АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Апеляційне провадження №22-ц/796/10066/13 Головуючий в 1 інстанції - Басалаєва А.В.
Доповідач - Желепа О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Рубан С.М.
при секретарі Кацідим В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року в справі за заявою ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки, заінтересована особа: Відділ опіки і піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення заявника, та її представників, апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
Заявник ОСОБА_2 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про визнання ОСОБА_3, яка є її тіткою, недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
Свої вимоги мотивує тим, що її тітка є інвалідом першої групи, у зв'язку з психічним захворюванням. Через свою хворобу ОСОБА_3 не розуміє значення своїх дій, не може керувати ними і потребує постійного догляду та опіки.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2013 року заяву ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опікуна, заінтересована особа: Відділ опіки і піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації - задоволено.
Визнано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 21 грудня 2001 року - недієздатною з 6 вересня 2002 року.
Встановлено над ОСОБА_3 опіку та призначено її опікуном ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_2, виданий Харківським РУ ГУ МВС України в місті Києві в травні 1999 року.
Не погодившись з таким рішенням суду, особа яка не брала участі в розгляді справи та вважає, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про її права та обов'язки ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким призначити її опікуном, особи яку визнали недієздатною.
В скарзі зазначила, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, ті обставини справи які суд вважав встановленими є недоведеними. Так апелянт зазначала, що матеріали справи не містили доказів, які б давали суду підстави, визнати особу недієздатною з 2002 року. Суд не вірно застосував ст.ст. 63. 64 ЦК України, та не врахував того що заявниця не може бути опікуном ОСОБА_3, через конфлікт інтересів та погані стосунки між нею та тіткою, через те, що заявниця забрала гроші ОСОБА_3 отримані за реалізацію квартири в м. Москва. Суд порушив ст. 235, 240 ЦПК України, розглянувши справу за відсутності представника відділу опіки і піклування, що є порушенням п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 28.03.1972 року «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним».
В апеляційному суді ОСОБА_1 доводи скарги підтримала.
Заявниця та її представники доводи скарги заперечували.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 39, 40 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними .
Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день. З якого вона визнається недієздатною.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 21 грудня 2001 року є тіткою заявника, що підтверджується Свідоцтвом про народження заявника серії НОМЕР_3, Свідоцтвом про народження матері заявника ОСОБА_6 серії НОМЕР_4, Свідоцтвом про народження ОСОБА_3 НОМЕР_5, яка після одруження змінила прізвище на «ОСОБА_3», що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 (а.с.5-8).
ОСОБА_3 є одинокою особою, оскільки її чоловік помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7. Дітей ОСОБА_3 не має (а.с.9).
Згідно з рішенням спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) від 6 вересня 2002 року ОСОБА_3 встановлено першу групу інвалідності з приводу психічного захворювання довічно (а.с.11).
Відповідно до Акту амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи від 10 січня 2013 року № 19 у ОСОБА_3 виявлено нездатність підтримувати продуктивний мовний контакт, дезорієнтованість у часі, місці перебування, виражене зниження пам'яті, інтелекту, критики, значно обмежене коло інтересів, уповільнене, тугорухливе, не завжди послідовне мислення, неадекватність тощо. З 2002 року і по теперішній час страждає на судинну деменцію. З 2002 року і по теперішній час ОСОБА_3 за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.22-24).
Згідно Подання заінтересованої особи від 19 лютого 2013 року за № 101-1333/03 у разі визнання ОСОБА_3 недієздатною, є доцільним призначити її опікуном ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.31).
Враховуючи вищезазначений висновок та інші наявні в справі докази, суд встановив, що ОСОБА_3 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними з 2002 року, тому є достатні підстави для визнання її недієздатною та встановлення над нею опіки заявником , яка є племінницею ОСОБА_3 та бажає взяти над нею опіку.
Вищенаведені обставини, які суд вважав встановленими є доведеними, висновки суду відповідають цим обставинам та наявним в справі доказам.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно визнав ОСОБА_3 недієздатною з 2002 року, жодними доказами не підтверджені.
З висновку експертизи вбачається, що відповідно до медичної документації ОСОБА_3 є інвалідом 1 групи з приводу психічного захворювання з 2002 року. Вказана обставина заявником не оспорюється. Інших доказів, які б свідчили, що в період з 2002 року ОСОБА_3, була повністю дієздатною апелянтом не надано. Посилання на те, що ОСОБА_3 проживала одна та сама могла обслуговувати себе в побуті не спростовують висновків проведеної експертизи.
Встановлюючи дату визнання особи недієздатною, суд не порушив вимоги закону, тому, що від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 на користь апелянта, підписаний ОСОБА_3 в 2007 році.
Доводи з приводу неможливості заявника бути опікуном, через погані стосунки з ОСОБА_3,також є недоведеними.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 клопотання про виклик свідків та прийняття апеляційним судом нових доказів не заявляла.
Скарга в частині призначення опікуном апелянта не може бути задоволена, так як остання не зверталась до органу опіки з відповідною заявою, та необхідними документами для вирішення цього питання.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції розглянув справу без представника відділу опіки і піклування, не свідчить про порушення судом норм процесуального права, так як орган опіки і піклування залучався судом до розгляду справи , повідомлявся про судове засідання, проте, як свідчить заява начальника відділу опіки і піклування, він просив розглядати справу без їх участі (а.с. 30).
Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: