ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

          

30.11.06                                                                                           Справа№ 5/3003-13/348А

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,   при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ВАТ “Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури”, м.Львів

до відповідача: ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, м.Львів

про скасування податкового повідомлення-рішення №0001082320/0/6081 від 15.03.06р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Фостяк О.Я. –нач.юр.бюро

Від відповідача: Мельничук В.А. - гол. держ.податк.інспектор юр.відділу

Відкрито провадження у справі за позовом ВАТ “Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури”, м.Львів до відповідача: ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, м.Львів про скасування податкового повідомлення-рішення №0001082320/0/6081 від 15.03.06р.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 13.11.06р. №487/50, якою уточнено позовні вимоги в зв”язку з тим, що: 6 листопада 2006 року, після подання позовної заяви про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова №0001082320/0/6081 від 15.03.2006 року, ВАТ «ЛЗ РЕМА»отримано податкові повідомлення-рішення цієї ж ДПІ №0001872320/0/25104 (про необхідність сплати штрафних санкцій на суму 4232,88 грн.) та №0001082320/3/25105 (про необхідність сплати податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 6633,70 грн.) від 1 листопада 2006 року. Вказані повідомлення прийняті за результатами розгляду органами державної податкової служби скарг ВАТ «Іскра»на первинні повідомлення-рішення. Враховуючи, що відповідно до пп.6 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санк цій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкли каними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової ви моги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу), то позивачем висловлено прохання про визнання недійсними податкових повід омлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 1 листопада 2006 року №0001872320/0/25104 (про необхідність сплати штрафних санкцій на суму 4232,88 грн.) та №0001082320/3/25105 (про необхідність сплати податку на додану вартість та штрафних санкцій на загальну суму 6633,70 грн.) замість відповідного первинного податкового повідомлення-рішення.

З”ясовано:

20 березня 2006 року ВАТ «ЛЗ РЕМА»були отримані податкові повідомлення-рішення №0001072320/0/6080, №0001082320/0/6081 від 15.03.2006 р., видані ДПІ у Шевченківсько му районі м.Львова. Вказані повідомлення-рішення винесені на підставі акту №28/23-0/14308428 від 02.03.2006 р. про результати виїзної планової документальної пе ревірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Львівський завод радіоелектронної медичної апаратури»за період з 01.10.2002 р. по 30.09.2005 р.

       Скаргу ВАТ “ЛЗ РЕМА” про скасування згаданих повідомлень-рішень ДПІ у Шевченківському районі м.Львова рішенням про результати розгляду первинної скарги №12916/25009 від 26.05.2006 року залишено без задоволення.

        Рішенням №13538/250 від 11 серпня 2006 року ДПІ у м.Львові відмовлено у задо воленні повторної скарги про визнання недійсними згаданих повідомлень-рішень.

        Рішенням №16798/10/25-005/995 від 19.10.2006 року ДПА у Львівській області скасовано повідомлення-рішення №0001072320/0/6080 від 15.03.2006 року, залишено в силі повідомлення-рішення №0001082320/0/6081 від 15.03.2006 року та застосовано додатково штрафні санкції по податку на додану вартість в сумі 4232,88 грн.

         ВАТ «ЛЗ РЕМА»вважає вказані рішення такими, що винесені на основі невірних та безпідставних висновків, зроблених в акті планової виїзної документальної перевірки №28/23-0/14308428 від 02.03.2006 р. та підлягають скасуванню з огляду на наступне:

         в акті помилково зроблено висновок про неправомірність віднесення до валових витрат ВАТ «ЛЗ РЕМА»витрат від оренди приміщень, оскільки вказано, що розміри суборендної плати дочірніх підприємств ВАТ «ЛЗ РЕМА»нижчі від розмірів орендної плати. Проте, в акті не враховано, що плата від суборендарів складається із сум суто орендної плати, а також компен сації вартості комунальних послуг та земельного податку, які у свої сукупності перевищать витрати, пов'язані з орендою відповідних площ у власника.

Крім того, створення і діяльність дочірніх підприємств ВАТ «ЛЗ РЕМА»тісно пов'язана із забезпеченням виробничого циклу самого заводу, тому їхнє знаходження в одних приміщеннях з ВАТ «ЛЗ РЕМА»(оренда цих приміщень) прямо впливає на фінансово-господарську діяльність всього підприємства.

В п.2.5.1. акту зроблено висновок про неправомірність віднесення до складу податково го кредиту ПДВ по зазначених вище послугах з оренди, які нібито не використовуються в гос подарській діяльності підприємства. Як вказується позивачем, що оскільки ним доведено правомірність віднесення до складу валових витрат від оренди, то і неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ - не було.

В таблиці на стор.12 акту у колонці відхилення відображено тільки відхилення зі зна ком «+»по недоплаті ПДВ, але не відображено відхилення зі знаком «-»у тих періодах, коли відповідні суми було включено до складу податкового зобов'язання по ПДВ, про що описано у другому абзаці пункту 2.5.2 акту.

  Крім того, ВАТ «ЛЗ РЕМА»зайво включено до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми, які вже були включені до складу податкового зобов'язання по ПДВ у попередньо му місяці (таблиці наведено у позовній заяві).

 Також ВАТ «ЛЗ РЕМА»не включило до складу податкового кредиту суми по авансо вих звітах (таблиці наведено у позовній заяві).

Позивачем також вказується, що ДПА у Львівській області застосовано додатково штрафні санкції по податку на додану вартість в сумі 4232,88 грн. Вказана сума штрафних санкцій нарахована за несвоє часне включення до складу податкового зобов'язання з ПДВ сум з господарських операцій, які мали місце в період дії процедури банкрутства ВАТ «ЛЗ РЕМА»(з 19.02.2004 р. по 29.04.05р.).

Відповідачем позовні вимоги заперечено з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд відзначає наступне:

          як вбачається з матеріалів перевірки, згідно договорів, ВАТ “Іскра” передано в оренду ВАТ “ЛЗ “РЕМА” будівлі та інші об”єкти нерухомості. Сума орендної плати обумовлена в договорах, про що детально відображено в акті перевірки. ВАТ “ЛЗ “РЕМА” дані  приміщення та інші об”єкти  здає в суборенду своїм дочірнім підприємствам. Розміри суборендної плати значно нижчі від розмірів орендної плати, які сплачує ВАТ “ЛЗ “РЕМА” згідно укладених договорів. Довідка про розміри орендної плати по суборендарях додана до акту перевірки.  

Надання права на користування майном, у рамках  договору оренди, відповідно до п. 1.31 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, відноситься до продажу послуг. Підпункт 7.4.1 вказаного Закону передбачає, що з метою оподаткування, доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов”язаним особам , визначається виходячи із  договірних цін, але не менших за звичайні ціни на  такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Цією ж статею  даного Закону передбачено, що витрати, понесені платником податку з придбанням товарів (робюіт, послуг) у пов’язаної особи визначається виходячи із договірних цін, але не більших  за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.  

Виходячи з вищенаведеного, висновок, що підприємством по даних операціях завищено валові витрати є правомірним.      

Відповідно до п.5.3.9. п.5.3. ст.5. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”  в редакції від 22.05.97р. №283/97-ВР із внесеними змінами і доповненнями (далі Закон) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп.7.4.1. п.7.1. ст.7. Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ( із внесеними змінами і доповненнями) (далі Закон)  податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи описане вище про склад валових витрат по послугах, які не використовуються в господарській діяльності, підприємством, в порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону,  занижено податок на додану вартість на загальну суму 5698.00 грн. та завищено бюджетне відшкодування за вересень на суму 460,00 грн.

Відповідно до пп.7.3.1.п.7.3. ст7. Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

ВАТ “ЛЗ “РЕМА” за перевірений період отримувало авансові платежі за надані товари та послуги, які несвоєчасно включені до складу податкового зобов’язання по ПДВ, а саме:

-листопад 2002р.(ПП “КМЛ”) –30000,0 грн.( ПДВ 5000,0грн.) підприємством подано уточнюючий розрахунок за листопад 2002р., проте штрафна санкція не нарахована і не сплачена.

-січень 2003р (“Сервіс-Авто”). –745,0грн.(124,16грн.) включено до ПЗ в березні 2005р.;

-липень 2003р. (ДП “Мехштамп”)–1526,93грн.(254,48грн.),-включено до ПЗ у вересні 2003р.

-вересень 2003р.(“Сервіс-Авто”,Ливарник”)–8982,23грн.(1497,03грн.),включено до ПЗ в березні 2005р.,

-березень 2004р(“Андрімар”)–1735,9грн.(289,31) включено до ПЗ в грудні 2004р.,

-грудень 2004р.(ВАТ “Іскра”)-16507,0грн.(2751грн.) до 01.10.2005р. не включено до ПЗ.

Несвоєчасність включення зазначених сум до складу податкових зобов’язань позивачем не заперечується.

Щодо посилання позивача на норму п.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як підстави не нарахування ВАТ ЛЗ „Рема” штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з ПДВ слід зазначити наступне:

відповідно до вказаної норми Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

          Зазначена норма Закону про банкрутство передбачає заборону кредиторам застосовувати штрафні санкції та використовувати заходи щодо стягнення заборгованості, однак, не вказує на жодні застереження щодо самостійного нарахування штрафних санкцій боржником, який до моменту його ліквідації та знання з податкового обліку є платником податків.

Відповідно до п.1.1 ст. Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

          В свою чергу, згідно з п.17.2 ст.17 даного Закону, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суми такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

          Тому, незважаючи на наявність провадження у справі про банкрутство позивач повинен був своєчасно включати відповідні суми ПДВ до складу податкових зобов’язань та погашати їх, а у випадку такого несвоєчасного погашення –самостійно нараховувати та сплачувати штрафну санкцію передбачену Законом № 2181-III.

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -                                     

                                                          

                                                   п о с т а н о в и в :

1.В адміністративному позові відмовити повністю

2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

                                

Суддя                                                                                                       Станько Л.Л.