділянки, що знаходиться в користуванні позивачки, ОСОБА_6 просила позов задовольнити.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 12 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено (а.с. 132).

Не погодившись з рішенням суду, позивачка ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, про задовлення позовних вимог.

Апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції є передчасними, не відповідають обставинам справи та фактично порушують її конституційне право на приватизацію земельної ділянки, яка знаходиться в її користуванні на законних підставах.

Крім того, апелянт посилається на те, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення у порушення вимог закону не було надано належної оцінки підставам її позову, оскільки зі змісту ст.ст. 116,118 ЗК України та Порядку одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, вбачається, що підставою для приватизації земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні, є розроблені технічні документи та матеріали щодо розмірів земельної ділянки, а підставою для передачі у власність земельної ділянки з земель державної або комунальної власності є проект землеустрою. Однак в порушення вказаних норм дозвіл на складення технічної документації ОСОБА_7 було надано лише 30 листопада 2011 року рішенням 21 сесії 6 скликання Орджонікідзевської селищної ради № 322, тобто вже після отримання нею держаного акту.

Також апелянт посилається на те, що в порушення норм, закріплених в ст. 56 ЗУ «Про землеустрій» та в ст. 198 ЗК України, передавши земельну ділянку ОСОБА_7 за відсутності погодження її меж з ОСОБА_6 та із сусідніми землекористувачами, Орджонікідзевська селищна рада неналежно здійснила контроль за використанням і охороною земель комунальної власності.

Крім того, апелянт вказує, на те, що в технічній документації ОСОБА_7 відсутні відомості щодо нерухомого майна, яке знаходиться на ділянці, проте на землі ОСОБА_6 знаходиться об'єкт нерухомого майна, який їй належить, про що при оформленні технічної документації, рада не могла не знати, таким чином при оформленні документації не було здійснено належних заходів контролю за проведенням землеустрою під час передачі земельної ділянки у власність.

Апелянт також зазначає, що під час судового розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача Орджонікідзевської селищної ради та відповідачка ОСОБА_7 визнавалипозов, також визнали факт помилкового обміру земельної ділянки так і факт накладення земельних ділянок, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки та її представника, відповідачки, представника третьої особи - ДП «Кримгеоінформатика», обговоривши наведені у скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, садове товариство "Планета" було зареєстровано 21.12.2001 рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 934, що підтверджується копією свідоцтва № 294 про реєстрацію об'єднання громадян (а.с. 104). З змісту Статуту СТ «Планета», що затверджений рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 934 від 21.12.2001 року слідує, що СТ «Планета» є юридичною особою, створено з ціллю об'єднання індивідуальних членів для організації садівництва і створення іншої сільськогосподарської продукції. Земельні ділянки СТ складаються з земель загального користування, що знаходяться в колективній власності товариства, і земель, що знаходяться у приватній власності членів товариства. Члени товариства мають право придбати земельну ділянку у приватну власність.

Актом встановлення меж землекористування в натурі СТ «Планета» для ведення громадянами колективного садівництва від 10.09.2002 року на підставі рішення Орджонікідзевської селищної ради від 08.02.2002 року № 732, проведено відведення і встановлення меж земельної ділянки для ведення колективного садівництва із земель смт. Орджонікідзе, загальною площею 21551,00 кв.м для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку (а.с. 114).

Рішенням 30 сесії 5 скликання Орджонікідзевської селищної ради № 763 від 30.10.07 року надано дозвіл СТ «Планета» на підготовку технічної документації для встановлення меж садового товариства в натурі (а.с. 118). Технічна документація виготовлена і затверджена рішенням 51 сесії 5 скликання Орджонікідзевської селищної ради № 1159 від 26.12.2008 року (а.с. 119), площа земель СТ «Планета» згідно акту корегування меж земельної ділянки в натурі складає 3,1670 га (а.с. 119-120).

Відповідач ОСОБА_7 є членом СТ «Планета» з моменту його створення, що підтверджується копією протоколу про створення СТ "Планета" (а.с. 73), копією членської книжки ОСОБА_7, списками членів СТ «Планета» станом на 15.01.2002 року і на 30.12.2003 року (а.с. 88, 90), в її користуванні знаходилася земельна ділянка НОМЕР_2, площа земельної ділянки змінювалася, про що свідчать відомості зі списків членів СТ «Планета» та витяг з протоколу засідання правління СТ від 05.05.2006 року про збільшення площі земельної ділянки ОСОБА_7 за рахунок вільних земель товариства.

Рішенням 16 сесії 5 скликання Орджонікідзевської селищної ради № 256 від 24.11.2006 року затверджена технічна документація і передана безоплатно у власність ОСОБА_7 земельна ділянка для ведення садівництва площею 0,0527 га (а.с. 14-15). 06 листопада 2007 року ОСОБА_7 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,0527 га, що розташована в АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Позивачка ОСОБА_6 є членом СТ "Планета" з 09.11.2004, в її користуванні знаходиться земельна ділянка НОМЕР_1, що підтверджується копією членської книжки, яка видана 18.06.2008 року (а.с. 9), площа земельної ділянки не зазначена. Як пояснила ОСОБА_6 в судовому засіданні при розгляді справи судом апеляційної інстанції, її сім'я користувалася земельною ділянкою з дозволу директора заводу з 1979 року, площа земельної ділянки не вимірювалася, після створення СТ «Планета», в листопаді 2004 року до членів товариства був прийнятий син позивачки, а після його від'їзду у 2008 році, до членів СТ була прийнята вона та їй видана членська книжка, ділянкою вони користувалися не постійно, документи на право користування земельною ділянкою площею 0,0224 га в неї відсутні.

З акту, складеного головою комісії по земельним порам, трьома депутатами та спеціалістом виконкому, 24.06.2008 (а.с. 8) вбачається, що за заявою ОСОБА_6 було проведено обмір фактично зайнятої нею земельної ділянки по існуючій огорожі, визначено конфігурацію ділянки, в акті зазначено про знаходження ділянки в користуванні сім'ї ОСОБА_6 з сімдесятих років в існуючих межах.

Голова садового товариства «Планета» в довідці від 20.03.2012 року повідомив Феодосійський міський суд про те, що ОСОБА_6 є членом СТ з 18.06.2008 року, з 09.11.2004 року членом був її син, площа земельної ділянки ними не вимірювалася, у зв'язку із чим виникали складнощі із нарахуванням земельного податку, ділянка була не огороджена, її тривалий час не використовували, 22.06.2008 року ділянка була огороджена на розсуд ОСОБА_6 і запрошена комісія, яка провела заміри (а.с. 49).

Рішенням Орджонікідзевської селищної ради № 452 від 29.03.2013, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 13), позивачеві надано дозвіл на розробку технічної документації щодо складання технічної документації з землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 в СТ "Планета" площею 0,0224 га з наступною передачею у власність.

При виконанні ТОВ "Союз плюс" робіт щодо складення технічної документації на замовлення позивача, було виявлено, що частина земельної ділянки, право власності на яку бажає отримати позивач, накладається на земельну ділянку, передану у власність відповідача ОСОБА_7, що підтверджується копією листа ТОВ "Союз-плюс" від 18.01.2013 та схеми накладення ділянок (а.с. 11).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, виходив з того, що позивачкою не надано належних, допустимих та беззаперечних доказів наявності у неї права користування земельною ділянкою НОМЕР_1 в СТ "Планета" в межах, визначених в акті, що складений комісією 24.06.2008 року (а.с. 8), надання вказаної ділянки в зазначених межах їй в користування у встановленому законом порядку. Те, що позивачка фактично займає земельну ділянку, не свідчить про наявність у неї права користування нею, позивачкою не доведено наявності в неї порушеного або оспорюваного права на спірну частину ділянки.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на законі та відповідають матеріалам справи.

Частина 3 ст. 116 ЗК України розкриває зміст різновидів безоплатної передачі земельних ділянок громадянам як форми переходу права власності. До таких різновидів відносяться: приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності.

Земельні ділянки, які надаються садівницьким товариствам для ведення громадянами колективного садівництва складаються з двох частин: земель загального користування та земель, які власне використовуються для садівництва і закріплюються за громадянами-членами товариства.

Частиною 1 ст. 35 ЗК України передбачено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Громадянин-член садівницького товариства, якому виділена земельна ділянка для садівництва, має право на її безоплатну приватизацію за умови, що її розмір не перевищує 0,12 га (п. «в» ч. 1 ст. 121 ЗК України).

Право на приватизацію земельної ділянки передбачено також Статутом СТ «Планета» (а.с.105-112).

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Частиною 5 ст. 35 ЗК України врегульовано відносини щодо приватизації земельних ділянок існуючих садівницьких товариств, що перебувають у користуванні члена товариства. Даною нормою передбачено, що приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_7 з 2001 року була членом СТ «Планета», їй була надана земельна ділянка, яку вона в подальшому отримала у власність та на яку відповідно до рішення 16 сесії 5 скликання Орджонікідзевської селищної ради № 256 від 24.11.2006 року їй видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 577372, у відповідності до зазначених вище вимог ЗК України, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апелянта стосовно того, що при передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_7 був порушений порядок, передбачений ч.ч. 6-10 ст. 118 ЗК України, не приймаються колегією суддів, оскільки є безпідставними і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Так,зі змісту ст.118 ЗК України, положень Постанови КМ України від 26.05.2004 року № 677 «Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», слідує, що проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли земельна ділянка, межі якої визначені в натурі (на місцевості), безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення. Земельна ділянка передавалася ОСОБА_7 для ведення садівництва, без зміни її цільового призначення, була виготовлена та затверджена відповідним рішенням Орджонікідзевської селищної ради технічна документація по встановленню меж земельної ділянки для виготовлення державного акта на право власності, відповідно до якої були проведені геодезичні роботи по встановленню меж землекористування, проведені узгодження із службами та організаціями, що дають висновки за технічним звітом, площа ділянки визначена з точністю до 0,0001 га, матеріали польових вимірювань зберігаються в архівах Феодосійського відділу ДП «Кримгеоінформатика», встановлення і закріплення меж ділянки в натурі закріплено актом від 31.10.2006 року, який погоджений з усіма сумісними землекористувачами (ОСОБА_8, ОСОБА_9, СТ «Планета»), що підтверджується матеріалами справи (а.с. 17-18).

Зазначені вище обставини також спростовують доводи апелянта стосовно того, що технічна документація на земельну ділянку була виготовлена після її затвердження рішенням Орджонікідзевської селищної ради від 24.11.2006 року та межі земельної ділянки не були погоджені з суміжними землекористувачами. Крім того, представник ДП «Кримгеоінформатика» при розгляді справи судом апеляційної інстанції пояснив, що при проведенні робіт з виготовлення технічної документації на земельну ділянку за замовленням ОСОБА_7, межі земельної ділянки були узгоджені з сумісними землекористувачами - ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з іншого боку паркану не було, земля ніким не використовувалася.

Питання складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, врегульовано статтями 55, 56 Закону України «Про землеустрій» та Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 04.06.1999 року за № 354/3647. Згідно вказаних норм кадастрова зйомка не проводиться, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами не вимагається, а роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку включають встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки.

Рішенням 21 сесії 6 скликання Орджонікідзевської селищної ради № 322 від 30.11.2011 року дана згода ОСОБА_7 на складення технічної документації з інвентаризації земельної ділянки, що належить їй на праві власності (а.с. 16). Апелянт помилково розцінив таку згоду, як відсутність технічної документації на час прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_7, оскільки, як встановлено раніше, технічна документація була виготовлена в жовтні 2006 року, а рішення Орджонікідзевської селищної ради від 30.11.2011 року було прийнято за заявою самої ОСОБА_7 з ціллю проведення інвентаризації земельної ділянки і виключення можливих помилок при встановленні меж належній їй земельної ділянки.

Підставами для визнання Державного акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або видача акта невідповідним органом за межами своєї компетенції. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення прав та законних інтересів позивача у справі. Проте, колегія суддів вважає, що позивачем не надано доказів порушення її прав оспорюваним рішенням Орджонікідзевської селищної ради, на підставі якого був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 Посилання позивачки на те, що на земельній ділянці, яка передана у власність ОСОБА_7, знаходиться належна їй забудова - сарай, судовою колегією відхиляються, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, так, позивачкою не надані належні та допустимі докази приналежності цій забудови, підстави користування нею, введення її до експлуатації, а тому відсутні правові підстави для захисту її прав щодо володіння та користування такою забудовою.

Також не приймаються колегією суддів доводи апелянта стосовно того, що місцевим судом порушено право ОСОБА_6 на приватизацію земельної ділянка, яка знаходиться в її користуванні на законних підставах і стосовно того, що ОСОБА_7 надано у власність земельну ділянку, яка частково знаходиться у користуванні ОСОБА_6, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, межі земельної ділянки НОМЕР_1, якою користується позивачка, не були встановлені і винесені в натурі, а акт депутатської комісії від 24.06.2008 року, на який посилається ОСОБА_6, був складений виходячи з фактичного користування земельною ділянкою.

Таким чином, позивачкою, всупереч вимог ст. 60 ЦПК України не надані належні, допустимі та безперечні докази передачі їй у користування земельної ділянки певної площі та конфігурації.

Фактичне користування земельною ділянкою позивачкою, без встановлення її меж, без правовстановлюючих документів, не може бути підставою для того, щоб вважати, що ОСОБА_7 отримала у власність земельну ділянку, яка частково знаходиться у користуванні ОСОБА_6 Навпаки ж, межі земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_7, встановлені та винесені в натурі, що підтверджується відповідним Актом.

Доводи апелянта стосовно того, що відповідачі в судовому засіданні фактично визнали позовні вимоги, що є підставою для задоволення вимог відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, колегія суддів не приймає, оскільки, по-перше, вони не підтверджуються матеріалами справи, в розумінні ч. 4 ст. 174 ЦПК України для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, відповідачі повинні безумовно визнавати позов, а не лише частково погоджуватися з деякими фактами, по-друге, суд ухвалює рішення про задоволення позовних вимог за наявності для того законних підстав, а таких підстав місцевим судом встановлено не було.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і не є підставою для його скасування.

Доказів, надання яких могло б вплинути на правильність вирішення справи, та які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції або свідчили про наявність обставин, що дійсно мають суттєве значення для правильного вирішення справи, апелянтом суду не надано, клопотань про їх витребування не заявлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду.

На підставі викладеного і керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 12 червня 2013 року- відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 12 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Самойлова О.В. Редько Г.В. Романова Л.В.