Дата документу Справа № 332/771/13-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-кп /778/177/13 Головуючий в 1-й інстанції:
Категорія: ст. 185 ч. 1 Федоренко О.І.
КК України Доповідач: Кузьмичов В.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2013 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі :
головуючого Кузьмичова В.Ю.,
суддів Шаповал О.С., Білоконева В.М.,
за участю прокурора Стоматової В.П.,
секретаря Лебедєвої К.С.,
обвинуваченого ОСОБА_2,
його захисника - адвоката ОСОБА_3,
розглянула у судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2
Цім вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст. 185 КК України до 150 годин громадських робіт.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міськради відшкодування завданої шкоди в розмірі 468 грн. 75 коп. Вирішена доля речових доказів: пилку по дереву та кримську сосну, що перебувають на зберіганні в камері схову Заводського РО ЗМУ ГУМВС та КРСП «Зеленбуд», постановлено знищити.
Як вбачається з вироку суду, 29 грудня 2012 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, в сквері по вул. Билкіна в м. Запоріжжі, спиливши за допомогою пилки, таємно викрав одне дерево сосни кримської, що належить Управлінню комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міськради, вартість якої становить 468,75 грн., завдавши шкоду на зазначену суму.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати, ухвалити виправдувальний вирок та закрити кримінальне провадження у зв'язку з неповнотою судового розгляду; невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону; неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
На думку захисника, районний суд безпідставно відхилив клопотання про витребування в Управлінні комунального господарства та дорожнього будівництва документів, які підтверджують взяття на баланс сосни та документів, які підтверджують суму завданого матеріального збитку, тобто документів про балансову вартість ялинки та про розмір грошових коштів, які були витрачені на придбання сосни Кримської, яка є предметом злочину.
Між тим, висновки суду про викрадення дерева сосни не відповідають фактичним обставинам справи, тому що ОСОБА_2 спиляв частину сосни, чим пошкодив дерево, оскільки коренева частина сосни та частина гілок продовжує рости, що випливає з протоколу огляду місця події.
Тому, на думку апелянта, відсутні докази заволодіння деревом у цілому.
Адвокат зазначає, що висота спиляної частини дерева становить один метр, тому вартість спиляної частини дерева повинна бути встановлена на підставі існуючих такс, які визначають розмір матеріальної шкоди, збитків, які завдані пошкодженням дерев.
З цих такс вбачається , що вартість сосни Кримської зрубаної (новорічної) висотою до 100 см. у листопаді-грудні 2012 року складає 65 гривень; вартість сосни звичайної зрубаної (новорічної) висотою до 100 см. у листопаді-грудні 2012 року складає 63 гривень. Ці відомості про вартість матеріальної шкоди та збитків, завданих пошкодженням дерев, підтверджуються листами державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» №315 від 10.04.2013 р.
Таким чином, на думку адвоката, у суді підтверджено факт малозначності вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, яке полягало у викраденні спиляного дерева сосни, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.51 КУпАП України, тобто дрібне викрадення чужого майна.
На підтвердження думки про вчинення ОСОБА_2 дрібного розкрадання чужого майна адвокат посилається на досліджені у суді: листи головного управління статистики у Запорізькій області; Запорізької торгівельно-промислової палати №06.6.1/338 від 11.04.2013р. ; державного підприємства «Білокуракинське лісомисливське господарство»; державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство».
Крім того, апелянт вказує, що пошкоджене дерево не стоїть на балансі у КРБП «Зеленбуд» та Управління комунального господарства та дорожнього будівництва, яке визнане потерпілою стороною.
При досудовому розслідуванні та судом не встановлена фактична юридична особа, якій завдана шкода незаконним пошкодженням дерева. Судом досліджена довідка КРБП «Зеленбуд» про вартість пошкодженого дерева. Між тим, потерпілим у кримінальному провадженні визнано Управління комунального господарства та дорожнього будівництва. При цьому, у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про те, що вказане управління вважає себе потерпілою стороною у зв'язку з пошкодженням дерева.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, які уточнили апеляційну скаргу, та просили скасувати вирок та закрити кримінальне провадження за недоведеністю складу злочину, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, на підставі повторного дослідження обставин провадження, встановлених у суді першої інстанції, а також надавши право виступити у дебатах, а обвинуваченому ОСОБА_2, окрім цього, з останнім словом, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим. Суттєвих порушень, які дають підстави для висновків про незаконність та необґрунтованість вироку суду, з матеріалів провадження не вбачається.
В апеляційній скарзі не заперечується, що 29 грудня 2012 року, ввечері, ОСОБА_2 умисно та з корисливих мотивів, в сквері по вул. Билкіна в м. Запоріжжі, незаконно спилив за допомогою пилки одне дерево сосни, довжина якої не перевищує 100 см., яке привласнив. З деревом сосни був затриманий нарядом міліції. Ці фактичні обставини, встановлені судом, свідчать про те, що своїми діями ОСОБА_2 незаконно заволодів деревом сосни, чим виконав об'єктивну та суб'єктивну сторони таємного викрадання чужого майна.
На думку апелянта, згідно з наданими довідками вартість сосни довжиною не більше 100 см. у листопаді-грудні 2012 року по регіонах України становила не більше 63-65 грн., що свідчить про дрібну крадіжку, відповідальність за яку передбачена ст. 51 ч. 1 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги у цій частині суперечать фактичним обставинам вчиненої крадіжки та оцінці сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції.
При вчиненні крадіжки, іншого незаконного заволодіння чужим майном вартість вкраденого (привласненого) майна визначається за роздрібними цінами чи закупівельними цінами або іншими цінами (договірними, вільними тощо).
Згідно з повідомленням Головного управління статистики України у Запорізькій області вбачається, що у цьому органі не спостерігаються ціни на сосни Кримські та звичайно зрубані (новорічні). Така сама відповідь надана Запорізькою торгово- промисловою палатою, у якій відсутні відомості про вартість сосни Кримської зрубаної (новорічної) та сосни звичайної зрубаної (новорічної) висотою до 100 см.
Між тим, відомості про вартість дерева сосни, яка вирощена у сквері чи парковій зоні м. Запоріжжя не могли бути зафіксовані будь-яким державним органом, тому що вирубка сосни в цих місцях для продажу населенню не передбачена законами.
Відомості державного підприємств «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» та «Білокуракінське лісомисливське господарство» Луганської області про вартість сосни (новорічної) у листопаді-грудні 2012 року не відносяться до обставин вчиненої крадіжки сосни з паркової зони (скверу) м. Запоріжжя. Вказані в довідках ціни на сосну стосуються лісогосподарських ділянок, де вирубка ялинок та сосен для продажу населенню не забороняється.
За встановлених обставин, які стосуються визначення вартості дерева сосни, яку ОСОБА_2 спиляв у сквері та таємно викрав, суд обґрунтовано погодився з довідкою Управління комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міської ради, яке визнане потерпілою стороною.
Цим управлінням надана довідка, згідно з якою вартість посадочного матеріалу сосни Кримської у сквері по вул. Билкіна для підприємства «Зеленбуд» м. Запоріжжя, яке виконувало висадку сосни, коштувала 468 грн. 75 коп. (а.п. 15-16).
Посадочна вартість сосни кримської, встановлена досудовим слідством та судом, суттєво не суперечить таким цінам в інших регіонах України (у Луганській області вартість по договірній ціні саджанця сосни Кримської становить 252 грн).
Встановлена ціна викраденої сосни не суперечить іншим доказам, дослідженим судом. Обвинувачений ОСОБА_2 не оспорює, що спиляв саджанець сосни у сквері. Згідно з протоколом огляду місця події вбачається, що ОСОБА_2 спиляв саджанець сосни біля кореневища.
Згідно з Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників у межах міста та інших населених пунктів, за кожне дерево, знищене або пошкоджене до ступеню припинення росту, розмір одного дерева біля шейки кореня діаметром до 6 см. встановлено для хвойних рослин у грудні місяці від 400 до 800 грн.
Наведене свідчить, що вартість сосни кримської, яку викрадено ОСОБА_2, за відсутності врегульованих цін вартості цього дерева при реалізації населенню, правильно встановлено по ціні затрат посадочного матеріалу, понесених підприємством, за гроші якого висаджена сосна у парковій зоні або у сквері населеного пункту.
За наведених підстав не має значення та обставина, чи знищив ОСОБА_2 вирощену сосну або тільки своїми діями її пошкодив, про що ставиться питання в апеляційній скарзі. Такий висновок випливає з тієї обставини, що він визнаний винним у вчиненні крадіжки сосни, а не її пошкодженні чи знищенні.
Не відповідають фактичним обставинам вчинення злочину також доводи апеляційної скарги про те, що досудовим розслідуванням не встановлено належного потерпілого у провадженні.
Згідно зі ст. 36 КПК України прокуророві при розслідуванні кримінального провадження надано право, у тому числі, пред'являти цивільний позов в інтересах держави. На виконання наданих повноважень при розслідуванні цього кримінального провадження прокурором, який здійснював нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, подано цивільний позов до ОСОБА_2 в інтересах державного підприємства Управлення комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міської ради про стягнення з нього 468 грн. 75 коп.
При розгляді кримінального провадження брав участь представник управлення, який погодився з цивільним позовом прокурора та просив суд задовольнити його. Цивільний позов та залучення до справи представника потерпілого - Управлення комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міської ради, не суперечать обставинам провадження, з якого видно, що розпорядником коштів для висадження сосни у парковій зоні або у сквері місця Запоріжжя є вказане управління, а фактичні роботи по висадці сосни у парках та скверах міста провадяться КРБП «Зеленбуд» . Тому підстав вважати, що по кримінальному провадженню є неправомочний потерпілий, немає.
Є хибним також думка адвоката про те, що відсутність у КРБП «Зеленбуд» чи в Управлінні комунального господарства картки обліку чи балансової звітності про належність до цих підприємств висадженої сосни у сквері м. Запоріжжя, частину якої викрадено обвинуваченим, є перешкодою до задоволення цивільних вимог. Матеріалами кримінального провадження безспірно встановлено, що сквер та дерева, які знаходяться в ньому, є власністю громади, та висаджуються у місті за кошти громадськості через Управління комунального господарства.
За наведених підстав не заслуговує на увагу думка апелянта про те, що вартість викраденої сосни могла бути стягнута на розрахункові рахунки регіонального фонду екологічної інспекції. Така думка не відповідає діючому кримінальному процесуальному законодавству по цьому питанню, яке встановлює, що вартість викраденого майна стягується, якщо є цивільний позов, на користь власника майна.
Сукупність наведеного свідчить, що підстав до задоволення апеляційної скарги не вбачається. Суттєвих порушень кримінального процесуального законодавства при розгляді кримінального провадження у суді не допущено.
При призначенні покарання за ст. 185 ч. 1 КК Україні судом враховані вимоги ст. 65 КК Україні, взяті до уваги тяжкість вчиненого злочину та його характер, дані про винну особу, обставини, що пом'якшують покарання. З урахуванням всіх обставин провадження, призначене покарання в межах санкції статті закону є достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для подальшого пом'якшення покарання чи зміни вироку з огляду на матеріали кримінального провадження колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційна скарга на неї може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
В.Ю. Кузьмичов О.С. Шаповал В.М. Білоконев