ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" серпня 2006 р. | 10:40 | Справа № 15/231/06 |
м. Миколаїв
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Дніпро-Бузький морський термінал”, м. Миколаїв
До відповідача: ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв
Суддя Середа О.Ф.
Секретар судового засідання Карцев М. С.
представники:
Від позивача: Панченко С. В.
Від відповідача: Бабенко О. М.
В засіданні приймає участь:
СУТЬ СПОРУ: про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю ”Дніпро-Бузький морський термінал” (надалі – позивач) звернулось до суду із позовом про визнання нечинними та скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень від 10.03.06 р., винесених Центральною міжрайонною ДПІ у м. Миколаєві:
- № 0000282300/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі основного платежу 192248 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 96124 грн.;
- № 0000292300/0 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 186088 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 93044 грн.
Представник податкової інспекції у судовому засіданні надав клопотання про заміну відповідача на ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, яка є правонаступником реорганізованої Центральної міжрайонної ДПІ у м. Миколаєві.
Суд задовольняє клопотання і залучає до участі у справі у якості відповідача ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (надалі - відповідач) позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідач по справі провів планову виїзну перевірку підприємства позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.10.02 р. по 30.09.05 р., про що склав Акт від 02.03.06 р. за № 1/23-050/31613749.
Зокрема, в Акті перевірки первіряючими зазначено, що позивач порушив підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункт 4.1 статті 4, підпункт 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями, в зв’язку з чим йому:
- донараховано податок на додану вартість в сумі основного платежу 192248 грн.;
- зменшено заявлені до відшкодування суми ПДВ в розмірі 186088 грн.
За наслідками перевірки та висновків, відповідач прийняв зазначені вище спірні податкові повідомлення-рішення.
Висновки відповідача грунтуються на тому, що відповідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 ст. 6 Закону України ”Про податок на додану вартість”, податком на додану вартість за нульовою ставкою оподатковуються операції з надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України, а саме: від пункту за межами митного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту поза межами державного кордону України; між пунктами поза межами митного кордону України.
Враховуючи наведене, на думку відповідача, позивач неправомірно застосував нульову ставку відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України ”Про податок на додану вартість”, оскільки територією пункту пропуску через державний кордон України є водний простір, який є внутрішнім рейдом ДП ”ДБМТП” –рейдовим портовим пунктом № 1 ДП ”ДБМТП”. Тобто, оформлення суден закордонного прямування та проведення вантажних операцій на водному просторі Чорного моря у районі банки Трутаєва проводилось виключно у межах пункту пропуску через державний кордон України.
Крім того, відповідач вважає, що буксировка бокситів здійснювалась в територіальних водах України, а саме від банки Трутаєва до місця розвантаження та митної очистки і ліхтеровка бокситів здійснювалась в територіальних водах України, а саме від банки Трутаєва в Дніпро-Бузький і Миколаївський морський торговельний порти. Імпорт бокситів призначався для використання на території України; покупцем яких було Товариство з обмеженою відповідальністю ”Миколаївський глиноземний завод”.
За таким, відповідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України ”Про податок на додану вартість”, об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на території України. Відповідно до вимог пункту 4.1 статті 4 названого Закону, база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. Відповідно до вимог підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 даного Закону, об’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Відповідач вважає, що не включення позивачем до складу операцій, що оподатковуються за ставкою 20%, послуг з ліхтеровки імпортного вантажу та буксировки вантажу на несамохідних баржах від місця його ліхтеровки до місця розвантаження є порушенням підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість”.
Враховуючи надані докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та відповіді Миколаївської митниці від 21.07.06 р. за № 07-09/6049 протягом періоду з 01.01.04 р. по 31.05.05 р. іноземними компаніями Oldendorff Carries GmbH&Co.KG, Lemtrade Holdings Ltd, Ashapura Minechem Ltd здійснювались транспортування імпортних бокситів від пунктів поза межами митного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску на митну територію України у Дніпро-Бузькому морському порту, що розташований на території Миколаївського глиноземного заводу. При цьому, позивачем протягом даного періоду надавались нерезидентам послуги з ліхтеровки та буксировки вантажу на несамохідних баржах від місця його ліхтеровки до місця розвантаження та митної очистки у Дніпро-Бузькому морському порту.
У відповідності зі статтею 43 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Тобто вантаж (імпортні боксити), щодо якого позивачем надавались транспортні послуги (ліхтеровка та буксировка) прямував в Україну із-за меж митного кордону, знаходився під митним контролем та надання даних послуг завершувалось до моменту здійснення митних процедур у пункті проведення таких процедур у Дніпро-Бузькому морському порту, що розташований на території Миколаївського глиноземного заводу. Ліхтеровка та буксировка є загальними частинами процесу транспортування імпортних бокситів із-за меж митної території України до пункту проведення митних процедур на території України у Дніпро-Бузькому морському порту.
Суд вважає, що позивач правомірно застосовував нульову ставку з податку на додану вартість відповідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України ”Про податок на додану вартість”. Нульова ставка з податку на додану вартість застосовується, зокрема, при наданні транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України, а саме, від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці).
Згідно Державного класифікатора ”Класифікація видів економічної діяльності”, затвердженого наказом Державного комітету з стандартизації, метрології та сертифікації від 22.10.96 р. № 441, Код КВЕД 63.22.0 - ліхтеровка та буксировка є транспортними послугами з перевезення вантажів.
Судом встановлено, що вантаж, щодо якого позивач надавав транспортні послуги, був спрямований в Україну з іноземних держав (тобто з пунктів за межами державного кордону України). Пунктом проведення митних процедур з випуску цього вантажу з-під митного контролю був Дніпро-Бузький морський порт, що вбачається з наданих на перевірку документів. Протягом усього часу надання транспортних послуг щодо імпортного вантажу, цей вантаж знаходився під митним контролем, що також підтверджується наданими на перевірку документами та не заперечується відповідачем.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що з моменту перетинання імпортним вантажем митної території України і до здійснення його митного оформлення у Дніпро-Бузькому морському порту вантаж знаходився під митним контролем. За таких умов, при наданні транспортних послуг з перевезення імпортного вантажу, що знаходився під митним контролем, від банки Трутаєва до Дніпро-Бузького морського порту, позивач мав передбачені законодавством підстави для застосування нульової ставки з податку на додану вартість у відповідності з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України ”Про податок на додану вартість”.
Суд вважає, що відповідач, при проведенні перевірки, не врахував усіх вищенаведених фактичних обставин та вимог нормативно-правових актів, що призвело до помилкових висновків, викладених в Акті від 02.03.06 р. та безпідставності прийняття спірних повідомлень-рішеннях. Відповідно відсутні і правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій передбачених статтею 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Враховуючи викладене, суд встановив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем в порушення діючого законодавства, а тому є протиправними.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Залучити до участі у справі у якості відповідача ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ”Дніпро-Бузький морський термінал” задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення прийняті Центральною міжрайонною ДПІ у м. Миколаєві від 10.03.06 р. № 0000282300/0/ та № 0000292300/0/.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Дніпро-Бузький морський термінал” (м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 40, код ЄДРПОУ 31613749) 85 грн. судового збору.
Виконавчий лист видати Товариству з обмеженою відповідальністю ”Дніпро-Бузький морський термінал” після набрання постановою суду законної сили.
Строки, порядок набрання постановою суду законної сили та її оскарження передбачені статтею 186 КАС України.
Суддя | О.Ф.Середа |
15/11/06