Справа № 373/919/13-к Головуючий у І інстанції Керекеза Я.І.
Провадження № 11-кп/780/289/13 Доповідач у 2 інстанції Левчук О.Д.
Категорія 4 29.07.2013
УХВАЛА
Іменем України
29 липня 2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Левчука О.Д.,
суддів: Матюшка М.П., Зіміної В.Б.,
при секретарі: Гусак О.О.,
з участю прокурора: Красківського В.П.,
обвинуваченого: ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2013 року, щодо:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. Новоселиця Тячівського району Закарпатської області, українця,
громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
раніше не судимий,
засуджено за ч.1 ст. 121 КК України і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком 2 (два) роки 6 місяців та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Як вбачається з вироку суду, 21 червня 2012 року близько 03 години ОСОБА_4, який відпочивав в салоні автомобіля марки «ВАЗ-2103», державний номер НОМЕР_1 на території домогосподарства АДРЕСА_3 почув сварку між своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_2 та побачив бійку між ними. З метою припинення конфлікту він вийшов із автомобіля та припинив бійку, будучи на боці ОСОБА_5 та захищаючи його від ОСОБА_2
ОСОБА_2, відчуваючи образу на ОСОБА_4, з мотивів помсти за дії останнього, пішов разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 до приміщення будинку АДРЕСА_3 який він орендував, зі столу в приміщенні вітальні взяв у праву руку кухонний ніж та вибіг на вулицю, де пхнув ОСОБА_5, від чого останній впав на землю. Потім ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, наблизився до ОСОБА_4, який знаходився біля автомобіля, та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо допускаючи їх настання, з мотивів помсти, наніс один удар лезом кухонного ножа, який тримав у правій руці, в область правого ока ОСОБА_4 Після отриманого удару потерпілий, закривши обличчя обома руками, присів, а ОСОБА_2 не припиняючи своїх протиправних дій, наніс ще один удар ножем в область правої лопатки ОСОБА_4 та в подальшому пішов до будинку.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 69/д від 24.09.2012 року ОСОБА_4 отримав легкі тілесні ушкодження та колото-різане ножове поранення правого ока з випадінням оболонок, внутрішньо очним крововиливом та відшаруванням сітківки і повною втратою зору на праве око, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, поскільки потягли за собою стійку втрату працездатності більше ніж на одну третину.
На вказаний вирок суду, адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та постановлення нового вироку, яким засудити ОСОБА_2 за ч.1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі. Крім того, просить задовольнити цивільний позов потерпілого у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 на його користь 48 000 грн. моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог, адвокат ОСОБА_7 вказує на те, що при обранні міри покарання щодо ОСОБА_2 суд не врахував ту обставину, що останній скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння, ухилявся від слідства і суду, ніде не працює. Потерпілий втратив зір, визнаний інвалідом і відновити його здоров'я фактично не можливо, а тому призначене ОСОБА_2 покарання є надто м'яким. Крім того, зазначає, що суд безпідставно зменшив суму моральної шкоди до 25000 грн.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу в частині задоволення цивільного позову, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який заперечував проти апеляційної скарги представника потерпілого та просив не позбавляти його волі, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника потерпілого підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України при обставинах вказаних у вироку, встановлена судом під час судового розгляду кримінального провадження і ніким із учасників судового провадження не оспорюється.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляції. У зв'язку з цим, апеляційний суд не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оскаржено в апеляції.
В апеляційній скарзі адвоката потерпілого ставиться питання про скасування вироку суду в частині призначеного покарання та збільшення розміру відшкодування цивільного позову.
В обґрунтування вимог щодо м'якості призначеного ОСОБА_2 покарання, адвокат ОСОБА_3 посилається на ті обставини, що останній скоїв злочин у стані алкогольного сп'яніння, ухилявся від слідства і суду, ніде не працює, а також те, що від його дій потерпілий втратив зір і визнаний інвалідом.
Разом з тим, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що в судовому засіданні потерпілий не наполягав на позбавленні волі ОСОБА_2 . Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні також підтримав позицію потерпілого.
Враховуючи ту обставину, що кримінальне провадження слухалось в порядку ч.3 ст.349 КПК України, апеляційні вимоги представника потерпілого виходять за межі права оскарження вказаних обставин в апеляційному порядку.
Крім того, відповідно до вимог ст. 393 п.7 КПК України потерпілий або його законний представник має право на апеляційне оскарження - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.
Оскільки в суді першої інстанції потерпілий висловив думку про те, що не бажав щоб засудженому призначили покарання, пов'язане з позбавленням волі, його представник не вправі ставити питання про погіршення становища обвинуваченого, бо дана вимога виходить за межі позиції потерпілого.
Інші обставини, на які представник потерпілого посилається в своїй апеляції, судом були враховані, а тому підстав для скасування вироку суду в частині призначеного покарання колегія суддів не вбачає.
Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Що стосується доводів апелянта з приводу збільшення розміру відшкодування моральної шкоди, то вони є обґрунтованими, з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" зазначено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Вирішуючи заявлений потерпілою цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення моральної шкоди із ОСОБА_2, оскільки у судовому засіданні доведено, що саме внаслідок його умисних дій потерпілий отримав легкі та тяжкі тілесні ушкодження.
Разом з тим, під час розгляду кримінального провадження, суд, з урахуванням думки учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинувачений ОСОБА_2 хоча і визнав частково заявлений цивільний позов, проте не оспорював його, а тому він повинен бути задоволений у повному обсязі.
Крім того, суд не в повній мірі врахував глибину страждань потерпілого, а саме те, що внаслідок дій обвинуваченого потерпілий став інвалідом, оскільки втратив зір і відновити його стан здоров'я фактично не можливо, йому виповнилося лише 20 років, а вже має обмежену працездатність, відчуває постійний дискомфорт та страх за своє майбутнє.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду в частині відшкодування розміру моральної шкоди необхідно змінити та задовольнити вимоги потерпілого, стягнувши на його користь 48 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2013 року, щодо ОСОБА_2 - змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 48 000
(сорок вісім тисяч) гривень в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий:
Судді: