Справа № 607/2-160/2011

Номер рядка звіту 26

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" липня 2013 р. смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Греська В.А.

при секретарі Сорока М.М.

з участю представника позивача Михніцького Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Ємільчине справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Житомирська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «ВТБ Банк» в особі відділення «Житомирська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просило стягнути з відповідачів у солідарному порядку на свою користь заборгованість за кредитним договором №20.00.000061 від 11.07.2008 року в сумі 444700,70 грн., судові витрати сплачені позивачем при подачі позовної заяви, а саме судовий збір в розмірі 4447 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., мотивуючи тим, що 11.07.2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №20.00.000061 про надання кредиту в сумі 67750 доларів США, строком користування до 10.07.2028 року зі сплатою за користування 14% річних. Згідно п.п. 8.1, 8.2 кредитного договору відповідач повинен був щомісяця в період з 11 по 18 число кожного місяця сплачувати проценти та кредит. Сума щомісячного погашення кредиту повинна бути не менше ніж 282 долари США 29 центів, проте в порушення умов договору боржник не в повному обсязі провів оплату. Відповідно до п. 4.4 кредитного договору боржник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання виконання зобов'язання у випадку порушення своїх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі несплату процентів за користування кредитом.

11.07.2008 року для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір №20.00.000061/з, згідно якого відповідач передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.

22.12.2009 року Ємільчинським районним судом було винесено рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» по кредитному договору за рахунок предмету іпотеки, після чого вищезазначена квартира була продана з аукціону 31.01.2011 року за 231054 грн., з них 22122 грн. 14 коп. було утримано ВДВС Корольовського району, як виконавчий збір. Таким чином банк отримав від реалізації предмету іпотеки 208931 грн. 86 коп., які були направлені на погашення заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору №20.00.000061 від 11.07.2008 року, проте станом на 22.02.2011 року залишилась непогашеною заборгованість в розмірі 444700 грн. 70 коп., з них: заборгованість по кредиту - 53949 дол. США 17 центів (428361 грн. 80 коп.), пеня по відсотках - 352 дол. США 01 цент (2794 грн. 99 коп.), нараховані відсотки - 522 дол. США 28 центів (4146 грн. 96 коп.), заборгованість за несвоєчасне повернення кредиту - 283 дол. США 11 центів (2247 грн. 92 коп.), прострочені відсотки - 900 дол. США 36 центів (7148 грн. 95 коп.).

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 перед позивачем по поверненню кредиту між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №20.00.000061/п від 11.07.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 поручився перед банком за виконання ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору.

Відповідно до п. 4 договору поруки в разі невиконання зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, зіславшись на обставини викладені в позовній заяві.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи не з'явився, надіславши телеграму, в якій зазначив, що перебуває на лікарняному і просить перенести розгляд справи. Будь-які докази підтверджуючі поважність причини не прибуття суду не надав.

В судове засідання 11 липня 2013 року відповідач ОСОБА_2 також не з'явився, надіслав заяву в якій просив відкласти розгляд справи, оскільки перебуває за межами смт Ємільчине. З вказаного часу докази підтверджуючі перебування за межами смт Ємільчине ОСОБА_2 суду не надав.

Згідно поштового повідомлення відповідач ОСОБА_3, якому 04.07.2013 року вручалася судова повістка на 11.07.2013 року, за зазначеною адресою у с. Тайки Ємільчинського району не проживає.

У відповідності до ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

За таких обставин суд розглядає справу у відсутності відповідачів.

В ході попереднього судового засідання відповідач ОСОБА_2 до суду надав заперечення проти позову, в якому зазначив, що позивач не надав суду вмотивованого розрахунку його заборгованості по кредиту, що містив би математичні формули розрахунку та вихідні дані щодо отримання грошових коштів та даних щодо сплати грошових коштів по кредиту з посиланням на докази. Вказана позивачем сума заборгованості не відповідає дійсності і штучно завищена на декілька десятків тисяч гривень. Таким чином ОСОБА_2 вважає, що позов необгрунтований та не підтверджується доказами . Крім того, зазначив, що кінцевий строк повернення грошових коштів складає 10.07.2028 року, а тому не наступив момент, до якого він повинен остаточно розрахуватися з банківською установою.

Матеріалами справи встановлено, що 11.07.2008 року сторони уклали кредитний договір №20.00.000061, на підставі якого відповідачу ОСОБА_2 надано кредит в сумі 67750 доларів США, строком користування до 10.07.2028 року зі сплатою за користування 14% річних.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково і станом на 22.02.2011 року має заборгованість по кредитному договору в сумі 444700 грн. 70 коп., з них: заборгованість по кредиту - 53949 дол. США 17 центів (428361 грн. 80 коп.), пеня по відсотках - 352 дол. США 01 цент (2794 грн. 99 коп.), нараховані відсотки - 522 дол. США 28 центів (4146 грн. 96 коп.), заборгованість за несвоєчасне повернення кредиту - 283 дол. США 11 центів (2247 грн. 92 коп.), прострочені відсотки - 900 дол. США 36 центів (7148 грн. 95 коп.).

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 перед позивачем по поверненню кредиту між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №20.00.000061/п від 11.07.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 поручився перед банком за виконання ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору.

Відповідно до п. 4 договору поруки в разі невиконання зобов'язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Таким чином, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачені при подачі позову судові витрати.

На підставі ст. ст. 11, 212, 525, 526, 530, 553, 554, 611, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_2, в солідарному порядку на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість по кредитному договору №20.00.000061 від 11.07.2008року в сумі 444700 грн. 70 коп., з них: заборгованість по кредиту - 53949 дол. США 17 центів (428361 грн. 80 коп.), пеня по відсотках - 352 дол. США 01 цент (2794 грн. 99 коп.), нараховані відсотки - 522 дол. США 28 центів (4146 грн. 96 коп.), заборгованість за несвоєчасне повернення кредиту - 283 дол. США 11 центів (2247 грн. 92 коп.), прострочені відсотки - 900 дол. США 36 центів (7148 грн. 95 коп.).

Стягнути з відповідачів на користь ПАТ «ВТБ Банк» судові витрати, судовий збір в сумі 4447 (чотири тисячі чотириста сорок сім) грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн., а всього кошти в сумі 4567 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят сім) грн., тобто по 2283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) грн. 50 коп. з кожного.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя В. А. Гресько