№ справа:106/2361/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Захарова Ірина Олександрівна

№ провадження:11-кп/190/356/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Трясун Ю. Р.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Трясуна Ю.Р.,

Суддів - Єлгазіної Л.П., Радіонова І.І.,

при секретарі - Шемлей І.І.,

за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.,

потерпілої захисника обвинуваченої ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9

вироком Євпаторійського міського суду АР Крим від 07 травня 2013 року

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Дрогобича, Львівської обл., громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1;

визнана винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та йому призначене покарання у виді 2 позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання покарання, призначеного за вироком Євпаторійського міського суду від 01.02.2013 року, яким вона була засуджена за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України із встановленням іспитового строку 2 роки ОСОБА_9 остаточно призначене покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 15.03.2013 року близько о 20-30 годині, ОСОБА_9, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2, що належить потерпілій ОСОБА_7, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю контролю за її діями, вчинила крадіжку майна потерпілої на загальну суму 150 гривень.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати, а провадження закрити за відсутністю складу злочину.

Не оспорюючи факт скоєння ОСОБА_9 крадіжки майна ОСОБА_7, захисник мотивує свої доводи тим, що стороною обвинувачення не доведено, що крадіжка вчинена на суму, яка перевищує 114 гривень 70 копійок, тобто той розмір, коли настає кримінальна відповідальність. На його думку ніяк не визначена вартість викраденого майна та ніяк не доведено, що обвинувачена вкрала 50 гривень, а не 8 гривень, як стверджує обвинувачення.

Заслухавши доповідача, обвинувачену та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, потерпілу, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, а також прокурора, який вважав необхідним залишити вирок без зміни, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів прийшла до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з запису судового засідання, обвинувачена ОСОБА_9 визнала те, що саме вона 15.03.2013 року вчинила крадіжку сумки вартістю 80 гривень, гаманця вартістю 20 гривень. Проте, вона не визнала крадіжку 50 гривень, які нібито були в гаманці, стверджує, що ньому було 8 гривень.

В той же час потерпіла ОСОБА_7 стверджує, що в гаманці було 50 гривень. По це вона також вказує в заяві про скоєння злочину (а.п.89), на цьому вона наполягала і в апеляційному суді.

Аналізуючи докази, суд правильно вказав, що приймає до уваги показання потерпілої щодо вартості вкраденого майна, в тому числі відносно того, що в її гаманці було 50 гривень тому, що вони узгоджуються з іншими доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду. Будучи попередженою про завідомо неправдиві повідомлення про вчинення злочину, потерпіла заявила, що крім речей було викрадено 50 гривень (а.п.89). В судовому засіданні, де вона теж була попереджена про кримінальну відповідальність потерпіла стверджувала, що в її гаманці було 50 гривень.

Отже, потерпіла давала показання не тільки добровільно, але й будучи попередженою про кримінальну відповідальність. Тому підстав ставити їх під сумнів немає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в суді першої інстанції доведена вина ОСОБА_9 у викраденні всього майна, в тому числі 50 гривень і її дії правильно кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, як крадіжка вчинена повторно.

Колегія також вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про порушення права обвинуваченої на захист.

Особа обвинуваченої ОСОБА_9, а також склад злочину, в якому вона обвинувачується не потребують обов'язкової участі захисника у кримінальному провадженні.

Проте, як вбачається з ухвали про призначення судового розгляду, судом дане доручення Республіканському центру з надання безплатної вторинної правової допомоги призначити ОСОБА_9 захисника.

Таке рішення судом прийняте для можливої реалізації обвинуваченою права на захист. Але в судовому засіданні вона відмовилась від захисника, про що власноруч написала в заяві (а.п.37).

Будь-яких інших істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування судового рішення колегією суддів не виявлено.

Призначене покарання ОСОБА_9 відповідає вимогам ст.ст.65-67 КК України .

Враховуючи те, що обвинувачена вчинила правопорушення в період іспитового строку, судом правильно призначене покарання у виді позбавлення волі. Рішення суду в цій частині теж є мотивованим.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 07 травня 2013 року у відношенні ОСОБА_9 залишити без зміни.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Єлгазіна Л.П.