РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/954/13Головуючий суду першої інстанції:Мурзенко М.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
"23" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіСамойлової О.В.,
СуддівРедько Г.В., Романової Л.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Теодосія» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за теплопостачання за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Теодосія» на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 05 червня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2013 року ПАТ «Теодосія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання у розмірі 1714,07 грн., посилаючись на те, що19.12.2005 року між сторонами був укладений договір НОМЕР_1 про надання послуг з теплопостачання на опалювання квартири АДРЕСА_1 площею 52,2 кв.м. За період з листопад 2004 року по жовтень 2009 року договірні умови відповідачкою не виконувалися, за надані послуги оплату вона не здійснювала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 1714,07 грн.
Ухвалою Феодосійського міського суду від 04 травня 2012 року позивачу відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання в розмірі 1714,07 грн. (а.с.7).
Ухвалою Феодосійського міського суду до участі у справі в якості відповідача залучено ОСОБА_6 замість померлої ОСОБА_7 (а.с.21).
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 05 червня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Теодосія».
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове - про задоволення позовних вимог.
Так, апелянт зазначає, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення необґрунтовано посилаючись на зміст ст. 1281 ЦК України, прийшов до висновку про те, що ПАТ «Теодосія» із вказаним позовом повинно було звернутися на протязі шести місяців з дня, коли воно дізналося або могло дізнатися про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7, оскільки у разі смерті фізичної особи, щодо якої виник спір, суд залучає до участі у справі її правонаступника на будь-якій стадії цивільного процесу. На момент звернення до суду ПАТ "Теодосія" про смерть відповідачки було відомо, проте позивач до подання позовної заяви не мав можливості дізнатися про відкриття спадщини, чи про осіб які мешкали з померлою на дату смерті, у зв'язку із тим, що така інформація є персональними даними, а на підставі ЗУ «Про захист персональних даних», ці дані поширюються лише за згодою суб'єкта персональних даних.
Крім того, апелянт зазначає, що судом при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, не був прийнятий до уваги зміст ст.ст. 64,156 ЖК України, якими передбачений принцип рівності прав та обов'язків наймача житла та членів його сім'ї. А оскільки ОСОБА_6 була зареєстрована в квартирі з 1996 року та по день смерті матері проживала з нею за адресою: АДРЕСА_1 то вона, як член сім'ї, що мешкала за указаною адресою протягом всього часу надання позивачем послуг з теплопостачання, несе зобов'язання перед кредитором з виплати заборгованості за надані послуги.
Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на здійснені оплати 06.09.2010 р. в сумі 50 грн. та 11.02.2013 р. у розмірі 50 грн., в цей період послуги з теплопостачання вже не надавались, дані оплати були проведені вже після смерті ОСОБА_7 її донькою, на думку апелянта, ці оплати були зроблені з метою погашення заборгованості.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, відповідачки, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягаєзадоволенню.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що між ЗАТ "Теодосія" та ОСОБА_7 19.12.2005 року був укладений договір № 00609 про надання населенню послуг з теплопостачання. Згідно з п. 1.1 договору виконавець зобов'язався надавати споживачу - наймачу (власнику) квартири (приватного будинку) та членам його сім'ї послуги з теплопостачання, а споживач зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за споживання теплової енергії на умовах, передбачених договором. Відповідно до п. 4.1 договору розрахунковим періодом оплати послуг є один календарний місяць. Строк внесення платежів - не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяцем (а.с.4-5).
26.01.2012 року Закрите акціонерне товариство «Теодосія» змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Теодосія» (а.с.8-9).
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 11.11.2009 р.( а.с.19).
Відповідачка ОСОБА_6 є донькою померлої ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.20) і була зареєстрована та проживала разом з матір'ю в квартирі АДРЕСА_1 з квітня 1996 року, про що свідчать відомості про реєстрацію в паспорті відповідачки та не заперечувалося ОСОБА_6 в судовому засіданні при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради № 109 від 19.02.2010 року ОСОБА_6 визнана відповідальним наймачем квартири АДРЕСА_1 у зв'язку зі смертю наймача квартири - ОСОБА_7
З наданої позивачем картки особового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_7 вбачається, що останньою не регулярно оплачувались послуги з теплопостачання починаючи з листопада 2004 року, частково платежі були зроблені в 2004, 2005, 2007 та 2008 роках, а останні - у вересні 2010 року та у лютому 2013 року в сумі по 50,00 грн., а всього - 100 грн. (тобто після смерті ОСОБА_7), загальна заборгованість за надані послуги складає 1714,07 грн. (а.с.6).
З копії особового рахунку НОМЕР_4 на квартиру АДРЕСА_1 слідує, що з квітня 1996 року в указаній квартирі були зареєстровані: ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6 та її неповнолітні діти. Квартира не приватизована.
Відмовляючи позивачу у задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки про смерть боржника ОСОБА_7 позивачу стало відомо в травні 2012 року з ухвали суду про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу від 04.05.2012 року, позивач звернувся до суду з відповідним позовом 23.04.2013 року, тобто після спливу встановленого ч. 2 ст. 1281 ЦК України шестимісячного строку, тому позивач втратив права вимоги до спадкоємців ОСОБА_7 (як кредитор) щодо стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки судом неповно з'ясовані обставини справи та застосовані правові норми, які не поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтями 64, 68 ЖК України передбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами й несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Пунктом 1.3.3 Типового договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду передбачено, що наймач зобов'язується у встановлені терміни сплачувати квартирну плату і плату за комунальні послуги, економно використовувати воду, газ, електричну і теплову енергію.
На ці положення норм права суд першої інстанції уваги не звернув та, всупереч вимогам статей 213, 214 ЦПК України, ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону, оскільки не визначився з правовідносинами сторін, які випливають з встановлених обставин, не вирішив питання про те, яка правова норма підлягає застосуванню. Проте, саме визначення характеру правовідносин сторін дає можливість суду визначитися стосовно того, чи має споживач, який є членом сім'ї наймача, а згодом - наймачем жилого приміщення, нести відповідальність щодо оплати заборгованості за надані послуги з теплопостачання.
Виходячи з обставин справи, а також того, що відповідачка є наймачем квартири АДРЕСА_1, а не її власником, як помилково вважав місцевий суд, між ПАТ «Теодосія» та ОСОБА_6 виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 63, 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Квартира АДРЕСА_1 не є спадковим майном, тому підстави для застосування у даному випадку норм права, що регулюють спадкові відносини, у тому числі і ст. 1281 ЦК України, відсутні.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно того, що судом першої інстанції застосовний закон, якій не поширюється на правовідносини, що виникли між сторонами.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Послуги з водо-, теплопостачання та водовідведення надаються споживачеві згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабміну України від 21.07.2005 N 630.
Пункт 30 вказаної постанови також встановлює обов'язок споживача оплачувати послуги з централізованого опалення.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», установлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, встановлюють недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання та необхідність виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачка, як член сім'ї наймача, а з 19.02.2010 року - як наймач, повинна виконувати обов'язки щодо оплати послуг з теплопостачання за період з листопада 2004 року по жовтень 2009 року, з урахуванням добровільно сплачених нею сум в 2010 та 2013 роках.
Відповідно до ч.ч.3 і 4 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч.1ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідачка в порушення ст.ст. 10, 60 УПК України не представила суду доказів щодо звільнення її від обов'язку по оплаті заборгованості за надані позивачем послуги з теплопостачання. При розгляді справи судом апеляційної інстанції, ОСОБА_6 пояснила, що після смерті матері вона уклала договори з усіма комунальними установами, у зв'язку із тим, що ПАТ «Теодосія» услуги з теплопостачання к тому часу вже не надавало, вона уклала договір з ТОВ «Кримтеплокомуненерго», про наявність заборгованості їй не було відомо, про застосування строку позовної давності вона не заявляла. Відповідачкою не оспорюється розрахунок заборгованості, представлений ПАТ «Теодосія».
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем підтверджена, а відповідачкою не спростована, наявна заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з листопада 2004 року по жовтень 2009 року у сумі 1714,04 грн.
Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
Оскільки відповідачка не заявляла в суді першої інстанції про застосування позовної давності, позовні вимоги ПАТ «Теодосія» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, що призвели до неправильного вирішення спору, на підставі п.п. 1,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Теодосія» та про стягнення з відповідачки заборгованості в сумі 1714, 04 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню також і витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40 грн.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Теодосія" задовольнити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 05 червня 2013 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Теодосія" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за теплопостачання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Приватного акціонерного товариства "Теодосія" (код ЕДРПОУ 30689644) заборгованість з теплопостачання у розмірі 1714 (одна тисяча сімсот чотирнадцять)гривень07 копійок.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Приватного акціонерного товариства "Теодосія" судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн.40 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Самойлова О.В. Редько Г.В. Романова Л.В.