ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
29.11.06 Справа№ 5/1716-13/300 а
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: ДПІ у Франківському районі м.Львова, м.Львів
до відповідача-1: ТзОВ “Корпорація КВН”, м.Львів
до відповідача-2: компанії “Веліа Системз Лімітед”, Лондон, Великобританія
про визнання недійсним контракту від 10.12.04р. №01/12-GB та зобов”язання ТзОВ “Корпорація КВН” зменшити у документах податкової звітності суму бюджетного відшкодування на 1224116грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Чабан О.С. - ст.держ.податк.інсп.юр.відділу
Від відповідача-1:Семенюта Д.В. –представник
Від відповідача-2: не з”явився
Суть спору: позов заявлено Державною податковою інспекцією у Франківському районі м.Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація КВН” та Компанії „Веліа Системз Лімітед” про визнання недійсним контракту від 10.12.2004р. № 01/12-GB та зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація КВН” зменшити у документах податкової звітності суму бюджетного відшкодування на 1224116,00грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.09.2006р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 09.11.2006р.
Ухвалою від 09.11.2006р. розгляд справи відкладено на 20.11.2006р. Ухвалою від 20.11.2006р. строк вирішення спору продовжено за згодою сторін та розгляд справи відкладено на 29.11.2006р.
В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано і виражено прохання задоволити позов з підстав, наведених в позовній заяві та визнати недійсним контракт від 10.12.2004р. № 01/12-GB як такий, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави у зв’язку із наявністю умислу у відповідача- 1 на заподіяння шкоди бюджету та зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація КВН” зменшити у документах податкової звітності суму бюджетного відшкодування на 1224116,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на лист Торговельно-економічної місії у складі Посольства України в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії від 19.04.2006р. №79/2, в якому зазначається, що за наданою Держреєстром “Companies House” та кредитним бюро “First Report” інформацією, компанія „Веліа Системз Лімітед” –“спляча” (Dormant), тобто така, що не здійснювала фінансових операцій протягом фінансового року, а також є неторговельною компанією та компанією, що не функціонує та вважає, що у Компанії „Веліа Системз Лімітед” відсутні матеріальні та нематеріальні активи, готівкові кошти та відсутній товарообіг. Позивачем вказується, що відсутність товарообігу між відповідачами, а також не ведення відповідачем-2 фінансово-господарської діяльності позбавляє відповідача-1 права на експортне відшкодування ПДВ, оскільки зазначені факти вказують на те, що вивезення товарів за межі митної території України не здійснювалось. У зв’язку з цим Позивач вважає декларування Відповідачем 1 (ТзОВ “Корпорація КВН”) податку на додану вартість до бюджетного відшкодування у січні та лютому 2005 року неправомірним, що свідчить про умисел у відповідача-1 на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, оскільки повернення бюджетного відшкодування заподіює шкоду бюджету України.
Відповідачем-1 проти позову заперечується, а у поясненні на позовну заяву від 08.11.2006р. (вх.№ 33024 від 08.11.06р.) зазначається, що оспорюваний контракт не можна розцінювати як такий, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, спрямований на приховування від оподаткування прибутків та доходів юридичної особи, оскільки право на отримання сум бюджетного відшкодування при умові правильності їх визначення передбачено Законом України “Про податок на додану вартість”. Правомірність заявлення ТзОВ “Корпорація КВН” до відшкодування сум податку на додану вартість в січні-лютому 2005 року позивачем не спростована. Відповідачем- 1 зазначається, що факт виконання перевезень товару та вивезення його за межі митної території України підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) та вантажними митними деклараціями (ВМД), а факт оплати за поставлений товар –повідомленнями про надходження валютних коштів та банківськими виписками. Відповідачем-1 вважається також безпідставною вимогу позивача зобов”язати ТзОВ “Корпорація КВН” зменшити у документах податкової звітності суму бюджетного відшкодування на 1224116,00 грн., оскільки позивач не вказує на спосіб зменшення суми бюджетного відшкодування (шляхом зменшення задекларованої суми податкового кредиту чи збільшення задекларованої суми податкового зобов”язання) та підстав для цього.
Відповідачем-2 явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечено, пояснень з приводу позовних вимог, а також витребуваних судом матеріалів не подано. Суд розглядає справу за відсутності представника відповідача-2 на підставіі наявних доказів, в порядку ст.71 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
10.12.2004р. між ТзОВ “Корпорація КВН” та компанією “Веліа Системз Лімітед” (Великобританія) було укладено контракт №01/12-GB, за яким ТзОВ “Корпорація КВН” зобов’язується передати, а компанія “Веліа Системз Лімітед” прийняти та оплатити шкіряний напівфабрикат “вет-блю” зі шкіри ВРХ.
Виконання перевезень товару та вивезення його за межі митної території України було здійснено у січні та лютому 2005 року, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) та вантажними митними деклараціями (ВМД), оригінали яких оглянуто у судовому засіданні, а належним чином завірені копії долучено до матеріалів справи, зокрема:
- ВМД №200030004/5/000044 від 04.01.2005р., CMR А №109372 від 09.01.2005р.;
- ВМД №200030004/5/000085 від 05.01.2005р., CMR А №123067 від 09.01.2005р.;
- ВМД №200030004/5/000229 від 11.01.2005р., CMR А №123179 від 13.01.2005р.;
- ВМД №200030004/5/000430 від 14.01.2005р., CMR А №123098 від 17.01.2005р.;
- ВМД №200030004/5/000746 від 20.01.2005р., CMR А №123427 від 22.01.2005р.;
- ВМД №200030004/5/001734 від 04.02.2005р., CMR А №123674 від 06.02.2005р,.
В якості оплати за отриманий товар компанія “Веліа Системз Лімітед” перераховано на рахунок ТзОВ “Корпорація КВН” кошти на загальну суму 387877,32 євро, що підтверджують повідомлення про надходження валютних коштів від 28.01.2005р. та від 26.04.2005р., оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, а належним чином завірені копії долучено до матеріалів справи.
При прийнятті постанови суд виходив з наступного.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до ст.208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Тобто, згідно вказаних ст.207 та ст.208 Господарського кодексу України, необхідними умовами для визнання недійсною угоди, є укладання її з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
Як вказано в постанові Пленуму Верховного суду України № 3 від 28.04.1978р. „Про судову практику в справах про визнання недійсними угод” при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі її вчинення з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.
Постанова пленуму Вищого господарського суду України № 1056 від 25.07.2002 "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів визначає, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.
Позивачем не наведено жодних доказів наявності умислу у відповідача- 1 на вчинення контракту №01/12-GB від 10.12.2004р. між ТзОВ “Корпорація КВН” та компанією “ Веліа Системз Лімітед” (Великобританія) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Посилання позивача на лист Торговельно-економічної місії у складі Посольства України в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії від 19.04.2006р. №79/2 не береться судом до уваги, оскільки стосується виключно компанії “Веліа Системз Лімітед” та жодним чином не вказує на наявність умислу у відповідача- 1 (ТзОВ “Корпорація КВН”) на вчинення контракту №01/12-GB від 10.12.2004р. з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Крім того, позивачем не надано жодних доказів того, що компанія “ Веліа Системз Лімітед” у 2005 році не провадила господарської діяльності, термін „спляча” відсутній у законодавстві України, а інформація, яка міститься в будь-яких листах, не може бути підставою висновку про відсутність вивезення (експортування) ТзОВ „Корпорація КВН” товару за межі митної території України, а також не може бути підставою для висновку про відсутність у ТзОВ „Корпорація КВН” права на експортне відшкодування та наявність умислу на укладення оспорюваного контракту всупереч інтересам держави.
Доводи позивача про відсутність товарообігу між відповідачами спростовуються наявними в матеріалах справи доказами: належним чином завіреними копіями вантажних митних декларацій № 2000030004/5/000044 від 04.01.2005р., 2000030004/5/000085 від 05.01.2005р., №2000030004/5/000229 від 11.01.2005р., №2000030004/5/000430 від 14.01.2005р., №2000030004/5/000746 від 20.01.2005р., №2000030004/5/001734 від 04.02.2005р. з відмітками митного органу у відповідності до “Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України», затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України №163/121 від 21.03.2002р. про фактичне вивезення товару за межі митної території України, а також належним чином завіреними копіями міжнародних товарно-транспортних накладних серії А №№ 109372 від 04.01.2005р., 123067 від 05.01.2005р., 123179 від 11.01.2005р., 123098 від 14.01.2005р., 123427 від 20.01.2005р., 123674 від 04.02.2005р.
Позивач заявляє позовну вимогу, якою вимагає зобов’язати відповідача- 1 зменшити у документах податкової звітності суму бюджетного відшкодування на 1224116,00 грн., однак не обґрунтовує свою вимогу та не вказує на спосіб і підстави зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ. Відповідно до ст.208 Господарського кодексу України, єдиним наслідком визнання недійсним господарського зобов'язання як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, за наявності наміру лише у однієї із сторін, є повернення усього одержаного нею другій стороні та стягнення за рішенням суду в доход держави одержаного останньою або належне їй на відшкодування виконаного. Такого наслідку, як зменшення суми бюджетного відшкодування у документах податкової звітності чинним законодавством не передбачено.
Оцінивши наявні в справі докази суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,164,167 КАС України, суд, -
постановив:
1.В позові відмовити.
2.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.
Суддя Станько Л.Л.